У неділю завершились сьомі за рахунком вибори до Європейського парламенту. Трохи більше 43% європейців прийшли на виборчі дільниці, щоб обрати 736 депутатів до найвищого законодавчого органа Європи. Явка виборців цього разу стала найнижчою за всю історію існування Європейського парламенту. Втім, показники явки виборців значно відрізнялась в різних країнах. Так, якщо у Бельгії, де знаходиться Європарламент, проголосувати прийшли 91% тих, хто має право голосу, то у Литві, новій країні Євросоюзу – лише 17,5% населення.
Аналітики кажуть, що низька явка на виборах перш за все свідчить про те, що європейців мало цікавить діяльність Європарламенту, і головним фактором голосування цього разу стала економічна криза. Виборці вибрали консервативний і навіть ультраправий шлях вирішення своїх проблем. Праві перемогли у Франції, Німеччині, Італії, Польщі, Угорщині та Фінляндії.
І все ж аналітики висловлюють сумніви у швидких змінах політики Європарламенту. Адже трійка парламентських лідерів не змінилась порівняно з минулим складом парламенту. Найбільшу групу складе Європейська народна партія та європейські демократи, на другому місці – європейські соціалісти і на третьому – альянс лібералів та демократів.
Аналітик Центру європейської політики Сара Хеґеман зазначила: «Я думаю ми побачимо парламент, який буде продовжувати попередню політику. Але я вважаю, що важливо звернути увагу на те, що прихід екстремістських правих кандидатів до парламенту вплине на зміну іміджу цього органа».
Чинний Президент Європейського парламенту Ганс Герт Петтерінг висловлює задоволення результатами виборів:
«Я задоволений, що проєвропейські партії включно з Європейською народною партією, соціалістами, лібералами та зеленими змогли отримати значну проєвропейську більшість, і ті з нас, хто залишається проєвропейськими будуть працювати на побудову світлого майбутнього».
Чи включає це світле майбутнє продовження розширення Європи на схід, ми побачимо уже найближчим часом.
