Президентські вибори в Україні позначені невизначеністю

Президентські вибори в Україні позначені непевністю щодо можливостей перемоги задіяних у них кандидатів, самого виборчого процесу так і остаточних їх результатів.

Виборці вибиратимуть президента України з поміж вісімнадцяти кандидатів, ні один з яких, як гадають, не зможе набрати 50 % потрібних голосів для того щоб уникнути другого туру виборів поміж двох кандидатів, які отримають найбільшу підтримку електорату.

Колишній прем’єр-міністр Віктор Янукович, репутація якого затьмарена звинуваченнями про фальсифікації у виборах 2004 року, займає провідне місце в громадських опитуваннях і має підтримку десь 33% усіх виборців.

Теперішній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко є на другому місці і, як очікують, змагатиметься із Віктором Януковичем за перемогу у другому турі. Втім її може витіснити кандидуючий в президенти бізнесмен Сергій Тігіпко, який влився в передвиборчу кампанію дещо пізніше.

Теперішній президент Віктор Ющенко втішається незначною підтримкою. Ющенка - героя «Помаранчевої революції», що дала йому владу - звинувачують значною мірою у всіх економічних негараздах України і за те, що він не зміг взяти під контроль урядову корупцію.

Зі всіх сторін доносяться звинувачення про можливість фальсифікацій у цих президентських виборах. Керівник Служби безпеки України Валентин Наливайченко остеріг про можливість випадків застрашування виборців незаконним оподаткуваннями, вербуванням на військову службу, чи негайною сплатою рахунків за комунальні послуги. Представники органів влади також закрили веб-сайт, що буцімто пропонував гроші виборцям аз підтримку деяких кандидатів. Провідним кандидатам також дорікали у спробі пошахрування. Зокрема Тимошенко звинуватила Януковича у тому що він підготовляється, до «жахливих» фальсифікацій. Однак Віктор Янукович, як і президент Ющенко, заявили у відповідь, що лише Тимошенко може собі на це дозволити.

Речник Організації з безпеки і співробітництва в Європі Єнс Ешенбехер сказав для «Голосу Америки», що звинувачення про масові шахрайства - це, вірогідно, лише передвиборча риторика.

«В багатьох випадках ці звинувачення несуттєві. І доступні легальні засоби - звернення до судових органів та виборчих адміністративних органів для з’ясування цих звинувачень - рідко коли використовуються».

Ешенбехер зазначив, що досвідчені й довголітні оглядачі ОБСЄ звернули увагу на те, що ця кампанія була відносно спокійна і дала кандидатам можливість вільно вести свою передвиборчу кампанію по всій країні. Він додав, що Україна має обширне інформаційне поле, але висловив стурбованість упередженістю деяких повідомлень.

«…все залежить від того, хто є, наприклад, власником телестанції; а також від практики кандидатів, які купують інформаційний час, в основному, під час випуску новин».

Речник ОБСЄ висловив занепокоєння з приводу нечіткості законодавства у доповнені списків електорату у сам день виборів, включно з тими виборцями, які змушені були покинути місцевість, або не з’явились на виборчі дільниці з причин пов’язаних із здоров’ям.

Не зважаючи на те, що в загальному серед українців спостерігається брак ентузіазму щодо кандидатів у президенти, участь у виборах, як очікують, буде висока. Деякі виборці попросту кажуть, що вони не хотіли б щоб їхні голоси були вкрадені.

Киянка - пенсіонерка Ольга визнає, що її підтримка кандидатів, які не очолюють список претендентів і не мають достатньо фінансів, мабуть не матиме великого значення. «Я роблю це з почування свого громадського обов’язку…українці - законопослушний народ…Якщо потрібно голосувати, то потрібно; але за кого я голосуватиму - це вже моя справа», - додала жінка.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі має 600 із 3 000 міжнародних оглядачів на виборах президента в Україні. Екзит-поли, як очікують, дадуть уяву про результати голосування незадовго після закриття виборчих дільниць. В разі потреби, другий тур президентських виборів в Україні відбудеться 7 лютого.