26 травня російські війська розбомбили локацію Нью-Йоркського літературного фестивалю – Будинок культури в смт Нью-Йорк, Донецької області. 27 червня російські війська завдали ракетного удару по ресторану в Краматорську, де перебувала засновниця цього фестивалю, українська письменниця Вікторія Амеліна. 1 липня – її не стало.
“Для нас принципово проводити цей фестиваль на Донеччині”. Так Амеліна відповіла у своєму останньому коментарі для Української редакції Голосу Америки, який було записано 1 червня 2023 року, про Нью-Йоркський літературний фестиваль (НЛФ).
Нью-Йоркський літературний фестиваль
НЛФ вперше зібрав українських письменників, поетів та музикантів у смт Нью-Йорк, Донецької області, у жовтні 2021 року. Очільниця фестивалю Амеліна тоді в інтерв'ю проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії розповіла, що його метою було підтримати місцевих, розважити людей, що живуть у прифронтовій зоні, а також – розповісти решті України та світові про Донеччину. Вибір же міста, де проводиться літературний фестиваль, пов'язаний, у тому числі, із її родиною.
"З цієї точки зору, локація смт Нью Йорк – дуже вдала. З цього простіше робити бренд, ніж з чогось іншого. Також для мене це дуже особиста історія – про любов. Вся родина мого чоловіка з Нью-Йорка. З 2005 року я приїздила туди як молода невістка", - розповіла вона в інтерв’ю журналістам. "Селище занепадало, що мені було боляче бачити, а потім взагалі прийшла війна... Врешті я подумала, що треба не плакати, а робити нью-йоркський літературний фестиваль", - сказала вона.
Перемогу можна визначати по-різному, але ми б хотіли проводити цей фестиваль на Донеччині, в безпосередній близькості від Нью-Йорка
26 травня 2023 року російські війська скинули бомбу ФАБ-250 на Будинок культури в смт Нью-Йорк, повідомив голова Донецької ОВА Павло Кириленко. Це й була локація, де ще у жовтні 2022 року проводили НЛФ.
Тому 1 червня Голос Америки поцікавився у Вікторії Амеліної, чи планує вона проводити фестиваль й цього року і, якщо так, де саме.
Письменниця відповіла, що в будь-якому разі фестиваль хотілося б проводити на Донеччині, в безпосередній близькості до Нью-Йорку, але це поки небезпечно:
“Це фестиваль, націлений, з одного боку, на локальну спільноту, але, з іншого боку, на те, щоб показувати Донеччину Україні. Тобто, в будь-якому разі для нас принципово проводити цей фестиваль на Донеччині... Ми б хотіли проводити цей фестиваль на Донеччині, в безпосередній близькості від Нью-Йорка”.
Щодо того, у якому саме приміщенні він міг би пройти, вона припустила, що нею міг би стати ландшафтний парк "Клебан-Бик".
Це був останній коментар, який Вікторія Амеліна дала Голосу Америки.
Реакції на загибель Вікторії Амеліної
Про важкі поранення, які Вікторія Амеліна отримала внаслідок обстрілу російськими військами в Краматорську, повідомив Український ПЕН-клуб. Лікарі боролися за життя письменниці, але 1 липня вона відійшла у засвіти в оточенні друзів та рідних.
На смерть Вікторії Амеліної відреагували PEN America:
“PEN America оплакує смерть української лауреатки премій та членкині PEN Ukraine Вікторії Амеліної, яка у вівторок постраждала від російського ракетного удару в Краматорську і померла 1 липня”.
"Ще більше жахливих втрат через російські удари по мирному населенню. Росія має відповісти за свої дії", – твітує посолка США в Україні Бріджит Брінк.
Посолка Великої Британії в Україні Мелінда Сімонс зізналася, що була фанаткою робіт Вікторії Амеліної.
Вона відреагувала у Twitter: “Я була фанаткою. Новина, що розбиває серце. Виявляється, що на додачу до постійних російських повітряних нальотів, відчаю через російську депортацію/викрадення українських дітей і хвилювання за окуповану Росією АЕС на Запорізькій електростанції, ви не заціпенієте від смертей окремих людей”.
“Вона писала книгу про жіночий досвід війни. Ще одна українська книга, яка ніколи не буде закінчена через російські бомби та кулі,” – твітує доктор Уільямс Блекер, асоційований професор, в школі славістики та східноєвропейських студій UCL.
Історик, професор Гарвардського університету, директор Українського дослідницького інституту в Гарварді Сергій Плохій згадує в Twitter: "Вікторія була членкинею нашої української громади в Гарварді, коли вона проводила один рік у Бостоні перед початком повномасштабної війни. Під час війни вона документувала російські воєнні злочини. Її смерть є одним із таких злочинів. Її робота триватиме. Злочинці понесуть покарання".
Про обстріл в Краматорську
27 червня Вікторія Амеліна вечеряла у ресторані Ria Lounge в Краматорську разом з колумбійським письменником Ектором Абадом Фасьйолінсе, колишнім Верховним комісаром з питань миру Серхіо Харамільйо та Каталіною Ґомес – журналісткою France 24.
Вікторія Амеліна була надзвичайно сміливою жінкою, яка призупинила свою успішну письменницьку кар’єру, щоб задокументувати воєнні злочини, і сама стала жертвою російського воєнного злочину
В коментарі Financial Times Серхіо Харамільйо розповів, що сидів навпроти Вікторії та побачив, що письменниця отримала сильний удар ззаду.
"Тоді вся кімната розлетілася на шматки й час зупинився. Я залишився з нею і викликав швидку допомогу та медиків", – згадує колишній Верховний комісар з питань миру.
Він розповів виданню FT, що разом з Амеліною вони провели цілий день, спілкуючись з місцевими щодо вторгнення Росії.
“Вікторія Амеліна була надзвичайно сміливою жінкою, яка призупинила свою успішну письменницьку кар’єру, щоб задокументувати воєнні злочини, і сама стала жертвою російського воєнного злочину”, – сказав Серхіо Харамільйо для Financial Times.
PEN Ukraine та Truth Hounds зробили спільну заяву, у якій йдеться, що удар по ресторану Ria Lounge в Краматорську не був випадковим і може класифікуватися як воєнний злочин згідно зі Статтею 8(2)(b)(ii) Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду.
"Росіяни добре знали, що Ria Lounge — це популярний заклад у прифронтовому Краматорську, де люди збираються, щоб пообідати й поспілкуватися. Вони добре знали, що внаслідок цього удару буде багато жертв, але чинили цей злочин свідомо – уже не вперше, як під час цієї війни, так і під час попередніх", – йдеться у повідомленні.
Організації звертаються до громадян усіх країн, правозахисних та культурних організацій світу: "Говоріть на всіх майданчиках про злочини Росії та закликайте уряди своїх країн застосовувати механізми екстериторіального правосуддя, щоб спільними зусиллями встановити справедливість для всіх постраждалих від воєнних злочинів. Покінчімо разом з безкарністю Росії!"
Вікторія Амеліна – українська письменниця
2014 року Амеліна дебютувала з романом "Синдром листопаду, або Homo Compatiens", книга увійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії "ЛітАкцент року – 2014" та увійшла до короткого списку премії Валерії Шевчука.
У 2017 році у "Видавництві Старого Лева" вийшов друком другий роман Вікторії "Дім для Дома". Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: "ЛітАкцент року – 2017", Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії.
У 2016 та 2021 роках Амеліна видала книжки для дітей "Хтось, або Водяне Серце" та "Е-е-есторії екскаватора Еки".
У 2021 році Вікторія стала лауреаткою літпремії ім. Джозефа Конрада-Коженьовського.
Тексти Амеліної перекладали польською, чеською, німецькою, нідерландською, англійською та іспанською мовами.
Вікторія працювала над своєю першою нон-фікшн книгою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War.
З літа 2022-го Амеліна документувала воєнні злочини в організації Truth Hound на деокупованих територіях. Вона знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка у Капитолівці та писала:
“23 березня 2022 року, Володя, знаючи, що окупанти ще прийдуть за ним, закопав свої записи під вишнею і сказав батькові: "Коли наші прийдуть, віддаси". Наступного дня, 24 березня 2022, Володимира забрали. Сьогодні, 24 вересня 2022, ми з батьком Володимира відкопали під вишенькою записи Володі – пакет на фото в моїй руці.”
Вікторія працювала над своєю першою нон-фікшн книгою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, яка незабаром має вийти друком, повідомляє Pen Ukraine. Текст розповідає про українських жінок, які документують воєнні злочини та їхнє життя під час війни.
Прощання
4 липня відбудеться прощання з Вікторією Амеліною в Михайлівському золотоверхому соборі у Києві. 5 липня прощання проведуть у Гарнізонному храмі Святих Апостолів Петра і Павла у Львові. Цього ж дня у Львові українську письменницю Вікторію Амеліну поховають на Личаківському цвинтарі.