Микола Азаров переконаний, що через 10 років Україна буде в ЄС. Прем’єр-міністр упевнений настільки, що навіть підкреслив: «максимум через 10 років», і заявив, що готовий побитися об заклад.
Несподіваний єврооптимізм глави українського уряду, який раніше не виказував особливого ентузіазму щодо цього напрямку інтеграцїі, продемонстрував під час відкриття другої черги Дарницького мосту в Києві у четвер.
«Максимум через 10 років Україна стане членом Європейського Союзу», – заявив урядовець під час церемонії. Він повідомив також, що запропонував екс-президентові Польщі Александру Квасневському, з яким бачився зранку на міжнародній інвестиційній конференції, укласти з цього приводу парі.
Коментуючи заяву українського прем’єра, аналітики називають її надто сміливою за змістом і за формою. Про те, чи є реальні підстави для такого прогнозу, «Голос Америки» запитав у політологів Володимира Фесенка, Сергія Тарана і Володимира Горбача.
Керівник Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко:
«Я думаю, що зараз у категоріях «реально» чи «нереально» варто обговорювати строки підписання нової угоди з Євросоюзом і створення зони вільної торгівлі. От коли буде досягнута ця мета, тоді можна розмірковувати, що і як буде далі.
І зараз я, на місці Азарова, не повторював би помилок та необдуманих заяв, які свого часу робили Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Борис Тарасюк. Тоді це називали євроромантизмом. Нинішній уряд іноді називають європрагматиками, але сьогоднішня пафосна заява Азарова була і недоречна, і не зовсім реалістична.
Мені це нагадує відому притчу про Ходжу Насреддіна, який зобов’язався навчити віслюка говорити. І було парі (як і у Азарова), яке Насреддін уклав з падишахом. І встановив віддалений строк – сподіваючись, що до того часу або падишах відійде на той світ, або віслюк здохне. Я, звичайно, не хочу, щоб були якісь такі фатальні наслідки щодо учасників цього парі або об’єкта парі, – я просто кажу, що нема сенсу обговорювати строки досягнення кінцевої мети, поки проміжна мета не досягнута. Немає нової угоди, немає ЗВТ, не подана офіційна заявка на вступ.
Мені здається, Микола Янович просто «заразився» від деяких представників нової влади європейською риторикою. Взагалі Азаров вважається (навіть не у нас, а в Росії) найбільш проросійським представником нинішньої влади. У Росії його вважають потенційним прихильником Митного союзу, – хоча напряму на підтримку Митного союзу він ніколи не висловлювався, скоріше обережно зазначав, що треба через певний час починати переговори. І тут раптом така проєвропейська заява. Можливо, в такий спосіб прем’єр хоче продемонструвати, що він не такий консервативний, як про нього думають і кажуть».
Голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір» Сергій Таран:
«Заява Азарова – це насамперед свідчення того, що в Україні є речі, здатні об’єднувати всю країну. Це бачення європейського майбутнього України. Ми можемо говорити про те, що Україну розділяють питання мови, релігії, ставлення до НАТО. Але однаково і на Сході, і на Заході, і в усіх частинах України ідея євроінтеграції важлива і популярна.
Тому насправді слова Азарова означають, що провладна еліта – навіть та, яку асоціювали з іншою політичною орієнтацією – орієнтується на Європу і розуміє, що європейська модель розвитку для України не має альтернативи.
Це позитивний момент. Проте є й інший бік справи. Для того щоб зробити реальні євроінтеграційні кроки, важливо показати на практиці відданість європейським нормам. Для цього треба проводити реформи. Причому реформи не лише стосовно громадян – от як зараз проводять соціальні реформи, що обмежують соціальні витрати, – але реформи стосовно влади. Це боротьба з корупцією. Це прозорість витрат чиновників. Це реформи, які зробили б українську владу власне європейською. І цього якраз в Україні не відбувається».
Політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач:
«Заява Миколи Яновича, мушу сказати, доволі несподівана. Вона би дуже пасувала якомусь іншому українському політику, динамічному ризиковому чоловіку – посперечався, уклав парі. На Азарова це не схоже.
Взагалі варто було б виходити з того, що українська євроінтеграція з майбутнім членством у Євросоюзі в принципі не може бути предметом парі. Тобто така суперечка між Азаровим і Кваснєвським можлива у приватному порядку. Але коли прем’єр-міністр оголошує про неї публічно, це виглядає дивно.
Колись Фідель Кастро сказав, що не голитиме бороди, поки не переможе американський імперіалізм. Він досі ходить з бородою. Це іміджева характеристика Кастро, і про це всі пам’ятають краще, ніж про те, що він реально робив з Кубою.
Заява Азарова теж запам’ятається, стане його іміджевою характеристикою. Єдина проблема у тому, що як політик він не має перспектив. І навіть на посаді прем’єр-міністра при президентові Януковичі, я гадаю, він залишатиметься не дуже довго. А тому укладати парі про те, що буде в майбутньому і що вже не залежатиме від Азарова, легко – бо не несеш за це відповідальності.
2022 рік – це доволі віддалена перспектива, яка вже не торкатиметься ні Азарова, ні Януковича, ні, можливо, навіть Партії регіонів. Це період поза межами їхньої компетенції і поза межами їхнього мандата.
Що ж до самої дати – то, на мою думку, вона не така вже нереальна. Україна через 10 років може бути в Євросоюзі. Принаймні теоретично це можливо. Річ у тому, що бюджет Євросоюзу складається на 7 років. Чинний бюджет закінчується в наступному році, і з 2013-го до 2020-го має працювати новий семирічний бюджет. До цього нового бюджету, в принципі, можуть бути закладені кошти на підготовку України до членства в ЄС.
Але це в теорії. На практиці ж, враховуючи політику нинішньої української влади, отримати позитивне рішення Єврокомісії чи Європарламенту щодо бюджету Євросоюзу на наступну семирічку для України буде дуже важко, практично неможливо. Для цього замало змінити риторику чи побитися об заклад. Потрібна докорінна зміна політики всередині влади – у стратегії, стилістиці, у спілкуванні з громадянами; потрібне залучення в політичний процес опозиції, а не ігнорування її. Без усіх цих демократичних загальноєвропейських правил поведінки жодна євроінтеграція України не буде можливою, які б парі не укладали про це наші високопосадовці».
