Вибори 17 січня - перші президентські вибори в Україні після «Помаранчевої революції» 2004 року, що привела до влади Віктора Ющенка. Західні експерти по різному оцінюють спадщину, яку по собі залишає президент.
Сподівання на краще в Україні швидко розвіялись через запекле суперництво поміж Ющенком і Тимошенко. Політичні міжусобиці між ними, що тривають донині, витворили в Україні безвихідну політичну ситуацію.
Роберт Леґволд із Колумбійського університету вважає, що Віктор Ющенко не має шансів на переобрання.
«Ющенко виніс сам собі політичний присуд. У 2004 році, після «Помаранчевої революції» виглядало так, що він зі своїми партнерами з усіх прошарків суспільства, що підтримали цей почин, зможе створити сильний, новий провід в Україні. Але він цього не зробив».
Аналітики кажуть, що українці втомились від політичних міжусобиць і по суті звинувачують Ющенка за більшість негараздів в країні.
Дейвид Марплз із Альберстського університету, в Канаді, каже, що в президента Ющенка відсутній дух побратимства.
«Якщо дійсно застановитись над тим, що саме перешкоджало Ющенку - то це брак спілкування з електоратом і з народом України. Йому, як здається, бракувало тої своєрідної риси політика - популіста, що притаманна Тимошенко (принаймні у порівнянні з ним); чи якимсь іншим визначним політикам у світі (як наприклад, колишньому президенту і теперішньому прем’єр-міністру Росії Володимиру Путіну, який будучи, безумовно, автократом здатний спілкуватись із громадськістю і є досить-таки популярний. У Ющенка цього попросту немає».
Багато експертів - зокрема професор Марплз - вказують також на те, що Віктор Ющенко не зміг зупинити розгулу корупції, як це обіцяли українцям лідери «Помаранчевої революції».
«В Україні існує щось майже на зразок мафіозного контролю над ключовими галузями індустрії зі сторони горстки людей, тісно пов’язаних поміж собою. Політичний процес є під їхнім впливом, бо ці ж люди є також політичними гравцями. Я не думаю, що будь-хто тепер, справді, говорить про «Помаранчеву революцію», чи про якісь обіцянки дані п’ять років тому. Я гадаю, що тепер є багато розчарувань і немало людей вважає, що нічого особливо доброго не трапилось упродовж останніх п’яти років».
Спадщину Ющенка аж ніяк не назвеш зореносною, кажуть оглядачі. Його президентство позначене жахливими економічними часами, буйним процвітанням корупції, поганими відносинами з Росією та не спроможністю наблизити Україну до Європи. Щодо членства в Північноатлантичному союзі, як кажуть деякі аналітики, то Україна аж ніяк не наблизилась до нього і є мабуть там же де була п’ять років тому - тобто на початку урядування Віктора Ющенка.
«Його президентська спадщина - не дуже щаслива», - каже Дейвид Марплз… Це щось таке, що трапляється з американськими президентами в другому терміні їхнього урядування. Перший термін для них є завжди відносно успішним і їх переобирають, а в другому терміні завжди щось трапляється. Отже з Ющенком це сталось зразу і, як здається, цьому не можна було зарадити. І, на жаль, як я гадаю, українці його пам’ятатимуть саме таким; пам’ятатимуть його неспроможність розв’язати лавину проблем, що обрушились на Україну, як здавалось, із самого початку його президентства».
Втім, багато оглядачів, включно з Робертом Леґводом, кажуть, що Ющенка пам’ятатимуть у поєднанні зі здобутками «Помаранчевої революції».
«Що можна сказати про нього: він очолював Україну тоді, коли всупереч усім тим паралізуючим обставинам були захищені, однак, основи недоторканності; лояльність Конституції і правовій системі із їхніми чималими свободами для мас-медіа та в інших ділянках. Все те - що здобуто у 2004 році - було збережене».
Експерти зазначають, що новий президент України повинен розбудовувати державу на здобутках «Помаранчевої революції» і одночасно енергійно взятись за вирішення багатьох проблем, перед якими опинився Віктор Ющенко, і яких він не зумів подолати за п’ять років свого президентства.