Удар "Орєшніка" був "політичним, не військовим" – аналітики

Демонстративний удар балістичною ракетою по Україні 21-го листопада та заява Кремля щодо нової експериментальної ракети були елементами російської кампанії з метою переконати західних партнерів, аби вони припинили підтримку Києва, а саму Україну змусити здатися, вважають провідні західні військові аналітики.

Президент Росії Володимир Путін використав цю ракету, яку він назвав “Орєшнік”, як пряму відповідь на нещодавні рішення адміністрації США дозволити Україні використовувати ракети ATACMS проти ширшого кола цілей углиб території Росії, вважає аналітик вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Мік Раян.

Генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян, який очолює австралійське відділення центру, стежить за ситуацією на фронті в Україні та широко коментує її у пресі.

За його словами, Путін, імовірно, вирішив, що його постійні згадки про ядерну зброю вже не мають потрібного ефекту, тому захотів підкріпити їх використанням нового виду ракет.

"Йому потрібен був інший сигнал Вашингтону, і він вирішив зробити це за допомогою іншого виду зброї", – каже Раян.

Ще одним адресатом російського послання, на його думку, були європейські країни, які також дозолили Києву використовувати свою далекобійну зброю проти військових цілей у Росії.

Аналітик звертає увагу на те, що Путін завдав удару зброєю з дальністю понад 5000 кілометрів, якою можна поцілити в будь-який об'єкт в Європі та у Сполученому Королівстві.

"Це повідомлення Європі не лише про підтримку України, але й про здатність і готовність Росії впливати на політику, пов’язану з обороною та безпекою далеко за межами України", – пише генерал у відставці.

Він вважає, що Путін, таким чином хоче вплинути на ухвалення політичних рішень США та Європи щодо майбутнього війни, підтримки України та щодо потенційних переговорів.

Аналітики вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW) також вважають, що Путін цим ударом прямо пригрозив, що Росія може атакувати країни Заходу, які підтримують українські глибокі удари по Росії.

При цьому вони звертають увагу, що у своїй промові, яка була показана по телебаченню через кілька годин після удару, Путін риторично пов’язав удар балістичною ракетою 21-го листопада з російським ядерним потенціалом.

На думку аналітиків ISW, це — помітне посилення нинішньої російської інформаційної операції, яка спрямована на використання явних погроз і брязкання ядерною зброєю, щоб перешкодити подальшій військовій підтримці Заходом України.

"Путін пригрозив ударами по військових об'єктах західних країн, які дозволяють Україні завдавати ударів по Росії. Риторика Путіна від 21 листопада узгоджується з попередніми офіційними заявами Кремля, які визначають “червоні лінії”, які Кремль намагався використати, щоб утримати західні країни від підтримки України", – вважають аналітики ISW.

Однак вони вказують, що використання самих "червоних ліній" Кремлем було вкрай непослідовним.

"Раніше Путін погрожував суворою помстою, якщо західні країни нададуть Україні ракетну артилерію, танки, військові літаки та здатність завдавати ударів по Росії, і Путін постійно змінював стійки воріт щоразу, коли Захід викривав блеф Путіна", – зауважують американські аналітики.

Тому дослідники ISW не вважають, що нова ракета чи нова заява Путіна є чимось принципово новим у політиці Кремля.

"Ані удар балістичною ракетою “Орєшнік”, ані заява Путіна від 21-го листопада, не є суттєвою зміною російських ударних можливостей або ймовірності застосування ядерної зброї", – вважають аналітики ISW.

Вони вказують на те, що російські війська регулярно обстрілюють Україну іншими балістичними ракетами, які можуть нести ядерну зброю – “Іскандерами”, гіперзвуковими балістичними ракетами “Кинджал” і крилатими ракетами Х-101.

Мік Раян також схильний вважати, що удар балістичною ракетою є швидше "політичним, а не військовим".

"Четвірка поганців" та незмінні цілі Кремля щодо України

Єдиною значною зміною, яку він побачив у риториці Путіна, були слова про те, що Кремль сам визнає своїх союзників серед авторитарних країн.

Він каже, що “спровокований Заходом регіональний конфлікт в Україні набув елементів глобального характеру”.

"Фраза Путіна тут показує, що “погану четвірку” Ірану, Росії, Китаю та Північної Кореї слід розглядати як єдину глобальну загрозу, і що західна стратегія повинна як приймати, так і планувати таку групу авторитарних сил", – зауважує австралійський аналітик.

Аналізуючи слова Путіна, дослідники ISW вказують на те, що, звинувачуючи Захід у тому, що Кремль розв'язав війну проти України, сам Кремль продовжує використовувати риторику про мирні переговори для того, щоб досягти своїх цілей, які він ставив ще на початку цієї війни – знищити Україну як державу.

"Кремль продовжує демонструвати свою повну відданість використанню перспективи “переговорів” з Україною та Заходом для досягнення нічого іншого, як повного знищення української держави, незважаючи на спроби президента Росії Володимира Путіна видавати себе прихильником мирних переговорів", – вважають в ISW.

Захід має надійні варіанти стримування, і брязкання Путіним ядерною зброєю з одного боку, та намагання заявити про прихильність мирним переговорам з іншого, не повинні обдурити Захід та не повинні стримувати західних посадовців від вибору подальшої допомоги Україні, бо цілі Москви залишаються сталими, підсумовують аналітики.

"Кремль, незалежно від адміністрації США чи західних гравців, дотримується тих самих безкомпромісних стратегічних цілей у своїй війні за демонтаж українського суверенітету та зменшення впливу Заходу в усьому світі", – зазначають аналітики ISW.