Разом чи замість пакету допомоги? Аналітики реагують на можливу ініціативу Байдена з конфіскації активів Кремля

Сотні мільярдів доларів російських державних активів, заморожених на Заході після початку повномасштабного вторгнення, можуть піти на користь Україні. Ці зусилля отримали новий поштовх зі США, після того, як адміністрація президента США Джо Байдена, за повідомленнями ЗМІ, запропонувала "Групі семи" у другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в лютому затвердити стратегію передачі Україні цих активів. Байден також ініціював законодавство в Конгресі США, щоб конфіскувати і спрямувати на користь України заморожені у США державні російські активи, повідомляє Bloomberg.

Попри опозицію деяких країн, зараз склалась сприятлива ситуація для того, щоб досягнути прогресу в цій сфері, каже британський фінансист Тімоті Еш.

Оглядачі вказують: нагальності питанню конфіскації додали затримки із затвердженням великих пакетів допомоги Україні в США та ЄС, що змусило союзників України уважніше подивитись на інші джерела підтримки України, окрім коштів платників податків своїх країн.

В США Конгрес продовжує дискутувати щодо додаткового фінансування для подальших пакетів допомоги Києву обсягом понад 60 мільярдів доларів, який, за наполяганням Республіканської партії, має стати частиною законопроєкту, що також передбачає посилення імміграційних правил.

В ЄС чотирирічний пакет допомоги обсягом 50 мільярдів євро все ще не затверджено.

Російські активи не замінять зброю, яку можуть надати лише США, каже Аслунд

Саме затримка зі схваленням додаткової допомоги Україні підштовхнула Байдена просити Конгрес про повноваження для конфіскації російських активів, вважає британський економіст Тімоті Еш.

"Гадаю, це чіткий сигнал, що адміністрація США дійшла висновку, що фінансова підтримка України застрягла в Конгресі, це 61 мільярд доларів. Також майже 50 мільярдів євро підтримки від Європейського Союзу затримує Віктор Орбан", - каже Еш в коментарі журналістці Голосу Америки Оксані Бедратенко.

Американський Конгрес без зволікань схвалить конфіскацію активів Кремля на користь України, адже цей крок має широку підтримку, переконаний американський економіст Андерс Аслунд.

"Цей крок давно назрів, і я дуже щасливий, що президент Байден просуває це. Конгрес, як видається, переважною більшістю це підтримує. Обидві партії. Тому це буде відносно легко досягнути", - каже Аслунд в інтерв'ю Голосу Америки.

Однак, навіть якщо Україна зможе отримати конфісковані у США російські активи швидко, вони не зможуть замінити пакет допомоги від США, переконаний аналітик.

Міжнародна робоча група країн "Групи семи" REPO ідентифікувала у США приблизно 5 мільярдів російських державних активів. Це значно менше фінансування пакетів допомоги в 60 мільярдів доларів, про який Байден просить Конгрес, зауважує Аслунд.

Він також вказує, що конфісковані російські кошти, навіть якщо до конфіскацій долучиться Європа, не замінять зброю, передача якої передбачена в пакеті законодавства, яке розглядає Конгрес США.

"Конфіскація Європою російських суверенних активів важлива для фінансування України, але лише США можуть надати відповідну зброю Україні, й тому це питання йде окремо від додаткового фінансування", - каже Аслунд.

Іншу думку висловив колишній високопосадовець Білого дому Александр Віндман. В інтерв'ю журналістці Української служби Голосу Америки Тетяні Ворожко він припустив: якщо конфісковані кошти будуть надані Україні, вона може спрямувати їх на закупівлю зброї у США.

Віндман назвав ситуацію з наданням допомоги Україні "кризовою".

"Ми в ситуації кризи. Додаткової допомоги для України не надходить. Вже є відставання на три місяці і є заморожені активи російського центробанку. Ми маємо провести процес вилучення і передачі", - каже Віндман.

Чи переконає приклад США європейців?

Найбільший обсяг знерухомлених російських державних активів - за оцінками, понад 280 мільярдів євро - заморожено у Європі, зокрема у Франції та Бельгії.

В лютому на зустрічі "Група семи" має визначитись із подальшою долею російських коштів. США, за повідомленням FT, рекомендували "сімці" схвалити план такої конфіскації. Теперішній крок Байдена може стати прикладом конкретних дій і важливим прецедентом, каже Аслунд. Серед аргументів, які наводять противники конфіскації: ризики для фінансової системи країни, через те, що уряди третіх країн можуть побоюватись зберігати активи в країнах, що провели конфіскації, нестача правової бази, та інше.

"Основний аргумент європейців, що це зашкодить євро, і якщо США зроблять перший крок, цей аргумент зникає, і тому це гарний розвиток. Абсолютно неприйнятно, щоб Росія тримала державні кошти на Заході, поки вона руйнує Україну", - каже Аслунд.

Крім США, за конфіскацію російських активів виступають Велика Британія, Канада та Японія. Німеччина, Франція та Італія вагаються, кажуть оглядачі.

Політики в Італії турбуються за активи італійського бізнесу в Росії й загрозу їхньої націоналізації Кремлем, припускає Еш. Російський президент Путін неодноразово погрожував націоналізувати іноземний бізнес на території Росії, якщо активи Кремля буде конфісковано. Втім, ці погрози звучать на тлі повідомлень про те, що Кремль вже перебирає контроль над активами іноземних компаній в Росії.

А в Німеччині, додає Еш, уряд може турбуватись через створення прецеденту, який, може нагадувати досвід конфіскацій часів Другої світової війни.

Однак, вказує аналітик, ключовою є позиція урядів Бельгії та Франції, адже у Франції, за оцінками, зберігається приблизно 70 мільярдів російських активів, а в Бельгії - 170 мільярдів доларів. Таким чином, він вважає, що на теперішній час ситуація складається на користь конфіскації.

"Дуже добре. Нарешті політики на Заході дійшли висновку, що це треба зробити. Це треба зробити", - каже Еш про конфіскацію.

Що буде без конфіскації?

Іншого варіанта для фінансування потреб України в довгостроковій перспективі, крім як конфіскації російських активів, - немає, переконаний Еш. Він закликає противників конфіскації запропонувати інші джерела підтримки України.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що на відновлення України потрібно буде трильйон доларів. Еш додає: Україна потребує 100 мільярдів доларів щорічно протягом десяти років.

"Як ми фінансуватимемо Україну? - порушує питання фінансист. - Щорічні витрати на війну - це приблизно 40 мільярдів доларів бюджетного фінансування і 60 мільярдів доларів військового фінансування. Якщо додати витрати на відбудову від 500 мільярдів до трильйона доларів, то загалом треба сотня мільярдів доларів щорічно на наступні десять років. Де знайти такі кошти? Якщо цього не знайти, Україна зазнає поразки, і це буде великою загрозою для безпеки НАТО та Європи".

Якщо буде політична воля швидко передати Україні російські активи, змінити закони буде легко, каже Еш

Аналітики погоджуються, що правові підстави для конфіскації існують. Аслунд вказує: ще в листопаді 2022 року Генеральна Асамблея ООН дозволила забирати російські активи для виплати репарацій за війну в Україні.

А Еш наголошує:гроші вже перебувають на Заході і їх можна швидко забрати, а зміни в правовій базі можна схвалити "за добу".

"Ми говоримо про правові рішення, але насправді це політичне рішення. Закони пишуть політики, і якщо є політична воля фінансувати Україну, то єдиним можливим джерелом такого масштабу для фінансування відбудови України будуть заморожені активи".

"Якщо є політичне рішення, закони можна змінити", - додає він.

Однак, урядовці деяких країн вважають, що навіть якщо в лютому "Група семи" схвалить шлях до конфіскації російських активів, на передачу їх Україні може піти щонайменше рік, повідомляє The Wall Street Journal.

Аналітик все ж застерігає, що якщо буде прийнято рішення про передачу російських коштів Україні, така передача має здійснюватись поступово, відповідно до того, що Україна може прийняти, потрібно буде створити інституційну платформу.