Український парламент не підтримав запропонований президентом країни Віктором Ющенком варіант нової конституції. За розроблений юристами секретаріату проект прогнозовано проголосувала лише частина фракцій НУНС і блоку Литвина – всього 48 депутатів. Відтак, законопроект вважається відхиленим і не потрапить на розгляд Конституційного суду, вердикт якого є обов'язковим для внесення будь-яких поправок до основного закону.
Президент Ющенко неодноразово підкреслював важливість корекції нинішньої конституції, ухваленої в 2004 році в якості передумови проведення переголосування на президентських перегонах. Сьогодні він знову наголосив, що внаслідок тієї реформи Україна отримала серйозні дисбаланси у владі, свідченням яких є нестабільна робота парламенту. Негативним наслідком тієї ж реформи глава держави також назвав високу криміналізацію української політики, якій сприяє пропорційна система виборів за закритими списками. Віктор Ющенко виніс це питання на всенародне обговорення і пропонував визначитися із ним до президентських виборів. Однак не знайшов підтримки основних політичних гравців.
З необхідністю внести поправки до існуючого основного закону погоджуються практично всі провідні політичні партії у Верховній Раді. Юлія Тимошенко пропонує відмовитися від нинішньої парламентсько-президентської форми правління і створити або президентську або парламентську республіку. Задля цього вона готова провести референдум, який би дав відповідь на запитання, до якого способу урядування схиляються громадяни. Своє бачення конституції мають і у Партії регіонів. Українські ЗМІ повідомляли про те, що дві найбільші парламентські фракції разом працювали над новою версією основного закону. Проте, їм так і не вдалося досягти компромісу.
Нині шанси внесення змін до основного закону до президентських виборів виглядають мізерними. Адже результативне голосування вимагає підтримки обох найбільших фракцій парламенту – БЮТ і Партії регіонів. Лідерів цих сил називають найбільш ймовірними переможцями наступних виборів. Вони не хочуть давати більше повноважень главі держави, побоюючись, що ним стане конкурент.
