Метеорологічний російський супутник та близько 20 мікросупутників було втрачено через провал запуску з російського космодрому на Далекому Сході 28 листопада, повідомляє АР.
Після запуску цього вівторка, було втрачено комунікацію зі зв’язковим супутником, побудованим Росією для Анголи. Супутник мав стати першим космічним об’єктом цієї африканської країни.
Коли, на прес-конференції цього тижня, речника президента Путіна - Дмитра Пєскова запитали про провали, він відповів, що буде проведено ретельний аналіз стану космічної галузі.
Російські посадовці намагались перекласти провину один на одного. Віце-прем’єр Росії Рогозін сказав у телевізійному інтерв’ю в середу, що запуск з пускової платформи Восточна на Далекому Сході Росії провалився через те, що ракету було запрограмовано для запуску з платформи на Байконурі, Казахстан. Він звинуватив Роскосмос в "системних управлінських помилках".
"Роскосмос" заперечив заяви Рогозіна про неправильне програмування, визнавши, однак, що певні недоліки призвели до зриву запуску. "Роскосмос" запевнив, що ряд посадовців було покарано.
Рогозін відповів на Facebook, що "Роскосмос" "намагався довести, що зриви відбуваються не через помилки в управлінні, а через деякі "обставини".
Хоча російські ракети мають дуже добру репутацію, зазначає АР, останнім часом було ряд провалів у запусках, які примусили сумніватись у здатності Росії забезпечувати постійні високі стандарти виробництва космічного устаткування.
Вади в ракетах "Протон" та "Союз" були діагностовані в 2016 році як брак на виробництві в Воронежі. "Роскосмос" повернув більше 70 ракетних двигунів на завод. Це призвело до річної перерви у запусках "Протонів".
Затримка мала негативний вплив на місце країни в глобальних космічних запусках супутників. Минулого року, Росія вперше відстала як від США, так і від Китаю за кількістю запусків.
Дивіться також: Підсумки року в українсько-американських відносинах