Не конфіскація, а позика. Британія пропонує схему передачі російських активів в Україну

Країни G7 шукають шляху передачі близько 300 мільярдів доларів з активів Центрального банку Росії (на фото) для допомоги Україні у її протистоянні російській агресії та як компенсацію за збитки. (AP Photo/Олександр Земляніченко)

Велика Британія готова використати заморожені активи Російського центрального банку (ЦБ РФ) на користь України. Ці активи можуть виступити гарантією позики, повідомляють ЗМІ у середу, 6-го березня.

Є можливість використати щось на кшталт синдикованої позики чи облігацій, які фактично використовують заморожені російські активи як гарантію, щоб надати ці гроші українцям, знаючи, що ми їх повернемо, коли Росія виплатить репарації
Девід Камерон

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Камерон висунув пропозицію оформити передачу російських грошей Україні як позику на тій підставі, що Росія буде змушена виплатити репарації Україні після закінчення війни. За словами міністра, таким чином активи будуть використані як гарантія виплати репарацій.

"Є можливість використати щось на кшталт синдикованої позики чи облігацій, які фактично використовують заморожені російські активи як гарантію, щоб надати ці гроші українцям, знаючи, що ми їх повернемо, коли Росія виплатить репарації", – сказав міністр Камерон у вівторок, повідомляє газета Guardian.

Як вважає Камерон, цей план допоможе об’єднати країни G7 і ЄС у цьому питанні та знайти спільний шлях для якнайшвидшої передачі російських активів Україні. Проте, Британія готова до втілення цього плану і самотужки, чи з тими країнами, які пристануть на цю пропозицію.

"Якщо ми не зможемо цього досягти, я думаю, нам доведеться рухатися вперед із союзниками, які хочуть вжити таких заходів", – сказав Кемерон.

Як наголошує Guardian, Камерон переконаний, що такий план випуску облігацій дозволить зберегти репутацію лондонського Сіті як одного з найбільших фінансових центрів світу.

Газета зауважує, що Камерон вперше так детально і відкрито говорив про цю пропозицію, що, на думку газети, свідчить про можливу політичну підтримку плану з боку США. Але в ЄС лідери вагаються і не готові іти далі, ніж використання на користь України лише прибутків від російських активів.

Заморозили, але не передали

Сполучені Штати та їхні союзники заморозили сотні мільярдів доларів у російських іноземних активах у відповідь на вторгнення Москви в Україну, але країни Групи семи (G7) вже понад рік обговорюють питання, як конфіскувати активи ЦБ РФ, не підриваючи віри в міжнародну фінансову систему.

Понад дві третини знерухомлених коштів ЦБ РФ перебувають в ЄС після того, як напередодні нападу на Україну Росія вивела більшість своїх активів зі США. Як вважають експерти, Москва не сподівалася, що Європа долучиться до замороження російських державних грошей.

Британський план є більш радикальний, ніж ті пропозиції, які близькі до ухвалення в Європейському Союзі, де хотіли б віддати Україні лише прибутки від активів ЦБ РФ, які заморожені на Заході. Річний прибуток з цих активів оцінюється в 4 мільярди доларів.

Як повідомляв Голос Америки, різні представники ЄС висловлювалися щодо того, щоб використати прибутки від російських активів для закупівлі зброї для України. Зокрема, це пропонувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. А на початку тижня Чарльз Фріс, заступник генерального секретаря Європейської служби зовнішніх дій з питань миру, безпеки та оборони запропонував використати російські гроші для придбання дронів для України.

Прибутків з російських активів – замало, потрібна вся сума – економісти та юристи

Однак експерти говорять, що сума з прибутків занадто мала, для того, щоб покрити реальні потреби України. В інтерв’ю Голосу Америки у січні старша юристка громадської організації "Разом для України" Юлія Зіскіна зазначила, що США та ЄС посилають на підтримку 5 мільярдів доларів на місяць – лише для роботи уряду України. Тому, на її думку, доходів від російських активів далеко не достатньо, тож G7 має іти далі і запровадити повну конфіскацію.

Дивіться також: Президенту США не потрібно додаткових повноважень, щоб передати Україні заморожені російські активи – міжнародна юристка. Інтерв'ю

За оцінками, Україні потрібно 100 мільярдів євро на рік для боротьби з російським вторгненням і ще 50 мільярдів євро на рік на відновлення.

Російські активи, які країни G7 заморозили на початку російського вторгнення у 2022 році, перебувають на рахунках в Європі – близько 200 мільярдів євро, у США, де, за різними оцінками, зберігається до 60 мільярдів доларів, та у Великій Британії – близько 25 мільярдів фунтів стерлінгів. Проте, як наголошує Guаrdian, офіційна цифра не розголошується.

Британська газета пояснює, що, за даними, які обговорюють експерти, Бельгія контролює найбільшу частку російських активів – близько 190 мільярдів євро, які зберігаються в її фінансово-розрахунковій палаті, і вона найбільш неохоче сприймає план, вилучення цих грошей, викладений Камероном, побоюючись судових позовів Росії. Але план Камерона, підтримують Франція та Німеччина.

Дивіться також: Доходи від російських активів в Європі можуть піти на виробництво дронів в Україні - високопосадовець ЄС

Сила і слабкість британської пропозиції

Британські оглядачі кажуть, що моральна правота у цій справі є на боці України та її західних союзників, однак дуже важливо дотриматися букви закону, якщо Захід наполягає, що бореться якраз за збереження законності, проти нелегального російського вторгнення.

Історично санкції ухвалюють із застереженням, що якщо агресор, такий як Росія, змінить свою поведінку, він може повернути свої гроші
Economist

Впливовий британський часопис Economist днями опублікував статтю, у якій пише, що пряма конфіскація була б погано сприйнята на Глобальному Півдні, де і так вважають, що "Америка та її союзники дотримуються міжнародного права лише тоді, коли це їм зручно".

"Оскільки аргумент Заходу проти вторгнення Росії полягає в тому, що воно є незаконним, це пахне лицемірством", – попереджає Economist.

Часопис вважає, що передати гроші Україні було би правильним кроком, однак, до закінчення війни він міг би бути передчасним.

"Історично санкції ухвалюють із застереженням, що якщо агресор, такий як Росія, змінить свою поведінку, він може повернути свої гроші. Репарації, як правило, обговорюються з переможеною державою після припинення воєнних дій, а не нав’язуються та виконуються, коли кулі ще літають", – вказує Economist.

Тому часопис пропонує Economist інвестувати усі доходи від російських активів у німецькі облігації, що забезпечило б достатній дохід для фінансування потреб України у довгостроковій перспективі, а також би послало сигнал Росії, що в України достатньо грошей, щоб продовжувати спротив.

Слабкість цієї пропозиції полягає в тому, що вона припускає, що Україна здобуде воєнну перемогу, а переможена Москва буде готова виплатити репарації, що зараз здається неймовірним
Guardian

Як пише Guardian, сила британської пропозиції полягає в тому, що конфісковані активи вважатимуться повернутими до Росії після виплати репарацій.

«Слабкість цієї пропозиції полягає в тому, що вона припускає, що Україна здобуде воєнну перемогу, а переможена Москва буде готова виплатити репарації за шкоду, яку вона завдала Україні, що зараз здається неймовірним», – пише Guardian.

Передати не означає конфіскувати – експерти обговорюють деталі

У грудні 2023 року відомі міжнародні юристи та економісти, включно з колишнім президентом Світового банку, виклали правову теорію вилучення російських активів, і вони доходять висновку, що це вилучення є в межах міжнародного права.

Оглядачі говорять, що зараз, коли Конгрес США продовжує блокувати надання допомоги Україні, передачі російських активів є особливо актуальним, бо це надало б Україні нове джерело коштів для закупівлі озброєння та фінансування дефіциту бюджету.

Дивіться також: В Європі закликають використати доходи від заморожених активів Кремля для оборонної допомоги Україні

Судовою підставою для вилучення грошей є рішення Міжнародного кримінального суду, який понад півтора року тому зобов’язав Росію припинити загарбницьку війну.

"Вона цього не зробила, тому це створює правову основу для контрзаходів. Самі контрзаходи, такі як конфіскація, не потребують судового рішення", – пояснила експертка.

Як додає Зіскіна, яка є співавторкою 50-сторінкового цього експертного висновку, щоб вжити судових заходів проти США чи якоїсь європейської країни через конфіскацію активів, Росія буде мусити визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.

"А якби вона її визнала, це відкрило б для неї цілу низку інших проблем", – вважає юристка.

Я наголошую на передачі, це інша правова концепція, ніж конфіскація. США не забиратимуть кошти для себе
Боб Зеллик

Колишній президент Світового банку Боб Зеллик також виступає за передачу Україні російських активів. Однак, він переконаний, що виконати це можна без формальної конфіскації активів на користь Заходу.

"Я наголошую на передачі, це інша правова концепція, ніж конфіскація. США не забиратимуть кошти для себе. Це буде передача коштів, яку можна провести у співпраці зі Світовим банком та іншими", – каже Зеллик в інтерв'ю Голосу Америки.

Дивіться також: Використайте російські гроші, щоб допомогти Україні - Боб Зеллик відповів критикам передачі Києву активів Кремля. Інтерв'ю

Газета Guаrdian звертає увагу на те, що міністерство фінансів США не підтримувало арешт активів ЦБ РФ через припущення про недоторканність суверенних державних активів, але воно прихильно поставилося до ідеї облігацій. Наприкінці лютого міністерка фінансів США Дженет Єллен заявила, що справа не терпить зволікань.

"Для нашої коаліції необхідно терміново знайти спосіб розблокувати ці знерухомлені активи, щоб підтримати продовження опору України та її довгострокову реконструкцію", – сказала Єллен у своєму виступі в бразильському Сан-Паулу, де збиралися міністри фінансів і керівники центральних банків Групи 20.

Вона додала, що, на її думку, існують вагомі міжнародні правові, економічні та моральні аргументи для руху вперед.

"Це було б рішучою відповіддю на безпрецедентну загрозу Росії світовій стабільності", – сказала вона.

Дивіться також: Джон Кірбі: Ми мусимо шукати додаткові варіанти допомогти Україні. Інтерв’ю