ВСТУП: АТАКИ ОДИНАДЦЯТОГО ВЕРЕСНЯ НА ВСЕСВІТНІЙ ТОРГОВИЙ ЦЕНТР І ЇХ БЕЗПОСЕРЕДНІ НАСЛІДКИ ЗАКАРБОВАНО У ТИСЯЧАХ ЗНІМКІВ. ДЕКОТРІ З ФОТОГРАФІЙ СТАЛИ ЧАСТИНОЮ ВИСТАВКИ, ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗАРАЗ ЗА КІЛЬКА КВАРТАЛІВ ВІД МІСЦЯ ТРАГЕДІЇ. ВОНА СЛУЖИТЬ БОЛІСНИМ НАГАДУВАННЯМ ДЛЯ ТИХ, ХТО ПОБАЧИТЬ ЇЇ, ЩОБ НІКОЛИ НЕ ЗАБУТИ
ТЕКСТ: ВСЕ ПОЧАЛОСЬ НЕВДОВЗІ ПІСЛЯ ТЕРАКТІВ 11 ВЕРЕСНЯ. ХТОСЬ ВИВІСИВ ВІРШ ТА СТАРИЙ ЗНІМОК ВЕЖ ВСЕСВІТНЬОГО ТОРГОВОГО ЦЕНТРУ У ПОРОЖНІЙ ВІТРИНІ ЦЬОГО МАГАЗИНУ. ЛЮДИ СХОДИЛИСЬ ПОЧИТАТИ ВІРШ І ПОДИВИТИСЬ НА ФОТО. ЦЕ ПРИВЕРНУЛО УВАГУ МАЙКЛА ШУЛАНА, ГОСПОДАРЯ БУДИНКУ. ВІН ПОГОВОРИВ З ТРЬОМА СВОЇМИ ДРУЗЯМИ, ЩОБ ВОНИ ПОПРОСИЛИ ВСІХ, КОГО ЗНАЮТЬ, ПРИНОСИТИ ЗНІМКИ, ЗРОБЛЕНІ 11 ВЕРЕСНЯ. ДУЖЕ СКОРО ВІТРИНА БУЛА ЗАПОВНЕНОЮ ТИСЯЧАМИ ФОТОГРАФІЙ. ТАК НАРОДИЛАСЯ САМОДІЯЛЬНА ВИСТАВКА.
Мaйкл Шулaн – господaр будинку: «На знімки дуже тяжко дивитись, на більшість з них, але люди хочуть дивитись, бо, схоже, тільки дивлячись на всі ці фото цієї події, яка здавалася такою нереальною, коли це сталось, і яку так важко збагнути – лише коли дивишся на ці знімки, проступає справжній смисл того, що сталось».
ОДИН ІЗ ДРУЗІВ МАЙКЛА ШУЛАНА – ЧАРЛЬЗ ТРАУБ, ФОТОГРАФ І ВЧИТЕЛЬ.
Чaрльз Трaуб – фотогрaф: «Дехто просто зупиниться, як ішов, і не може очей відірвати. Я бачив молоденьку дівчину і її хлопця, у неї сльози стояли в очах, він забрав її звідти, вони обнялися на вулиці, і вона плакала».
НАРАЗІ ВОНИ ОТРИМАЛИ БЛИЗЬКО ДВОХ ТИСЯЧ ФОТО – ПРОФЕСІЙНИХ І АМАТОРСЬКИХ. РОЗВІСИЛИ ЇХ В ДУЖЕ ДЕМОКРАТИЧНІЙ МАНЕРІ – ЖОДНИХ ІМЕН НА ЗНІМКАХ. І НАЗВАЛИ СВОЮ ВИСТАВКУ «ДЕМОКРАТІЯ ФОТОГРАФІЙ».
Чaрльз Трaуб – фотогрaф: «Люди, що приносять нам знімки – школярки, пожежники, поліцейські, професіонали і любителі – геть різні люди, котрі стали учасниками цієї події, бачили це, були свідками і хочуть якось запевнитись, що це історичне свідчення повне і викінчене, і наскільки це можливо, об’ємно показане. Це немовби тисяча очей».
І ЦЯ ВИСТАВКА ЗІБРАЛА ТИСЯЧІ ДОЛАРІВ.
Мaйкл Шулaн – господaр будинку: «Ми продаємо всі картинки по 25 доларів. Друкуємо нові, а виручку віддаємо в Товариство допомоги дітям – вони заснували спеціальний фонд і виділяють гроші дітям працівників ресторанів, охоронців, клерків – тих, хто не охоплений іншими фондами. І досьогодні ми зібрали приблизно двісті тисяч доларів, по 25 доларів за знімок, так що продали чимало знімків».
І ВСІ ЦІ ЗНІМКИ СКАНУЮТЬ І ВІДТВОРЮЮТЬ НА ЦИФРОВІЙ АПАРАТУРІ ВОЛОНТЕРИ ТА СТУДЕНТИ. МАЙКЛ ШУЛАН І ЧАРЛЬЗ ТРАУБ КАЖУТЬ, ЩО ЦЮ ВИСТАВКУ ВІДВІДУЄ БІЛЬШЕ ТРЬОХ ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ НА ДЕНЬ. ХТОСЬ ПРИХОДИТЬ ПРОСТО ПОДИВИТИСЬ, ЩОБ І СОБІ СТАТИ СВІДКОМ ТОГО, ЩО СТАЛОСЬ. ХТОСЬ КУПУЄ ФОТО, ІНШІ ПРИНОСЯТЬ ЗНІМКИ. ЇМ ЗДАЄТЬСЯ – ЦЕ ДАЄ СВОГО РОДУ ЕМОЦІЙНУ ПОЛЕГШУ БАГАТЬОМ УЧАСНИКАМ ВИСТАВКИ.
Мaйкл Шулaн – господaр будинку: «Мені здається, ця виставка показує, що люди мають потребу дивитись на речі власними очима, вони хочуть тримати очі відкритими, міркувати над тим, що відбувається, робити знімки і вивішувати свої знімки. Ми вважаємо – це провісники нового розуміння, що таке історія, що таке життя і що таке преса, і тому ми будемо продовжувати – побачимо, що з того всього вийде».