«Голос Америки»: Почнімо з резонансного призначення адвоката Януковича в керівництво Державного бюро розслідувань. Попри протести родин загиблих героїв Майдану, це призначення таки відбулося. Олександр Бабіков, який раніше представляв інтереси збіглого президента, тепер працюватиме першим заступником очільниці ДБР – відомства, на яке покладене розслідування справ Майдану. Ви заявили про конфлікт інтересів. Поясніть, у чому конфлікт? Адже у адвоката така професія – захищати інтереси свого клієнта, хто б цим клієнтом не був.
Це прямий конфлікт інтересів
Євгенія Закревська: Олександр Бабіков захищав Януковича у кримінальному провадженні, де йдеться про підозру у перевищенні влади, у причетності до вбивств на Майдані. І якщо адвокат підозрюваного стане керівником слідчих, які розслідують цю справу, то це прямий конфлікт інтересів.
Розумієте, це ж не претензія до Бабікова, що він захищав Януковича. Звісно, він міг захищати кого завгодно. Але після цього він не може керувати тими слідчими, які розслідують справу Януковича!
Адже в такому разі порушується принцип змагальності в кримінальному процесі, принцип незалежності органів досудового розслідування. Тому що адвокат уже зв’язаний своєю позицією, яку формував і обстоював, на якій наполягав, представляючи та захищаючи інтереси свого клієнта. Він також мусить зберігати адвокатську таємницю – інформацію, яку отримав, надаючи послуги захисту.
Уявіть – адвокат раптом починає переслідувати свого клієнта. Це була б дуже дивна, абсурдна ситуація.
Це очевидний знак, що слідства не буде
У кримінальному провадженні є сторона захисту, і є сторона обвинувачення. А тепер одну сторону поставили керувати протилежною? Для слідчих, які реально хочуть розслідувати справи Майдану, це очевидний знак, що слідства не буде. І так само знак для потерпілих, що слідства не буде.
«Голос Америки»: У відеозверненні, яке записала у відповідь на протести родин «Небесної сотні» очільниця ДБР Ірина Венедіктова, чиновниця заявила: вжито всіх заходів для недопущення конфлікту інтересів. Вона наголосила, що справи Майдану куруватиме виключно вона; Бабіков жодного відношення до «майданівських» справ не матиме.
Євгенія Закревська: Хотілося б зрозуміти, як це виглядатиме на практиці. Адже на час відсутності директора – відрядження, відпустки, хвороби – повноваження директора перебирає перший заступник, а саме Олександр Бабіков.
Це справжній конфлікт інтересів. І це також порушення антикорупційного законодавства, яке прямо забороняє посадовцям створювати ситуацію конфлікту інтересів.
Призначення адвоката Януковича підриває довіру до цього органу
Стільки надій покладалося на Державне бюро розслідувань! Цілий департамент обіцяли створити у справах Майдану. Але з призначенням Бабікова як можна буде уникнути перетину інтересів? Це ж заслуховування свідків, це можливості впливати на хід розслідування. Призначення адвоката Януковича підриває довіру до цього органу.
Хочу додати ще таке. Позиція захисту Януковича нині стає превалюючою в ДБР. І це означає, що люди, які протестували на Майдані, перетворюються на злочинців. А те, що вони зараз розповідають, може бути використано, щоб їх переслідувати.
Тож це не просто конфлікт інтересів. Це світоглядний конфлікт. Обрали новий стратегічний орієнтир, куди взагалі іде слідство.
У найбільш вірогідному випадку слідства просто не буде. В найгіршому – почнуть переслідувати потерпілих.
«Голос Америки»: Ви кажете про небезпеку згортання слідства у справах Майдану. Але ж побутує думка, що слідство і дотепер не було ефективним. Принаймні за 6 років, що минули після розстрілів, суспільство не побачило результатів.
Євгенія Закревська: Я не згодна. Результати є.
Вірніше, скажу так. Серед майже сотні «майданівських» проваджень є справи ідеальні з точки зору менеджменту правосуддя. А є майже безперспективні, бо надто повільно розглядаються в судах.
До «зразкових» належить справа екс-беркутівців – якраз тих п’ятьох, яких недавно видали Росії. Тут слідство добре попрацювало: є кулі з тіл убитих та поранених, що співпадають з контрольними відстрілами зброї, закріпленої за силовиками цього спецпідрозділу; є відеодокази, є результати упізнання. І в судах цю складну багатотомну справу, з десятками епізодів та потерпілих, розглядали швидко – кожного тижня, по два дні, цілий день зранку до вечора.
Ми всі очікували обвинувального вироку вже цього року
Насправді ми всі очікували обвинувального вироку вже цього року. Це була зразкова справа, добре розслідувана і майже розглянута судом. Яку на даний момент фактично знищили.
І після обміну екс-беркутівців у багатьох опустилися руки.
«Голос Америки»: Ви заперечували проти обміну цих п’ятьох обвинувачуваних, що відбувся наприкінці грудня. Вважаєте обмін протизаконним?
Звільнення для обміну відбулося незаконно
Євгенія Закревська: Звільнення для обміну відбулося незаконно, отак би я сформулювала. Тобто зміна запобіжного заходу беркутівцям – це повністю незаконна історія. Групу прокурорів, які вели справу від самого початку і які відмовились давати згоду на зміну запобіжного заходу, замінили на тих, хто погодився. І ті принесли листа з Генпрокуратури – мовляв, з огляду на досягнуту домовленість про обмін, є вказівка змінити запобіжні заходи. Це абсолютно протизаконний вплив. Указувати прокурорам, щоб змінили запобіжний захід обвинуваченим, не може ні Генпрокурор, ані президент, ніхто.
Тепер по екс-беркутівцях, які розстрілювали людей на Майдані, можливий лише заочний вирок, без можливості його реалізувати. Та й то знадобляться зміни до законодавства про заочне засудження. Адже за чинним законодавством це не вдається зробити. Принаймні жодного із екс-бійців «Беркуту», які втекли в Росію раніше, нам не вдалося засудити заочно.
«Голос Америки»: Але ж обмін полоненими, повернення наших бранців додому – це свята справа...
Євгенія Закревська: Річ у тому, що в мене немає впевненості, що ми виграли в гуманітарному плані. Вірніше, є впевненість, що ми і тут програли. Я думаю, що віддати «беркутів» зараз, до вироку, було менш вигідно з точки зору повернення наших людей. Якби обмін відбувся вже після винесення вироків, він міг би бути адекватнішим.
«Голос Америки»: Євгеніє, Ви голодували майже 2 тижні. Домагалися, щоб із Генпрокуратури в ДБР перевели тих слідчих, які усі ці роки працювали над справами Майдану. Домоглися! Поправка до закону проголосована. Перемога?
Євгенія Закревська: Формально – так. Поправки проголосовані, слідчі вже переведені. Але знову ж таки: ці слідчі і прокурори подалися в ДБР, бо повірили, що в ДБР дійсно буде слідство. Тепер, якщо ними керуватиме Бабіков, я впевнена, що вони просто розбіжаться.
Другий момент. Ми знаємо, що серед тих 32 людей, яких перевели, точно є люди, які вболівають за розслідування і будуть розслідувати далі. Але є і ті, хто жодного відношення до справ Майдану не мав, їх просто перевели в ДБР «під шумок».
Головне, щоб зараз ДБР не стало філіалом фірми “Aver Lex”
Однак головне, щоб зараз ДБР, перезавантаження, якого обіцяли потерпілим, не стало філіалом фірми “Aver Lex”! [ Саме у цьому адвокатському об’єднанні, що здійснює захист Януковича, дотичних до нього осіб, а також екс-беркутівців, раніше працював новопризначений керівник Державного бюро розслідувань. - ГА]
«Голос Америки»: Президент Володимир Зеленський заявляв, що зацікавлений у реальних результатах розслідування справ Майдану. Чи відчуваєте зміни з приходом нової влади?
Поки що зміни тільки в гіршу сторону
Євгенія Закревська: Поки що зміни тільки в гіршу сторону, на жаль.
Наприклад, у нас була дуже конкретна пропозиція. Оскільки «майданівські» справи величезні за обсягом – щоб навантаження на суддю рахувалося з коефіцієнтом. Не просто по кількості справ, а по томах чи по числу потерпілих. Тоді можна було б звільнити суддю від інших справ, і він слухав би справи Майдану двічі або тричі на тиждень. Але цього зроблено не було. Забули.
Я вже казала про те, що більшість «майданівських» справ виглядають безперспективно. Бо якщо порахувати кількість засідань, які призначаються раз на місяць на кілька годин, і зіставити з обсягом матеріалів, який необхідно дослідити, – то вийде перспектива вироку років через 10.
А це означає, що вироку не буде ніколи. За 10 років щось неодмінно станеться – або відвід судді, або хтось захворіє, хтось піде в інший суд, і все доведеться почати спочатку...
Вони дійсно великі і важкі, ці «майданівські» справи. Вони неспівмірні з тим, що зазвичай слухають судді. Тому потрібно спеціально організувати роботу суду так, щоб розглянути справу можна було в розумний строк. А розумним строком ми називаємо час, поки ще живі потерпілі, живі свідки...
Натомість з’являються нові прокурори, які ніякого відношення до справ Майдану не мали. Вони зривають засідання, бо не знають матеріалів, просять перенести, подають якісь клопотання, які вже подавалися раніше. І суди ведуть справи, аби вести, без розрахунку на те, що колись має бути вирок.
Що ж до нової влади... Нема в неї зацікавленості в результатах. Ми цього не бачимо. Ні по виділенню ресурсів, ні по організаційному супроводу. Зате є кроки, які реально шкодять.
Дивіться також: День пам'яті жертв Голокосту у Польщі. Відео
Your browser doesn’t support HTML5
День пам'яті жертв Голокосту у Польщі. Відео