Дніпропетровськ – 9 червня. Вісімдесят два відсотки сум державної підтримки малого бізнесу припадають на три регіони – Вінницьку й Одеську області та Київ. Про нерівномірний розвиток малого підприємництва та перешкоди на шляху до його зростання йшлося на всеукраїнській конференції “Методи підтримки малого бізнесу на регіональному рівні”. У конференції взяли участь підприємці, банкіри, керівники навчальних закладів і громадських об’єднань, працівники обласних, міських і районних адміністрацій.
Понад половину з 270 тис. малих підприємств України зосереджено у п’яти регіонах – Києві, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській і Одеській областях. Місцеві органи влади в регіонах по-різному ставляться до малого бізнесу, внаслідок чого суми на підтримку підприємців у регіонах відрізняються у десятки разів.
Серед основних проблем, з якими стикається малий бізнес, – недосконалість правового механізму, зокрема в галузі кредитування малих підприємств, неузгодженість положень різних законодавчих актів, що встановлюють критерії зарахування підприємств до малих, невиправдано складна процедура реєстрації підприємств, втручання різних інстанцій в їхню діяльність.
Промовці говорили про створення в областях так званих добровільних фондів, до яких підприємці змушені переказувати кошти, розростання при адміністративних органах структур, що надають підприємцям обов’язкові платні послуги та зростання цін на ці послуги, про те, що кошти, призначені для допомоги підприємцям, використовуються неефективно.
Учасник конференції, заступник голови Державного Комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Геннадій Білоус сказав:
“Що стосується ефективності – місцева влада сама розробляє і на сесіях обласних рад приймає регіональні програми і, включаючи ту чи іншу строку щодо фінансування цього заходу без фінансового обгрунтування доцільності й очікуваної ефективності, ясна річ, заходи не приймаються. Тим більше зі складним становищем щодо бюджетних коштів. У цілому ефективність – це мільйон робочих місць. Хочеться більшого. Тому що показник внеску малого бізнесу у валовий внутрішній продукт – усього близько 10–11 відсотків. Це вкрай недостатньо, і необхідні подальші кроки державної підтримки малого бізнесу”.
Радник голови Національного Банку України Олександра Кужель сказала:
“На жаль, до цього часу не було розуміння, загального державного бачення цього питання. Я думаю, що наступний рік буде дуже серйозним, тому що він визнаний ООН роком мікрофінансування. І зараз ми готуємо з головою Національного банку Тігіпком звернення до прем’єра про створення державно-урядового організаційного комітету. Думаю, що це нам дасть можливість за рік зробити серйозний прорив у системі мікрокредитування і його державного регулювання”.
За результатами обговорення проблем малого підприємництва на пленарному засіданні та в секціях ухвалено резолюцію і звернення до уряду України з пропозиціями щодо усунення перешкод розвитку малого бізнесу.
Крім того, Олександра Кужель, яка є координатором Комітету громадського контролю і головою аналітичного центру “Академія”, звернулася до підприємців і громадських організацій із закликом реагувати на порушення законів про підприємництво притягненням порушників до суду.
“Ми впроваджуємо систему рейтингів політиків, які будуть оцінюватися за системою підтримки підприємництва. У середу в нас буде прес-конференція у Києві, де ми робимо презентацію сайту, на якому кожний політик, який буде вносити негативні пропозиції на законодавче регулювання підприємницької діяльності, буде отримувати перше попередження – жовту картку; дві жовті картки – це червона картка, яка дає сигнал партіям не включати такого політика до політичних списків, бо це є сигнал для підприємця не голосувати за ту партію. Це була наша давня мета – зробити систему відповідальності політиків за обіцянки, з якими вони йдуть до виборів.”
Якщо зважити, що до сфери малого приватного бізнесу сьогодні залучено понад п’ять мільйонів виборців, з цим рейтингом політикам, схоже, доведеться рахуватися.