Безпекова угода України зі США. Ось що вона передбачає

Президент США Джо Байден і президент України Володимир Зеленський після двосторонньої зустрічі на полях саміту G7 в Італії, 13 червня 2024 року.

Володимир Зеленський та Джо Байден підписали двосторонню безпекову угоду між Україною та США на 10 років.

Сполучені Штати стали 17 країною, яка уклала такий договір, після Японії — документ підписали на саміті G7 у четвер.

Новий договір посилює співпрацю між країнами у сферах безпеки та економіки, а також щодо реформ та звітності. Також угода передбачає план на випадок майбутньої агресії з боку Росії.

Голос Америки проаналізував документ і розповідає, які зобов’язання взяли на себе Сполучені Штати, що натомість пообіцяла Україна, та чи справді угода містить гарантії безпеки.

Your browser doesn’t support HTML5

Байден і Зеленський підписують безпекову угоду між Україною та США. Наживо з перекладом українською

У документі США визнають, що безпека України є невід’ємною частиною безпеки євроатлантичного регіону, підтверджують своє бажання розширювати співпрацю в галузі оборони та безпеки, торговельні та інвестиційні зв'язки, а також надавати військову допомогу Україні для захисту від Росії.

Також в угоді йдеться про досягнення справедливого та сталого миру для України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Сполучені Штати співпрацюватимуть для просування миру, який матиме широку глобальну підтримку і вітають Українську формулу миру.

В угоді йдеться про важливість притягнути Росію до відповідальності за її агресію та воєнні злочини. А США вимагають негайного звільнення та повернення всіх незаконно утримуваних і примусово переміщених цивільних, насамперед українських дітей.

Угода наголошує, що сторони поважають незалежність та суверенітет одна одної. Водночас співпраця між країнами покликана зміцнити євроатлантичну безпеку і стабільність.

Безпека й оборона

Сполучені Штати визнають — щоб Україна гарантувала собі безпеку, їй потрібна значна військова підтримка, потужний потенціал і постійні інвестиції в її оборонно-промислову базу, які відповідатимуть стандартам НАТО.

Америка декларує намір надавати таку довгострокову матеріальну, навчальну та консультаційну підтримку. Водночас обидві сторони визнають необхідність координації між партнерами України для того, щоб розподілити відповідальність та синхронізувати підтримку.

Дивіться також: Остін на зустрічі Рамштайн: Наступ росіян на Харківщині уповільнився на тлі дозволу Україні стріляти зброєю зі США по Росії

Політика Сполучених Штатів полягає в тому, щоб допомагати Україні. Як мовиться у документі, США очікують, що Україна поступово братиме на себе відповідальність за більшу частку своїх оборонних потреб.

Сполучені Штати мають намір підтримувати створення сучасної архітектури протиповітряної оборони, продовжувати закупівлю боєприпасів, розробити доктрину та потужності для наземних маневрів, сприяти належному обміну розвідувальними даними та поглибленій співпраці між розвідувальними службами Києва і Вашингтона,

Крім цього США висловлюють намір допомогти в модернізації українських ВПС, включаючи закупівлю ескадрилій сучасних винищувачів, покращити спроможності України захищати свої територіальні води та сприяти регіональній безпеці Чорного та Азовського морів.

У сфері кібербезпеки США прагнуть покращити здатність України протидіяти атакам зловмисників.

США також надаватимуть матеріально-технічну допомогу для захисту проти авіаударів та відновлення критичної інфраструктури, особливо енергетичних об’єктів. А також допоможуть Україні з розмінуванням.

Країни домовились продовжувати й розширювати довгострокову програму підготовки для Сил безпеки й оборони України.

Дивіться також: Чи можуть США підготувати достатньо українських пілотів F-16 відповіли у Пентагоні

Своєю чергою Україна зобов’язується розвивати та реформувати свою оборонну промисловість для підтримки та забезпечення своїх потреб.

США підтримають ці зусилля, включаючи спільну розробку, виробництво та постачання потреб української оборонно-промислової бази.

На випадок повторної агресії Росії

Країни продовжуватимуть протистояти будь-якій майбутній агресії, а загроза такої агресії проти будь-якої зі сторін викличе “серйозне занепокоєння” іншої сторони, йдеться в угоді.

У разі майбутнього нападу Росії на Україну, Київ та Вашингтон проведуть протягом 24 годин консультації на найвищому рівні, щоб визначити подальші кроки та додаткові потреби захисту, а також обмінятися даними розвідки.

Крім цього представники України та США повинні зустрічатися принаймні раз на рік, щоб обговорити актуальні загрози, військові та оборонні питання, включаючи розвиток оборонно-промислової бази.

Членство в НАТО

США підтверджують, що майбутнє України — в НАТО. Водночас повторюють положення Вільнюської декларації, що Україну запросять до альянсу, коли буде згода всіх країн-учасниць, і коли Київ виконає всі умови для поглиблення української інтеграції в євроатлантичну спільноту.

Сторони визнають цю Угоду як "міст" до можливого членства України в НАТО. У випадку, якщо Україна стане членом альянсу до закінчення дії угоди, то країни мають зустрітися та обговорити її доцільність.

Економічна підтримка

Обидві сторони визнають, що відновлення української економіки та промисловості з часом сприятиме здатності України нести більший матеріальний та фінансовий тягар своєї оборони.

Сполучені Штати нарощуватимуть потенціал для підтримки економічних потреб України, що виникли внаслідок російської агресивної війни та підтримуватимуть зусилля з відновлення.

Дивіться також: "Російський слід" у північнокорейських ракетах. Як Пхеньяну вдалося розвинути балістичну програму - аналіз експертів

У сфері енергетики США підтримуватимуть перехід України на сучасну, чистішу та більш децентралізовану енергетичну систему, інтегровану з Європою.

Крім цього, США визначать стратегічні інвестиційні можливості та заохочуватимуть розвиток проєктів, які можуть залучити приватні та державні інвестиції в Україну, наприклад, у сферах оборонного виробництва та інфраструктури.

Реформи

Україна зобов’язується впровадити реформи, передбачені для вступу до ЄС, адаптації до стандартів НАТО та домовленості з Міжнародним валютним фондом.

Зокрема в угоді йдеться про реформу правосуддя для сприяння незалежності та доброчесності судової системи України:

  • впровадження жорстких антикорупційних заходів і посилення антикорупційних інституцій — Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро;
  • реформу правоохоронних податкових і митних установ для підвищення їхньої прозорості та підзвітності та утвердження верховенства права;
  • покращення стандартів корпоративного управління у державних і оборонних підприємствах, відповідно до принципів Організації економічного співробітництва та розвитку, щоб заохотити іноземних інвесторів;
  • прийняття стандартів НАТО щодо прозорості, підзвітності та конкуренції в управлінні та нагляді за політикою закупівель;
  • трансформація систем оборонного планування та управління ресурсами для підвищення прозорості, ефективності та оперативної сумісності зі стандартами НАТО;
  • реорганізація структур командування та управління, відповідно до принципів НАТО для підвищення сумісності та забезпечення ефективного цивільного нагляду;
  • модернізація управління людськими ресурсами оборони та систем військової освіти для приведення у відповідність із принципами НАТО.

Підзвітність

Україна також підтверджує свою відданість безпеці оборонних виробів і технологій, які їй надали Сполучені Штати.

Це включає прозорість, своєчасне і вичерпне звітування принаймні раз на квартал про використання та втрати наданої допомоги, а також має надавати доступ працівникам американського Міноборони до військових об’єктів, на яких зберігаються надані потужності.

Що “гарантує” ця угода

Угода буде чинною 10 років з моменту підписання. Сторони можуть спільно її продовжити, або припинити дію угоди в односторонньому порядку, попередивши іншу країну за 6 місяців. Тобто будь-який наступний президент може змінити політику щодо України й вийти з угоди, застерігають оглядачі в New York Times.

Крім цього, документ має суто декларативний характер.

Усі конкретні зобов’язання країн у різних сферах прописані у додатку до договору. Водночас у передостанньому реченні сказано: “Ніщо в цьому додатку не має на меті створення прав або зобов’язань за національним або міжнародним правом”.

Дивіться також:

Your browser doesn’t support HTML5

“Щойно ми з президентом Зеленським підписали угоду між Сполученими Штатами та Україною”, – президент США Джо Байден. Відео