Аутизм: як навчитись самостійному життю?

Your browser doesn’t support HTML5

Економіка Сполучених Штатів залишається хиткою, а безробіття тримається на рівні у понад 8%. Якщо знайти роботу нелегко здоровій людині, то людям з фізичними вадами ще складніше. Хоча закон захищає права неповносправних, їх можливості обмежені. Люди з аутизмом, як правило фізично здорові, але хвороба впливає на їх здатність спілкуватися з іншими. Однак, як показує досвід, завдяки сучасній методиці лікування, які застосовуються у розвинутих країнах, «аутисти» здатні знайти своє місце у суспільстві. А працедавці цінують їх вміння виконувати монотонну роботу та особливу увагу до нюансів.

«Той факт, що він хворіє на аутизм не означає, що він не розумний. Він дуже кмітливий, і його цікавить навколишній світ».
Фред Ґібсон
Кевін Ґібсон живе в окремій квартирі і дуже цим задоволений. Не так часто люди з діагнозом «аутизм», на який страждає Кевін, можуть обійтись без сторонньої допомоги. Характерна ознака захворювання, яка проявляється у порушенні контакту з оточуючим світом, ускладнює самостійне життя таких людей. Кевін, щоправда, не зовсім типовий хворий. Він навіть ходить на роботу, у юридичну фірму.

«Я діловод. Я займаюся тим, що відношу в архів справи і розставляю їх за порядком», – каже Кевін.

Влаштуватися у фірму було не легко. На вакантну посаду надійшло 130 заявок, однак вибрали саме Кевіна.

«Ми шукали людину, яка працювала б діловодом кілька років, а не просто взяти когось на 6 місяців», – розповідає співвласник фірми Мартін Ґайслер.

Ґайслер додає, що на подив багатьох скептиків, Кевін виявився відповідальною людиною:

«Він один з найбільш пунктуальних службовців. Йому подобається його робота. Він не нудьгує, йому не набридає монотонність. Він любить поспілкуватися і особливо, поговорити про американський футбол».

Неповносправним завжди доводиться важко на ринку праці.
Лорен Ґолдшмід працює в організації, що допомагає людям з особливими потребами знайти роботу:

«Ми часто починаємо з оцінки ситуації, що дає можливість розглянути різні місця праці і подивитися, що підходить їм найбільше».

Саме Лорен допомогла Кевіну знайти роботу у юридичній фірмі:

«З Кевіном ми ретельно готувалися до інтерв’ю. Ми вчилися відповідати на запитання, втримувати зоровий контакт, стежити за мімікою, жестикуляцією».

Лорен, досі, раз на місяць відвідує Кевіна на роботі. Мати Кевіна, Мері-Лу, згадує, що діагноз «аутизм» її синові поставили, коли йому було 18 місяців:

«Він не міг розмовляти реченнями, плутав слова. Бувало питаєш його: «Хочеш соку?». Замість того, аби відповісти «так», він казав: «сік, Кевін». Для нас це було сигналом, що у нього проблема зі спілкуванням.

Аутизм – хвороба не виліковна. Однак існує чимало ефективних програм терапії, які за словами батька Кевіна, Фреда, дуже допомогли його синові:

«Той факт, що він хворіє на аутизм не означає, що він не розумний. Він дуже кмітливий, і його цікавить навколишній світ».

Особливо Кевіна цікавлять модельні літаки, як і його батька. Він поділився, що мріє одного дня серйозно зайнятися своїм хобі:

«Я задумав, коли піду на пенсію, переїхати до Техасу і відкрию секцію авіамоделювання».

Як батьки, так і сам Кевін завдячують його поступу ранній діагностиці і лікуванню, які, на жаль, не є доступні у багатьох країнах світу.