Згідно з Міністерством юстиції США, кожна третя жінка в країні принаймні раз стала жертвою домашнього насильства. Тепер Конгрес переглядає деякі пункти закону від 1994 року про захист жінок від побутового насильства, зокрема щодо нелегалів.
Прийнятий 1994 року закон про захист жінок від наруги з боку чоловіка чи партнера не зменшив кількості випадків знущань. Сьогодні Конгрес переглядає деякі пункти цього документа і зокрема ті, що стосуються становища мільйонів нелегальних іммігрантів-жертв побутового насильства.
Протягом восьми років життя Бланки нагадувало кошмар. Приниження, зґвалтування і побиття з боку чоловіка були щоденним явищем, хоч вона і вважає себе сильною жінкою.
Не дивлячись на постійні знущання, Бланка жодного разу не звернулася в поліцію. Справа у тому, що в Америці вона нелегально - без права на проживання та роботу. Жінка боялася, що у разі подання скарги її депортують і вона ніколи не побачить своїх дітей.
«Я не боюся повернутися на батьківщину. Я боюся втратити дітей. Це найважче», - каже Бланка.
Таких жінок, як Бланка, чимало. Близько половини латиноамериканок скаржаться на агресивність з боку їх партнерів, але у поліцію йдуть одиниці. Причина – нелегальний статус і загроза депортації з країни.
Конгресмен-демократ Петрик Лейгі відверто каже про те, що він думає: «Немає значення чи це родич, партнер чи незнайомець. Злочин є злочином».
Конгрес уперше схвалив закон на захист жінок проти домашнього насильства у 1994 році. Його дія закінчується через два роки. Прихильники документа лобіюють продовження терміну його дії і просять більше фондів на потреби іммігрантів. Серед них - правозахисниця Керен Тронсґард-Скот:
«Необхідно значно більше. Треба зміцнити закон, щоби він розповсюджувався на всіх жертв статевої чи домашньої наруги, незалежно від того, мешкають вони у сільських районах чи у містах, розмовляють англійською чи іншими мовами. Кожна жертва заслуговує на те, щоби жити у мирі».
Втім чимало законодавців виступають проти того, аби гроші платників податків йшли на захист людей, які живуть у США нелегально.
Противники нелегальної імміграції кажуть, що цей закон відкриває шлях до зловживань. Адже, як тільки жертва скаржиться на насильство - вона автоматично розпочинає процес легалізації. Опонент нелегальної імміграції Рон Ґрінґол пояснює:
«Їм негайно надають легальний статус. Непотрібно вже проходити імміграційні процеси. Чоловікам і партнерам заборонено надавати докази того, що жінка, наприклад, намагається пошахрувати».
Імміграційний адвокат Меліса Фриск не погоджується. Навпаки, закон ускладнює процедуру доведення факту насильства, каже вона:
«Процес триває значно довше, і, як наслідок, представити треба важливі докази. Імміграційні вимоги значно простіші. Так що це не легко».
Для Бланки цей закон став порятунком. Вона отримала право на роботу, домоглася розлучення, виїхала зі старої хати і регулярно бачиться з дітьми.
«Я почуваюся вільною. Я можу читати, відпочивати і мріяти про те, що побачу як діти закінчують школу», - каже вона.
Мешкає сьогодні Бланка у притулку для жінок-жертв домашнього насильства.