Щоб зупинити Асада, необхідно протистояти Москві - Politico

Росія глибоко замішана в сирійській трагедії. Щоб зупинити Асада, необхідно протистояти Москві.

Про це пише Моллі Мак’ю в статті «Що знав Путін і коли він про це знав?", опублікованій на сайті видання Politico.

У той час, як американські ракети Tomahawk випустили над Середземним морем в напрямку авіабази Шейрат в Сирії, вже кружляли припущення про те, як напад вплине на відлигу у відносинах між США і Росією, якої чекали після приходу Дональда Трампа до Білого дому. Чи було це першою ознакою того, що новий президент Америки готовий протистояти Путіну?

Можливо, найбільш важливим фактором в цьому рівнянні є Росія. Щоб зрозуміти відповідь Кремля на удари США і на хімічну атаку в Сирії, важливо усвідомити гірку правду про Росію в Сирії. США попередили російські війська про плановані удари, пише Мак’ю, тому що ми знали, що вони там присутні. Ми знали, що росіяни перебували на авіабазі Шейрат, починаючи з листопада 2015 року. Ось чому прем'єр-міністр Дмитро Медведєв попередив, що цей удар «знаходиться на межі бойових сутичок з Росією»: ми бомбили базу, з якої, він знав, російські війська керували операціями.

У серпні 2015 року - задовго до оголошення Кремлем своєї нової сирійської кампанії - Росія підписала всеосяжну військову угоду з Асадом. Ця угода дала Москві віртуальний карт-бланш в Сирії, і змінила статус Сирії на щось подібне до положення окупованих Абхазії і Південної Осетії, а не суверенної держави, де розміщені російські війська.

Російські командири координують військову стратегію в Сирії і відіграли вирішальну роль у зміні ходу війни проти Асада. Російські сили координують всі аспекти сирійської авіації та авіаударів. Вони зміцнили інфраструктуру авіабази Шейрат, яка, імовірно, позбулася своїх запасів хімічної зброї в 2013 році. Без сумнівів, в процесі реконструкції елементів бази вони не могли не знати про наявність там хімічних боєприпасів.

За деякими повідомленнями, джерела в розвідці підтвердили, що на базі знаходилися російські військовослужбовці, коли боєприпаси хімічної зброї завантажували на сирійські винищувачі. Сили російської авіації, можливо, перебували над місцем події під час хімічної атаки, і російський безпілотник спостерігав за лікарнею, в якій лікували жертв атаки із застосуванням зарину безпосередньо перед бомбардуванням - можливо, щоб знищити докази атаки. Бомбардування лікарень стали частиною стратегії війни в Сирії.

За словами Мак’ю, все це означає, що російські війська, ймовірно, знали про напад із застосуванням зарину - так само, як вони знали про всі сирійські бочкові бомби і застосування хлору під час атак, вони були невід'ємно залучені в планування і реалізацію стратегії, частиною якої були ці атаки. Вони повністю інтегровані в командну ієрархію сирійської кампанії.

«В Україні занадто довго ми підігравали російському маріонетковому театру «маленьких зелених чоловічків» і «сепаратистських сил», коли було ясно, що на лінії фронту знаходяться російські чоловіки і техніка», - пише Моллі Мак’ю на сайті видання Politico.

«Тепер ми повинні усвідомити подібну істину - і її наслідки - в Сирії», - заявила авторка. Сирійської армії - по суті - більше немає. Є російські командири, сухопутні війська Ірану і Гезболли. Росія має набагато більші технологічні можливості, а також має досвід роботи з високоточними боєприпасами. Отож самі робіть висновок. Сирія - це російська війна.

Чому Асад або Путін ідуть на ризики, здійснюючи таку хімічну атаку, або будь-яку іншу? Кремль і його генерали розуміють користь страху, масштабної демографічної інженерії та перетворення міграції в зброю, а також користь дестабілізації регіону для досягнення конкретних результатів. Пам'ятайте: хаос часто є частиною стратегії Кремля.

Російські війська попереджено про плановані відплатні удари США. Їх системи протиповітряної оборони A2AD могли захистити Шейрат від ракетних ударів. Але вони цього не зробили.

В той момент, чиновники в Кремлі мали можливість, але вони також зробили свій вибір. Вони могли б перекласти відповідальність на Асада - сказати, що вони не знали про атаку, засудити її або, принаймні, сказати, що необхідно провести неупереджене розслідування і т.д.

Але вони цього не зробили. Натомість, Кремль вигадав історії про те, що Асад не винен, розпускав теорії змов про хімічні фабрики повстанців і «провокації». Фактично, ба більше, Міністерство закордонних справ РФ припустило, що кожна хімічна атака під час сирійської війни була організована, щоб очорнити Асада.

Тому Кремль зробив свій вибір. Прикриваючи Асада і звинувачуючи Америку, російські лідери більше не мають можливості заперечувати свої гріхи. І ми повинні перестати робити це за них, - пише Мак’ю.

Правда полягає в тому, що Росія є співучасницею використання зарину проти цивільного населення в Сирії. Але те, що Кремль попався, як не дивно, також іде йому на користь. Путін розуміє, що ракетна атака Трампа може бути саме цим поворотом, необхідним йому для уникнення наслідків своїх дій.

У Москві вже раніше почали зникати надії на перезавантаження відносин. Кремль все більше стурбований тим, що Трампа стримують розслідування і антиросійські настрої в суспільстві, і тим, що їх зусилля щодо вирощуванню дружньої Росії особи в Білому домі нічого не дадуть. Це означає, що у них є два варіанти: змусити свого опонента працювати старанніше заради угоди, або повернутися до ідеї, що Америка - «головний противник».

На думку авторки, кожен варіант - це перемога для Путіна, і обидва стали можливими, завдяки удару.

Кремлівська машина спотворення реальності працює на повному ходу, висловлюючи обурення і теорії про диверсію. США бомбили Сирію, щоб відвернути увагу від жертв серед цивільного населення в Іраку; удари були посланням Північній Кореї; Трамп намагався зупинити зниження рейтингів; США підтримують ІДІЛ; напад із застосуванням зарину був «провокацією», покликаною змусити президента Трампа відмовитися від його м'якої позиції щодо тривалості правління Асада.

Але цим разом - машина не зможе заглушити правду. Бомбардування в Сирії знову підтвердило, що США, як і раніше, залишаються гравцем на Близькому Сході. Це акт демонстрації американської сили, - пише Моллі Мак’ю.

Але одноразове бомбардування однієї з баз Асада не встановило США на позицію сили. Путін - фізично та ідеологічно - заповнює вакууми, а їх за роки Обами США залишили надто багато. Без політики щодо Росії - не стосовно Сирії або України, а самої Росії, і без реакції на Путіна, а для того, щоб визначити, що буде далі - держсекретар Рекс Тіллерсон їде в Москву, щоб вести переговори з позиції слабкості.

«Як я писала в січні, у Трампа є інструменти і можливості, щоб протистояти глобальному імперіалістичному повстанню Путіна, в тому числі на Близькому Сході, якщо він вирішить це зробити. Сила вимагає стратегії. І настав час нам знову розробити її стосовно Росії, і численних воєн, які Кремль веде проти нас і наших інтересів. Однак це, у свою чергу, вимагає, щоб ми відкинули казки Кремля і прийняли правду про дії Росії», - зазначила Моллі Мак’ю у статті, опублікованій на сайті видання Politico.

Дивіться також: Зміщення Башара аль-Асада є головним пріоритетом США у Сирії

Зміщення Башара аль-Асада є головним пріоритетом США у Сирії. Відео