Ассанжа не відпускають під заставу на час розгляду апеляції про екстрадицію до США

Джуліан Ассанж. 13 січня 2020 р.

Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж отримав відмову у звільненні під заставу на час завершення справи про його видачу для суду у Сполучених Штатах.

Суддя Ванесса Бараітсер, яка 4 січня постановила проти екстрадиції Ассанжа з огляду на його психічне здоров’я і зокрема загрозу самогубства, сказала двома днями згодом, що відпускати його не можна, допоки у Лондоні розглядатимуть американську апеляцію на відмову про видачу до США.

Ця справа ще не виграна… результат апеляції ще не відомий.
Суддя Ванесса Бараітсер

«Я вважаю, що є суттєві підстави вважати, що у разі сьогоднішнього звільнення пана Ассанжа він не з'явиться до суду на розгляд апеляції», - сказала суддя.

Вони наголосила, що «коли йдеться про пана Ассанжа, то ця справа ще не виграна… результат апеляції ще не відомий».

Міністерство юстиції США каже, що і далі хоче притягнути Джуліана Ассанжа до відповідальності за 18 обвинуваченнями на підставі американського закону про шпіонаж і за змову з метою незаконного проникнення в урядові комп'ютерні системи.

У разі визнання вини у Сполучених Штатах 49-річному Джуліану Ассанжу загрожує багаторічне покарання у в’язниці суворого режиму.

Ассанж провів вже понад 8 років, переховуючись у будівлі еквадорського посольства у Лондоні, а потім у британській в’язниці після того, як не виконав рішення британського суду про його екстрадицію до Швеції, де його підозрювали у зґвалтуванні.

Шведська прокуратура закрила справу Ассанжа через термін давності та інші технічні причини.

Дивіться також: Джуліана Ассанжа не можна видавати до США - постанова судді в Лондоні

Джуліан Ассанж та його прихильники віддавна наполягали, що усі звинувачення проти нього пов’язані з намаганнями посадити його у в’язницю в Америці.

Захисники називають Ассанжа журналістом - викривачем і стверджують, що у його справі йдеться насамперед про принципи свободи поширення інформації.

Але критики закидають, що він маніпулював викриттями, і вказують, що оприлюднення деяких документів поставило під загрозу життя людей.

2010 року сайт WikiLeaks опублікував документи міністерства оборони США та звіти американських дипломатів, отримані з допомогою колишнього службовця американської розвідки Бредлі/Челсі Менінґа, який визнав викрадення, відбув кількарічне ув’язнення і згодом змінив стать з чоловічої на жіночу.

Окремо Ассанжу закидають, що під час виборчої кампанії у США 2016 року була розповсюджена викрадена, як вважають росіянами, інформація на шкоду Гілларі Клінтон, яка тоді змагалася за президентську посаду з Дональдом Трампом.

Дивіться також: Новий розвиток у справі Шеремета. Реакції журналістів, правоохоронців. Відео

Your browser doesn’t support HTML5

Новий розвиток у справі Шеремета. Реакції журналістів, правоохоронців. Відео