Звинувачена у корупції та двічі звільнена президентом, Сюзанна Станік знову – суддя Конституційного Суду України. Рішення про її поновлення на посаді прийняв Апеляційний суд Києва.
Звістку про те, що Станік повертається, приніс народний депутат від Партії регіонів Сергій Ківалов. Як він повідомив у четвер журналістам, судове рішення винесено 24 червня, а до своїх службових обов»язків тлумача Конституції суддя приступить уже найближчими днями.
«Вона завтра-післязавтра готова вийти на роботу», – сказав Ківалов.
Нагадаємо – вперше прощатися з пурпуровою мантією Станік довелося два роки тому. У травні 2007-го, у розпал політичної кризи в Україні, Служба безпеки звинуватила суддю в отриманні хабарів, а президент Віктор Ющенко звільнив її з посади у зв`язку з порушенням присяги.
Пізніше, у березні 2008 року, Верховний Суд України визнав відставку Станік незаконною та поновив її на посаді судді Конституційного Суду. Натомість Ющенко звільнив Станік повторно – цього разу приводом послужили деякі формальності, недотримані при її призначенні попереднім президентом Леонідом Кучмою.
Своє друге звільнення Станік оскаржила в Окружному адміністративному суді Києва. І виграла справу. 25 лютого 2009 року Окружний адмінсуд поновив суддю на посаді. Це рішення підтвердив 24 червня Апеляційний суд столиці.
Про що свідчить повернення Сюзанни Станік – про те, що судова влада в Україні стає незалежною, чи про те, що вона залишається безкарною? Чи це торжество справедливості – чи макіавеллівського розрахунку?
Поновлення на посаді одіозного судді в інтерв`ю «Голосу Америки» прокоментував професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань:
«На жаль, усе те, що відбувалося навколо Станік, є прикладом політики, яка домінує над правом. Ми пам`ятаємо, які проти неї були висунуті звинувачення в корупції. Ті звинувачення, офіційно оприлюднені СБУ у розпал політичної кризи, відіграли суттєву роль у тому, щоб запобігти розгляду і скасуванню Конституційним Судом президентського Указу про дострокові вибори. Тобто інакше кажучи, з погляду політичної доцільності тодішні дії глави держави виглядали правильними, оскільки перешкоджали монополізації влади. Власне, Указ президента був спрямований на те, щоб не відбулася монополізація і узурпація влади. Але якщо вже СБУ висунула такі звинувачення, то, очевидно, вона мала їх довести. Адже якщо зараз суд прийняв рішення про поновлення Станік на посаді, то тоді виходить, що СБУ виступила з хибними звинуваченнями. І виходить, що треба ставити питання про професійність дій СБУ і про те, чи дотримувалася правових норм сама Служба безпеки, коли виступала з подібними звинуваченнями. Тому, я думаю, ця історія має бути для нас уроком, що все-таки право має домінувати над доцільністю. Інакше -- ми знаємо, до чого призводить революційна доцільність», -- зазначив Гарань.