​Чи змінюються гени після перебування в космосі? Правда про «космічні гени» астронавта Скотта Келлі – WP

Близнюки - астронавти Скотт і Марк Келлі

У березні 2016 року астронавт НАСА Скотт Келлі повернувся з безпрецедентної 340-денної місії на Міжнародній космічній станції. Через рік лікарі видали попередні результати широкого дослідження, порівнюючи його здоров'я зі здоров’ям його брата - близнюка Марка. В січні НАСА оголосило, що учасники нещодавнього наукового семінару зійшлись на початковому медичному висновку – космічні подорожі істотно впливають на людину і можуть призвести до змін на молекулярному рівні, пише часопис Washington Post.

Чимало видань написало про те, що місія активувала «космічні гени» Келлі, що 7 відсотків його генів не повернулися до нормального стану після польоту та, що він і його брат вже не є ідентичними близнюками. Washington Post пояснює, що фактичні зміни насправді значно менші. Згідно з попереднім дослідженням NASA, яке агенція планує опублікувати в повнішому вигляді цього року, це не гени Келлі змінилися, але те, як вони були виражені, пише видання.

Скотт Келлі в спеціальному модулі на Міжнародній космічній станції. 12 липня 2015 року

Коли Скотт Келлі вийшов у космос, його ДНК залишилося в основі тим самим. Змінилося те, як його ДНК було переписане та переведене на функціональні продукти; вивчення таких зрушень називається епігенетикою. Ці епігенетичні зміни, швидше за все, були способом реагування тіла на низьку гравітацію, дефіцит кисню, збільшені запалення та проблеми з харчуванням під час космічного польоту.

Як повідомляє НАСА, Енді Фейнберґ, один із 10 дослідників, спостерігав мінливість у метилуванні ДНК – процесі, за допомогою якого гени хімічно вмикаються та вимикаються. Науковець Кріс Мейсон повідомив про епігенетичні зміни в п'яти біологічних шляхах, в тому числі тих, що пов'язані з позбавленням кисню, відновленням ДНК та формуванням кісток. Ці зміни можуть вказувати на «космічні гени» – ті, на функції яких впливає час перебування поза Землею. Інші дослідники помітили зміни маси тіла Скотта, довжини теломеру (кінцевої ділянки хромосом – прим. ГА) та процесів пізнання в ході місії та після неї. Більшість змін не тривали довго, зауважує Washington Post.

Скотт Келлі у відкритому космосі назовні Міжнародної космічної станції. 21 грудня 2015 року

У заяві в четвер NASA уточнило, що Скотт і Марк Келлі все ще є ідентичними близнюками. Їхні ДНК відрізняються, але так само відрізняються ДНК всіх людей, навіть близнюків, завдяки мутаціям, які накопичуються нормально протягом усього життя.

І зміни в експресії генів, які науковці спостерігали під час перебування Скотта в космосі, перебувають у межах того, що можна очікувати в гірському альпіністові, пірнальнику чи іншій людині під навантаженням. Близько 93 відсотків змін повернули до рівнів, які були перед польотом, у межах шести місяців після повернення Скотта на Землю.

7 відсотків, які зберігаються, є «мінімальними», повідомляє космічне агентство. Але припускає, що космічні польоти викликають довготривалі зміни на молекулярному рівні. Це важливо, тому що NASA планує в майбутньому відправляти космонавтів у трирічну місію на Марс. Якщо і коли той день прийде, було б добре, щоб вони прибули на Червону планету здоровими люди, підсумовує Washington Post.

Дивіться також: Про життя видатного фізика Стівена Гокінга

Your browser doesn’t support HTML5

Про життя видатного фізика Стівена Гокінга. Відео