Після саміту НАТО у Вільнюсі, де Україна не отримала запрошення на вступ, у західній пресі продовжують лунати критичні голоси, які кажуть, що НАТО багато дало Україні. Але не те, що було найважливішим. Натомість в Індії, одній з найвпливовіших країн Глобального Півдня, кажуть, що добре використати «оперативну паузу» в розширенні НАТО, щоб подумати над тим, як припинити бойові дії в Україні. При цьому війну, яку на Заході називають «неспровокованою агресією», оглядач індійської газети бачить як «проксі війну» між Заходом і Росією.
«Вільнюс» став повторенням «Бухареста», якого «багато хто хотів уникнути»
Київ хотів почути, як і коли він зможе приєднатися до НАТО, замість цього йому ще раз повідомили, що Україна стане членом альянсу, коли для цього будуть «відповідні умови». Ця відповідь, на думку Кетрін Сендак, науковиці Центру аналізу європейської політики та колишньої чиновниці Пентагону, мало чим відрізнялася від того, що Київ почув 15 років тому на саміті НАТО в Бухаресті.
«Те, як це було викладено, не дуже надихає, це повторення Бухареста 2008 року, саме те, чого багато хто хотів уникнути», – каже вона у розмові з виданням Foreign Policy.
Думку про те, що цей саміт став повторенням бухарестського саміту відкинув генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
“На саміті 2008 року ми заявили, що Україна стане членом, і наступним кроком є виконання Плану із набуття членства. Тепер ми зняли це (цю умову - ред.). Це фактично перетворює цей процес, який завжди складався з двох кроків, в один. Це фактично наближає Україну до членства, і це суттєва відмінність від формулювань 2008 року”, - пояснив генсек НАТО пресі цього тижня.
Єнс Столтенберг підсумував: “Те, на чому сьогодні погодились союзники, це сильне, об'єднане та позитивне повідомлення … та повідомлення про шлях вперед до членства”.
Оглядачі впливового видання Джек Деч і Роббі Гремер вважають, що зміна відбулася, бо цього разу саме Сполучені Штати загальмували план, який би включав запрошення для України приєднатися до НАТО, навіть якщо сам вступ був би відкладений до кінця війни.
Посилаючись на свої розмови з численними офіційними особами НАТО, знайомими з цим питанням, вони кажуть, що адміністрація США вважає, що прийняття України до НАТО зараз «означало б війну НАТО з Росією». Про це ж заявив і радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван на конференції на полях саміту.
На думку Сендак, умова, яку поставили члени альянсу, – прийняття України після закінчення війни – дає Росії стимул продовжувати конфлікт, а не завершувати його, щоб не дати Києву приєднатися до НАТО.
Членство України в НАТО зменшило б ризик того, що США довелося б захищати своїх європейських партнерів – Кропсі
Колишній морський офіцер і високий чиновник у Військово-морських силах США, а нині провідний військовий аналітик і президент Йорктаунського інституту Сет Кропсі також не приховує розчарування. У статті для видання Barron’s він говорить, що адміністрація Байдена «провалила важливий іспит: вона не може узгоджено керувати політикою НАТО щодо України».
На його думку, в НАТО було достатньо часу навіть за останні півтора року війни для дебатів, переговорів і формулювання політики в рамках Атлантичного альянсу. Але «найкраще, що могли придумати західні союзники, це двозначна заява про те, що Україна «приєднається» до НАТО, коли союзники запропонують їй «запрошення» після того, як Україна виконає певні невизначені «умови».
«Це просто відкладає питання ще на рік», – вважає військовий експерт.
На його думку, існує хибне уявлення про членство в НАТО.
«Членство в НАТО не є актом благодійності. НАТО є стратегічною структурою, покликаною в першу чергу захистити європейські держави від загрози російської гегемонії, і таким чином гарантувати, що США не зіткнуться з Росією, яка додасть до своєї могутності ресурси, населення та територію європейського континенту», – каже колишній військовий.
Кропсі наполягає, що будь-який новий член НАТО зміцнює стратегічне становище Атлантичного альянсу, як мінімум за рахунок своєї території, а в ідеалі, і свого потужного військового потенціалу.
І Україна, на його думку, задовольняє обидва ці критерії. Вона має стратегічне розташування у Європі та могутню армію, яка зупинила просування росіян завдяки західній техніці, але і власним розробкам, адже Україна є на передовій у розробці та виготовленні дронів.
Європа буде у більшій безпеці, коли Україна стане членом НАТО, вважає Кропсі. І навпаки, якщо Україна залишиться поза альянсом, Росія знову нападе на неї, а якщо їй вдасться перемогти, вона додасть до своїх ще і ресурси України, перемогти Росію у цьому випадку стане неможливим завданням для НАТО.
Рішення адміністрації Байдена, на думку військового аналітика, продовжить тривалість конфлікту, вимагатиме більших ресурсів Заходу, і випробовуватиме на міцність єдність в альянсі.
«Тепер, коли адміністрація Байдена поставила Україну та НАТО в таке становище, єдиним варіантом є значне збільшення підтримки. США повинні взяти на себе зобов’язання щодо ще одного 12-місячного циклу озброєнь, включаючи винищувачі, тактичні балістичні ракети, протикорабельні ракети та міни для боротьби з російською авіацією та Чорноморським флотом. Конфлікт має бути доведений до успішного військового завершення, оскільки тепер лише це може вирішити протиріччя інтересів НАТО», – вважає Кропсі.
В Індії хотіли б бачити не підтримку України з боку НАТО, а припинення поставок зброї і перемир’я
Зовсім інакше виглядає ситуація навколо допомоги НАТО Україні та намагання Києва стати членом альянсу з позиції експертів однієї з найвпливовіших країн Глобального Півдня. Індійський англомовний щоденник Hindu вважає, що зараз настав час для НАТО «взяти оперативну паузу» та «перестати рекрутувати» нових членів альянсу.
Автор редакційного коментаря одного з найстарших і другого за тиражем англомовного видання Індії, хоча і визнає, що це Україна прагне отримати членство в НАТО, у той час як альянс не поспішає її приймати, каже, що російський президент Володимир Путін використовував розширення НАТО як привід і пояснення для своєї війни.
На думку коментатора індійського видання, в Україні точиться «проксі війна», яку ведуть ядерні суперники часів холодної війни, і вона небезпечна ескалацією, наприклад, через обіцяні Вашингтоном касетні боєприпаси. При цьому індійський оглядач не згадує, що Росія використовує касетні бомби в Україні від самого початку війни.
«Замість того, щоб кидатися стрімголов і створювати умови для подальшої військової ескалації — зараз із додатковою жорстокістю касетних боєприпасів, обіцяних паном Байденом пану Зеленському — лідерам НАТО було б краще вивчити потенційні шляхи до припинення вогню та тимчасового припинення бойових дій», – радить індійський оглядач.
Він усвідомлює, що Путін навряд чи відмовиться від своїх амбіцій щодо захоплення нових територій, які «підживлюються тіньовою внутрішньою політикою Кремля», але вважає, що Захід має зробити перший крок, щоб вийти з «парадигми, яка в першу чергу запустила цей конфлікт, якого можна було уникнути».
Дивіться також: Індія балансує між демократіями та автократіями. Китай і Росія хочуть більшої незалежності від Заходу – підсумки саміту ШОС