Президент Байден підтримав законопроєкт про допомогу Україні від спікера Палати представників Джонсона. Які зміни і шанси на затвердження?

Президент США Джо Байден підтримав законопроєкт про допомогу Україні, який підготувала Палата представників Конгресу США і який було оприлюднено у середу 17-го квітня.

Крім України, яка має отримати понад 60 мільярдів доларів, допомога США виділятиметься Тайваню, а також Ізраїлю, та гуманітарна допомога – сектору Газа. Загальний пакет допомоги на суму близько 95 мільярдів доларів перебуває на розгляді Конгресу вже близько пів року.

«Я рішуче підтримую цей пакет критично важливої підтримки Ізраїлю та Україні, надання вкрай необхідної гуманітарної допомоги палестинцям у Газі та зміцнення безпеки та стабільності в Індійсько-Тихоокеанському регіоні», – мовиться у заяві президента Байдена, опублікованій на сайті Білого дому.

За словами Байдена, Ізраїль стикається з "безпрецедентними нападами з боку Ірану", а Україна – з "продовженням бомбардувань з боку Росії, які різко посилилися за останній місяць".

Байден сподівається, що Палата представників ухвалить пакет цього тижня, і відразу за цим відбудеться ухвалення і в Сенаті, який раніше вже затвердив свою версію законопроєкту.

«Я негайно підпишу цей закон, щоб надіслати світові повідомлення: ми підтримуємо наших друзів і не дозволимо Ірану чи Росії досягти успіху», – запевнив президент Байден.

Як зауважують оглядачі, існує реальна можливість, що пакет закордонної допомоги, який американські законодавці не могли ухвалити з жовтня минулого року, нарешті буде схвалений.

"Очікується, що Палата представників США проголосує за надсилання додаткової допомоги Україні та Ізраїлю в суботу ввечері, що може забезпечити важливу підтримку американським союзникам у розмірі 95 мільярдів доларів і покласти край місяцям бездіяльності Конгресу", – каже кореспондент газети Financial Times Крістофер Міллер у своєму твіті.

Що змінилося у законопроєкті Палати представників?

Щодо змісту законопроєкту, то як каже в інтерв'ю Голосу Америки політичний аналітик неурядової організації Razom Даг Кляйн, основними відмінностями між законопроєктами Сенату і Палати представників є те, що надання економічної допомоги Україні має бути не безоплатним, а в кредит, а також пропозиція до президента Байдена передати Україні ракети ATACMS, зброю далекої дії, завдяки якій Україна зможе вражати російські військові цілі на відстані до 300 кілометрів.

Як зауважує Клайн, позика не має стати надмірним тягарем для враженої війною економіки України і може бути пробачена, повністю чи частково, залежно від результатів президентських виборів.

“Повноваження встановлювати умови погашення та прощати позику буде за президентом. Після листопадових виборів президент може ухвалити рішення простити 50% кредиту. Інші 50% не можуть бути прощені до 2026 року. Якщо Байден програє президентські вибори, він, ймовірно, все одно може вирішити пробачити половину кредиту, перш ніж залишити посаду. Решта буде залежати від наступного президента, потенційно Трампа,” – сказав Кляйн.

Як раніше повідомляв Голос Америки, спікер Палати представників Конгресу Майк Джонсон у понеділок ввечері озвучив свій план щодо розгляду ініціатив з допомоги Ізраїлю, Україні, Тайваню.

У документі ідеться також про положення щодо інших пріоритетів національної безпеки, включно із потенційною забороною мережі TikTok, яка має китайське походження, та конфіскацією заморожених російських активів. У середу були оприлюднені тексти трьох із цих чотирьох законопроєктів.

В оприлюдненому у ЗМІ листі спікера Джонсона до колег йдеться, що у ці законопроєкти можна буде вносити правки.

“Опублікувавши тексти цих законопроєктів, як тільки вони будуть завершені, ми забезпечимо час для ефективного процесу внесення змін. Ми очікуємо, що голосування щодо остаточного ухвалення цих законопроєктів відбудеться в суботу ввечері,” – йдеться у листі.

Що кажуть демократи?

Демократи, з якими спілкувався Голос Америки, сказали, що їхньою основною умовою підтримки плану Джонсона є наявність повного обсягу допомоги для України та деяких інших пріоритетів національної безпеки, що містяться в законопроєкті Сенату.

“Головна умова – щоб повний обсяг допомоги Україні, про який президент просив ще восени, залишився незмінним, як військової, так і економічної. Що стосується Близького Сходу, ми хочемо переконатися, що для Гази буде надано принаймні стільки допомоги, скільки закликав президент”, - сказав Голосу Америки Сет Магазинер, конгресмен-демократ.

Втім, підтримка плану Джонсона як демократами, так й республіканцями в обох палатах Конгресу залежить від четвертого законопроєкту, який може вплинути на положення інших трьох законопроєктів, та правок до всіх чотирьох законопроєктів.

“Саме голосування може зайняти багато годин. Я вважаю, що це буде катастрофа, якщо дозволять поправки, тому що Сенат їх не прийме, і тоді нам доведеться починати все знову”, – сказав Голосу Америки конгресмен-демократ Майк Квіглі у вівторок ввечері.

У розмові з Голосом Америки республіканці, які підтримують Україну, висловлювали впевненість, що спікеру вдасться здійснити свій план.

“Я маю абсолютну віру в спікера Джонсона. Майк Джонсон досягне успіху, як раніше Рональд Рейган, у захисті свободи демократії,” – сказав Джо Вілсон.

Крім цього у листі до колег спікер Джонсон пообіцяв запропонувати й нову версію законопроєкту про безпеку кордону, який включає основні компоненти закону, який вже раніше проголосувала Палата представників.

Це має на меті задовольнити вимоги крайно-правих республіканців, які заявляють, що не готові підтримати Україну без заходів щодо посилення кордону між США та Мексикою.

“Це (людські жертви в Україні) – жахлива річ. Але, коли ви говорите з членами (Конгресу) під час конференції, вони кажуть вам, що американський народ говорить їм, а коли ви щось зробите й для нас? І тому пакет щодо безпеки кордону має бути частиною всього, що ми робимо. Ми повинні переконатися, що ми можемо захистити наш кордон”, – сказав Голосу Америки конгресмен-республіканець Томас Тіффані.

Якщо цей план не спрацьовує, сказав Голосу Америки Скотт Каллінейн, директор з урядових відносин Razom, є план Б – винести сенатську версію законопроєкту на голосування в обхід волі спікера. Петиція із такою метою була зареєстрована і вже зібрала підписи 195 членів Палати представників із необхідних 218.

“Багато членів Конгресу хочуть побачити, чи спрацює план спікера Джонсона. Вони хочуть дати спікеру можливість показати, на що він здатний. Але всі знають, що існує петиція про голосування в обхід спікера. І я думаю, що це чіткий план Б. Якщо план спікера Джонсона не спрацює, я думаю, що є, безумовно, багато демократів і, я думаю, достатня кількість республіканців, які вдаватимуться до цієї петиції, щоб досягнути цієї мети”, – сказав він, додавши, що зробити свій висновок вони мають до кінця цього тижня.

Реакція республіканців-противників допомоги України

Водночас на процес голосування може вплинути й початок процедури з метою усунення спікера Джонсона з посади. Про такі наміри заявили два республіканські члени Палати представників, Томас Мессі та Марджорі Тейлор Грін.

Конгресвумен Тейлор Грін заявила, що спікер пішов на неприпустимі поступки в питанні "закордонної війни" і допомоги Україні.

"Джо Байден щойно оголосив, що підтримує законопроєкт, який просуває Джонсон. Джонсон не наш спікер, він їхній", – написала Тейлор Грін у своєму твіті.

Конгресмен Мессі також не задоволений тим, що спікер пропонує шлях, спрямований на досягнення зовнішньополітичних цілей Білого дому, у тому числі й допомогу Україні.

“По суті, він пропонує зайняти позицію Сенату: взяти законопроєкт Сенату про іноземну допомогу, розібрати на три частини, проголосувати за них незалежно, зібрати разом і відправити до Сенату. Він, я майже впевнений, погодив це із Джо Байденом, якщо це саме те, що Байден отримає,” – сказав він журналістам у вівторок ввечері, у тому числі Голосу Америки.

Сам Джонсон на пресконференції у вівторок назвав цей крок “абсурдним”, а чимало його колег розкритикувало цю ідею. Республіканець Метт Гетц, який був ініціатором відставки попереднього спікера Кевіна Маккарті, припустив, що цей крок може обернутися тим, що республіканці втратять посаду спікера в Палаті представників.

“Коли я подав петицію про звільнення, я провів ретельний аналіз, пообіцявши країні, що в жодному разі ми не отримаємо спікера Палати від демократів. Я не впевнений, що зможу дати цю обіцянку сьогодні як наслідок (маленької – ред.) маржі. За моєю оцінкою, можливо, у нас є 2, 3 чи 4 республіканці, які, в обмін на призначення головами комітетів, чи можливості керівництва, або обіцянки пожертвувань на кампанію чи інші винагороди будуть готові підтримати петицію про відставку”, – відповів він на питання Голосу Америки.

Наразі у Палаті представників 218 республіканців і 213 демократів, але до кінця місяця через відставку одного республіканця та ймовірну перемогу на довиборах демократа, ця різниця може стати ще меншою – 217 проти 214.

Більш детальний аналіз законопроєкту читайте на нашому вебсайті наступними днями.