В Гарварді підсумували перший тур виборів в Україні




У Гарвардському університеті відбувся круглий стіл на тему «Президентські вибори в Україні 2010, тур перший». Обговорення української політичної ситуації в одному з найпрестижніших вищих навчальних закладів Сполучених Штатів організували науковці Українського дослідницького інституту.

За круглим столом у Гарвардському університеті зібрались відомі науковці, що досліджують політичні процеси в Україні, і студенти університету, які цікавляться цією темою. Деякі з них щойно повернулися з України, де були свідками виборчого процесу.

Учасники дискусії разом пробували дати оцінку результатам першого туру виборів, порівнюючи їх з досвідом виборів в інших країнах, а також тлумачили процеси, що переживає тепер Україна з історичної точки зору.

Загалом круглий стіл досить позитивно відгукнувся про хід першого туру виборів. За словами професора Гарвардського університету Тимоті Колтона, українська демократія подорослішала, навіть порівнюючи з 2004 роком. Головне, каже він, цього разу українці мали вибір, і влада не намагалася його відібрати.

Дискусія пожвавилася, коли присутні знайомилися з агітаційними матеріалами кандидатів.

Американські студенти з цікавістю знайомились з образами, які українські політики пропонували своїм виборцям. Говорить студент Зак Вудмен:

«Дещо мені особливо цікаво було побачити сьогодні. Плакати деяких кандидатів. Плакат Юлії Тимошенко виглядав як ілюстрація до останнього блокбастера, який незабаром вийде на екран. Коли вона в центрі плаката, на білому фоні, тримає цей сніп пшениці. Янукович на своєму плакаті виглядає як з обкладинки книжки, що виходить у друк. З окулярами… дуже класичний образ. Це дуже відрізняється від того, що я бачу в американській політиці».

Зака також здивував той факт, що деякі українці, які працювали на кампанії одних кандидатів, врешті голосували на виборах за інших:

«Так, я чув про це. Моя перша реакція – це до певної міри потішно, що люди знаходять у цьому користь для себе. Але це свідчить, що багато людей не є ідеологічно мотивованими і не є відданими комусь з кандидатів. Це є ознакою слабкого інтересу до певних кандидатур, які беруть участь у виборах.

Польський історик Роберт Куснєж, що вивчає українські питання, вважає, що світ зараз не бачить великої різниці, хто саме з двох кандидатів переможе:

«Діаметрально українська закордонна політика не зміниться. Це нормально, що і Янукович, і Тимошенко будуть більше на схід дивитися, в сторону Російської Федерації. Але не буде якоїсь радикальної зміни, тому що ні один кандидат, ні другий, для нього не буде дуже важливим бути президентом у країні, яка буде цілком підлеглою країною до Росії».

Той факт, що обидва кандидати, які перемогли у першому турі, є представниками східної України, відомий історик Роман Шпорлюк, вважає, як не парадоксально, позитивним фактором для об’єднання України і подолання розподілу між Заходом і Сходом. Хто б з них не став президентом, каже він, буде всеукраїнським президентом, що матиме як своїх прихильників, так і опонентів у всіх регіонах України. Наступний президент, вважають учасники круглого столу у Гарварді, отримає у спадок більш консолідовану і згуртовану Україну, ніж та, яка була п’ять років тому, і під цим тиском змушений буде відстоювати загальноукраїнські інтереси чи то у відносинах з Росією, чи у відносинах із західним світом.