Нещодавнє дослідження, проведене організаціями захисту природного середовища, свідчить, що майже 85% світових колоній устриць вже знищено. А значення цих молюсків важко переоцінити. Вони не просто усолоджують життя гурманів, але й відіграють в океанах дуже важливу роль.
Впродовж століть люди споживають устриці. Колись їх було багато, вони були дешевими і їх виловлювали в необмежених кількостях. А тепер колонії устриць майже знищені.
За найновішим дослідженням, ці молюски є одними з найбільш постраждалих морських колоній на Землі, оскільки втрачено до 85% їх кількості.
Дослідження, опубліковані екологічною організацією «Захист природи» та рядом дослідницьких установ, наголошують на важливості устриць для морського життя.
Вони рекомендують низку кроків: внести устриці до списку видів, яким загрожує повне знищення, взяти середовища їх існування під охорону, створювати штучні споруди для розпліднення колоній устриць.
Беррі Труітт працює в организації «Захист природи» у Вірджинському прибережному заповіднику. Він пояснює:
«Устриці є своєрідним обслуговуванням екосистем прибережних районів і дельт річок. Вони фільтрують воду, сворюють середовища існування для інших організмів, таких як мідії та риби».
Чесапікська затока на атлантичному узбережжі США колись була головним центром вилову та обробки молюсків. Але за останні два десятиліття надмірні вилови, забруднення води та різноманітні хвороби знищили більше 90% з них.
У маленькому прибережному місті Ойстер - що англійскою означає «устриця» - Беррі Труіт і Бо Ласк працюють над відновленням вирощування морської трави і колоній устриць, які в цю пору року ростуть швидко.
Це відновлена колонія устриць, де ці молюски живуть, причепившись один до одного. Колонія оголена в час відпливу, але за кілька годин тут все знову буде вкрито водою. Маленькі устриці тут починають рости на найбільших, що знизу.
Одна з найважливіших проблем у відтворенні колоній полягає в нестачі мушлів, - каже Беррі Труітт:
«Люди виловлювали устриці сотні років. Вони використовували їх мушлі для будівництва дорі - або як джерело кальцію для птахоферм - замість того, щоби повертати ці мушлі назад у воду аби на них далі росли устриці».
Рік тому, каже Беррі Труітт, почато експеримент із застосування спеціально створених бетонних блоків, на яких можуть селитись устриці.
«Захист природи» тепер опікується прибережною смугою площею у 160 кілометрів у надії відновити морський харчовий ланцюг, який складається із трав, що ростуть на солоних болотах, устриць і водоростей.
Бо Ласк - який також працює у «Захисті природи» - зазначає, що їм вдалось виростити устриць там, де вони ніколи не росли.
«У нас вони переросли час. Раніше вони зазвичай гинули або їх виловлювали» , - додає він.
Беррі Труітт вважає, що видобування диких устриць вже ніколи не матиме такого розмаху, як в минулому. «Майбутнє - за розведенням устриць в штучних умовах» - зазначає він.
Так думає і професор Марк Лакенбек із Вірджинського іституту океанології, який працює з устрицями вже понад двадцять років. Він каже, що більшість устриць у світі сьогодні вирощуються як раз таким способом. Адже устриці в прибережних районах наражаються на ряд проблем - це і якість води, і цвітіння водоростей або надмірні нашарування мулу на дні.
Устриці є важливими екосистемами, що фільтрують воду, видаляють забруднювачі і речовини, які викликають цвітіння водоростей. Втім Лакенбек визнає, що і можливості устриць мають межі. Дослідження вказують, що устриці уражені токсинами частіше хворіють і гинуть.
Вчені говорять, що незабаром, всі устриці - що споживаються людьми - будуть розводиться в штучних умовах. Це, з погляду професора Лакенбека, має свої переваги:
«Якщо розводити устриці в штучних умовах - то можна вибирати розміри чи форми, які подобаються».
Утім колонії устриць – це не тільки їжа. Вони відіграють ключову роль у морському житті, захищаючи узбережжя від штормів та ерозії, - каже Артур Шварцчайлд із дослідницького центру Вірджинського університету. Він порівнює їх до коралових рифів у тропіках, що дають притулок і їжу для великої кількості інших організмів.