Українці діють хаотично і тому замість того щоб пропонувати владі правила гри, тільки захищаються від того, що урядовці вже вирішили
Противники прийняття законопроекту Ківалова-Колісніченка про статус російської мови продемонстрували, як можна відстоювати власні права різними методами працюючи згуртовано у різних регіонах країни.
Одними з перших, хто голосно висловилися проти законопроекту стали активісти руху «Український Дім», які привернули увагу до своєї позиції оголосивши голодування. Хоча акцію довелося припинити через стан здоров’я учасників, вони запевняють, що вже наступного тижня презентують нові способи боротьби за власні переконання.
Тим часом, організатори іншого руху вирішили боротися за свої мовні права гривнею. Вони склали список торгівельних марок, які належать депутатам, що голосували за закон про мову, і тепер закликають громадськість не користуватися послугами та товарами їх компаній.
«Ті хто голосували за цей закон працюють на українському ринку - їм належать 10 відомих у країні брендів і вони позиціонують себе, як «справжні українські». Ми пропонуємо клеїти наліпки на продукцію цих торгових марок і не купувати її», - сказав заступник голови Громадського об’єднання “Українська справа” Олексій Кляшторний.
Активісти руху «Помста за розкол країни» борються проти законопроекту намагаючись понизити рейтинги депутатів, які проголосували за законопроект. Вже близько півтора місяці вони їздять по мажоритарних округах країни, де будуть балотуватися депутати та агітують місцеве населення голосувати проти цих політиків.
«Ми формуємо осередки кампанії на місцях і шукаємо волонтерів», - сказала активістка громадської кампанії «Проти розколу країни» Катерина Чепура. «Дзвоніть нам. Наші контакти є усюди в Інтернеті. Приєднуйтеся до нас, друкуйте листівки, якщо такої можливості немає – ми допоможемо. Важливо аби у вашому місті було хоча б троє активістів».
На мовну ситуацію у країні також впливають і економічні чинники, переконані експерти, адже громадяни самі роблять вибір на користь тої чи іншої мови. Інколи вибір стоїть навіть не між російською чи українською мовами.
«В моєму рідному селі українську мову не вчать, не тому що немає можливості, а тому що немає потреби, бо всі знають, що коли молодь виросте – вона поїде в ЄС, а українська їм там не потрібна», - сказав експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай. «Базова проблема – це економічна проблема, на другому місці - політична проблема».
Одним з методів вплинути на ситуацію в країні експерти назвали необхідність активізувати суспільство, щоб більше людей взяло участь у виборах, а потужний громадський рух контролював би їх законність. Утім, не менш важливим експерти називають культуру політиків при владі та громадян, які їх обирають.
«Нажаль, за 20 років у нас є значне відставання від Європи. У нас вистачило сил на визнання незалежності, але не вистачило на побудову демократичної держави», - сказав Голосу Америки народний депутат Олесь Доній.
«У нас велика необхідність внутрішніх реформ, те що Європа пережила давно, коли еліти були примушені до культури самообмеження. У нас же люди ідуть у владу, щоб використати її для самозбагачення».
Утім, за словами громадських діячів, поки, українці діють хаотично і тому замість того щоб пропонувати владі правила гри, тільки захищаються від того, що урядовці вже вирішили.