Соціальні ініціативи президента Віктора Януковича направлені на підвищення стандартів життя населення. Проте вибірковість допомоги, її незначні розміри та неготовність економіки виконувати обіцяне, змушують експертів говорити про нову спробу підкупу електорату.
«Це виглядає так, що президент нарешті згадав про власний народ, але він згадав тільки в контексті можливості використати його, як електоральну масу, прихильність якої потрібно збільшити напередодні виборів », - в інтерв’ю «Голосу Америки» розповів Володимир Лановий, екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ. «До цього (президент – ГА) займався лише тим, що повертав усі фінансові потоки на користь бізнесу наближеного до президента».
На розширеному засіданні Кабінету міністрів України минулого тижня Янукович представив свої соціальні ініціативи, серед яких повернення вкладів Ощадбанку СРСР, підвищення соціальної допомоги малозабезпеченим, а також кредити за програмою «Доступне житло», які громадяни зможуть отримати на 10-15 років під 2-3% річних.
Готовність економіки до викликів президента
В адміністрації президента переконують, що це логічний та послідовний курс на підвищення соціальних стандартів в Україні.
«Прожитковий мінімум за підсумками 2010-2012 років підвищився на величину до 65%, мінімальна зарплатня – приблизно на 70%, мінімальна пенсія на 65%», - заявила перший заступник глави адміністрації президента України Ірина Акімова. «Це не містика, всі ці плани вже закладені до бюджету».
Втім, з такими даними погоджуються не всі. Лановий говорить, що економіка країни не розвивається, а такі пріоритетні галузі, як будівництво, транспортна галузь та сільське господарство продовжують демонструвати нульові або від’ємні показники.
Імпульсом розвитку української економіки є світові тенденції та внутрішні, до яких належать розширення інвестиційного ринку, Євро 2012 та інші, - таку думку в інтерв’ю «Голосу Америки» висловив президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило.
«Те, що ці соціальні ініціативи пролунали зараз пов’язано з тим, що Україна за останні два роки демонструвала активний післякризовий розвиток, ми бачили зростання доходів в економіці, в бюджеті країни, а зараз постало питання на скільки помітним є соціальний ефект цього. Ці ініціативи направлені на цільове використання додаткових надходжень», - говорить Жалило.
Гроші на ініціативи президента не будуть знаходити за рахунок тиску на малий та середній бізнес, переконують експерти. Причина в тому, що в Україні там грошей уже просто не залишилося.
«Не має в малого та середнього бізнесу коштів, які можна було б для цього отримати, їх просто фізично не можна звідти витиснути», - говорить Жалило.
В адміністрації президента наголошують, що реалізувати такі плани дозволить принцип адресності. «Виплати будуть підвищені, передусім, тим категоріям населення, які найбільше потребують зростання своїх доходів. Це пенсіонери, інваліди дитинства, інваліди праці, війни, а також сім’ї з дітьми», - підсумувала Акімова. Тим паче, за приблизними оцінками вартість ініціатив буде близько 17 мільярдів гривень.
Політичний крок, а не економічний
Саме в тому, що програма спрямована на дуже конкретний прошарок малозабезпеченого суспільства, прихильність якого перед виборами можна буде таким чином легко завоювати, змушує політологів говорити про ці соціальні ініціативи президента, як політичний крок, а не економічний.
«Це приклад соціального популізму та соціальної корупції. мається на увазі, що підкупатися будуть дуже конкретні групи населення в дуже конкретних часових рамках», - в коментарі «Голосу Америки» сказав політолог, керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко. «Це значним чином вдарить по силам опозиції, тому, що населення, яке бореться з бідністю, легко відповідає на стимули такого роду».
Економісти, які не підтримують ініціатив Януковича називають їх черговим популістським кроком, апелюючи до економічних показників, згідно яким реалізувати вдасться тільки дуже незначну частину плану, але правильно представивши досягнення виборцям, можна буде гарно заробити дивіденди на виборах.
«В результаті дворічної політики уряду, економіка доведена до стану зупинення розвитку, зменшення інвестицій та розвалення банківського сектора», - вважає Лановий. «Ці пропозиції носять декларативний характер, в тому розумінні, що люди будуть сподіватися та чекати, що вони щось отримають. Це породить дію і люди будуть голосувати так, як їм скажуть. Але насправді до якихось позитивних змін це не призведе».
Про те, як реалізація плану президента відіб’ється на стосунках з міжнародними фінансовими установами, такими як МВФ, в адміністрації президента говорять позитивно, наголошуючи на тому, що «ініціативи президента не перешкодять співробітництву країни з МВФ». Експерти з цією думкою погоджуються, але додають: не перешкодять, тому що в умовах невирішеності усіх завдань поставлених раніше – ще гірше ці стосунки не можуть стати.
