Прогнозоване сталося. Верховна Рада подолала президентське вето на обидва відхилених главою держави закони. Всупереч волі президента, гроші на Євро-2012 дасть Нацбанк, а вибори у січні пройдуть за новими правилами.
За це, перервавши канікули та зібравшись на позачергову сесію у п’ятницю, парламентарі проголосували дружно. Вето на закон про фінансування Єврочемпіонату подолали у 384 голоси, а вето на нове виборче законодавство – в 325 голосів.
Щоправда, голосування відбулося аж під кінець дня. Попри загальну домовленість, що існувала між зацікавленими сторонами – Партією регіонів і БЮТ – дві фракції ніяк не могли узгодити деталі. Регіонали відмовлялися голосувати, аж поки БЮТ не виконає їхньої вимоги та не скасує урядову постанову про перелік об’єктів Євро-2012. Біло-сині запідозрили біло-сердечних у тому, що в тій постанові значаться деякі об’єкти для фінансування, які до Єврочемпіонату жодного відношення не мають.
Регіонали наполягали і не хотіли поступатися. Аби їх задовольнити, Юлії Тимошенко довелося у спішному порядку скликати уряд. Камбін зібрався на позачергове засідання і скасував власну постанову. Після того як камінь спотикання прибрали з дороги, справа вирішилася швидко. Після перерви депутати зайшли до залу і дружно натиснули на кнопки.
Особливо вражаючу одностайність народні обранці продемонстрували щодо фінансування Євро-2012. Лише п’ять депутатів не підтримали подолання президентського вето. «За» проголосувала навіть фракція Блоку Литвина, який до того називав цей закон «дерибаном коштів», а також фракція комуністів, чий лідер закидав Юлії Тимошенко намір пустити ці гроші – а йдеться про майже 10 мільярдів гривень – на виборчу кампанію.
Так само швиденько подолали й вето на новий виборчий закон. Депутати не стали розглядати кожну поправку президента окремо – а просто відхилили їх усі разом. За подолання цього вето голосували тільки дві мега-фракції – Партія регіонів і БЮТ. Блок Литвина, чий лідер раніше не раз критикував новий закон про вибори, «умив руки» та участі в голосуванні не брав. На цьому позачергова сесія Верховної Ради була оголошена закритою.
А тим часом президент не збирається складати зброю. Віктор Ющенко раніше попереджав, що в разі подолання його вето на новий закон про вибори звернеться до Конституційного Суду. Цей намір глави держави знову підтвердив його представник у парламенті Ігор Попов. Коментуючи сьогоднішнє рішення Ради, він заявив: президент не підпише цього виборчого закону, а після того як закон набуде чинності, оскаржить його в Конституційному Суді. Попов упевнений: суд визнає низку положень закону такими, що не відповідають Конституції. За його прогнозом, це призведе до того, що закон доведеться міняти вже у ході виборчої кампанії.
Нагадаємо: новий закон про вибори президента, що був ухвалений Верховною Радою наприкінці липня, передбачає скорочення виборчої кампанії до 90 днів замість 120-ти; збільшення застави для кандидатів з колишніх 500 тисяч до 2,5 мільйона гривень, а також зміни у формуванні виборчих комісій: замість депутатських фракцій, тепер складом виборчкомів опікуватимуться самі кандидати у президенти.
Одначе крім згаданих новацій – які не викликають у експертів особливих заперечень – закон містить також нововведення іншого роду. Змінюється, зокрема, процедура встановлення результатів виборів. Оскарження порушень суттєво ускладнюється, а долю виборчого процесу вирішує одна судова інстанція без можливості апеляцій.
Аналізуючи цю та інші норми закону, багато експертів та політиків б’ють на сполох, висловлюючи сумнів у тому, що за таким законом можливо провести чесні відкриті демократичні вибори.
Нагадаємо також: одразу ж після прийняття закону Верховною Радою Президент Віктор Ющенко заявив, що заветує цей закон, назвавши його «реалізацією ідеї Партії регіонів і БЮТ поділити країну на двох». Глава держави скористався своїм правом вето 18 серпня. Тоді ж парламентарі оголосили про намір скликати позачергову сесію, аби здолати вето президента.
