Відмовитися від криміналізації наклепу українських депутатів закликає журналістська організація «Репортери без кордонів». Про це Радіо Свобода по телефону з Парижа сказав керівник відділу Європи і Середньої Азії цієї організації Йоганн Бір. Він помічає паралелі між тим, як до цієї проблеми ставляться в Україні і Росії.
– Ми засуджуємо голосування українського парламенту на підтримку повернення кримінальної відповідальності за наклеп. Ми вже зверталися кілька місяців тому з офіційним листом до українських депутатів і дуже розчаровані тим, що попри всі аргументи, законопроект пройшов у першому читанні. Ми знову закликаємо депутатів Верховної Ради відхилити цей текст у другому читанні, тому що ми вважаємо його дуже серйозною загрозою для всіх українських ЗМІ і журналістів.
– Росія влітку цього року вже посилила відповідальність за наклеп і це також критикували міжнародні оглядачі. Чи Ви помічаєте схожість між російським та українським документами в цій царині?
– Так, на жаль, є очевидна схожість. Навіть максимальне покарання за наклеп те саме – до 5 років і в Росії, і в законопроекті, який підтримали в Україні. Дуже сумно бачити, що Україна бере приклад з найгіршого досвіду Росії. Копіюючи таким чином Росію, Україна лише віддаляється від європейських стандартів і від Європейського Союзу.
– У ЄС, між іншим, є різні норми у цій сфері. І не дарма українські політики та олігархи позиваються до ЗМІ у Лондоні через особливості британського законодавства щодо образи честі і гідності. Загалом, якою, на Вашу думку, має бути рівновага між захистом свободи слова і захистом від наклепу?
– Звертатися до британського досвіду помилково, адже ці закони сильно критикують організації із захисту свободи преси. Якщо ви запитуєте про найкращий рецепт, то він у тексті документів, які схвалила Україна. Передовсім, у Європейській конвенції з прав людини. Також Європейський суд з прав людини у Страсбурзі підтримує право на приватне життя, але ув’язнення ніколи не може бути відповідною мірою покарання за публікації ЗМІ, це може підірвати журналістику. Так, санкції мають існувати. Ми не захищаємо право принижувати гідність, але санкції повинні бути пропорційними.
– Ми засуджуємо голосування українського парламенту на підтримку повернення кримінальної відповідальності за наклеп. Ми вже зверталися кілька місяців тому з офіційним листом до українських депутатів і дуже розчаровані тим, що попри всі аргументи, законопроект пройшов у першому читанні. Ми знову закликаємо депутатів Верховної Ради відхилити цей текст у другому читанні, тому що ми вважаємо його дуже серйозною загрозою для всіх українських ЗМІ і журналістів.
– Росія влітку цього року вже посилила відповідальність за наклеп і це також критикували міжнародні оглядачі. Чи Ви помічаєте схожість між російським та українським документами в цій царині?
Копіюючи таким чином Росію, Україна лише віддаляється від європейських стандартів і від Європейського Союзу.
– У ЄС, між іншим, є різні норми у цій сфері. І не дарма українські політики та олігархи позиваються до ЗМІ у Лондоні через особливості британського законодавства щодо образи честі і гідності. Загалом, якою, на Вашу думку, має бути рівновага між захистом свободи слова і захистом від наклепу?
Ув’язнення ніколи не може бути відповідною мірою покарання за публікації ЗМІ, це може підірвати журналістику.
|
Передрук з "Радіо Свобода" |