4 червня виповнюється 24 роки з того дня, як Комуністична партія Китаю жорстоко подавила студентський протест на площі Тяньаньмень у Пекіні. До сьогодні подробиці придушення повстання, в результаті якого було вбито, за різними оцінками, до трьох тисяч протестуючих, замовчувалися.
Минулого тижня правозахисна організація «Матері Тяньаньмень» надіслала листа президенту Китаю Сі Цзіньпіну з вимогою розпочати відкритий діалог про події того дня, оприлюднити імена всіх загиблих та виплатити компенсації їх родинам. У зверненні стверджується, що китайське суспільство глибоко розчароване владою, яка так і не запровадила обіцяних реформ.
Коли студенти вийшли на площу Тяньаньмень в 1989 році, чимало китайців вірило, що реформи вже не за горами. Тепер, більше ніж 20 років по тому, навіть слово «реформи» набрало негативного забарвлення. За словами китайського історика Чжана Ліфаня, в сьогоднішньому Китаї цим словом позначають привід, під яким влада забирає землю в селян під забудову:
«У 80-х роках усі підтримували та раділи реформам. Поняття «реформаторське мислення» чи «рух до реформ» були позитивними. Тепер реформи - це лише підстава для грабіжництва з боку влади».
Однією з причин протестів на площі Тяньаньмень був високий рівень корупції в країні. Ця проблема не зникла, що визнає навіть Комуністична партія Китаю, каже Дейвид Келлі з Інституту китайської політики:
«Корупція сьогодні стала іншою. Вона увійшли в кров і плоть організації. Вона тепер у стилі мафії, так званої сім`ї. Раніше в 80-х хабарництво приносило якусь користь. Ви порушували правила, щоб заробити трохи грошей, давали для цього хабар, але в той же час ви сприяли реформам, бо, наприклад, вирішували проблему постачання».
Офіційна позиція Комуністичної партії Китаю щодо протестів 1989-го року не змінилася – це було контрреволюційне повстання. Остаточні цифри загиблих не відомі і досі. Оцінки різняться від кількох сотень до кількох тисяч.
Втім, оглядачі визнають певні позитивні зрушення в Китаї як в плані економічних, так і особистих свобод.
«У 80-х роках контроль над тим, що люди думають, над потоком інформації був набагато жорсткішим. Особисті свободи в країні зростають, але політичної свободи не має. Репресії тих, хто висловлює інші політичні ідеї, погляди все ще досить сильні», - зазначив історик Чжоу Доу.
У Китаї все так же працюють трудові табори, де перебуває велика кількість політичних в’язнів.
Згадуватимуть про річницю повстання на площі Тяньаньмень будуть не лише в Китаї. Члени Палати представників США проведуть обговорення тих подій та закликатимуть притягнути до відповідальності усіх представників влади в Китаї, причетних до розстрілу студентів та введення в країні надзвичайного стану.
Ймовірно, про події тих часів та порушення прав людини в Китаї згадає і президент США Барак Обама під час переговорів з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, які проходитимуть у п’ятницю і суботу (7-8 червня) в Каліфорнії. Це буде їх перша зустріч з того часу, як Обама був переобраний на другий термін, а Сі Цзіньпін посів найвищу посаду в Китаї.
Переговори між двома лідерами торкнуться широкого кола питань, сказав прес-секретар Білого дому Джей Карні:
«Звичайно, однією з тем розмови стане Північна Корея, стабільність в Азії, посилення наших двосторонніх військових зв’язків, зміна клімату та кіберзлочинність».
Останнім часом тема Китаю в офіційних колах та в ЗМІ в США лунала переважно у зв’язку з кіберзлочинністю.
Заступниця міністра внутрішньої безпеки США Джейн Лют зазначила, що питання атак, які походять з Китаю, піднімалося під час розмов з китайською владою. Американська сторона закликала Пекін визнати ці атаки, зрозуміти їх, розслідувати та зупинити, а також - працювати зі США, аби створити широкі норми відповідальної поведінки в кіберпросторі.
Минулого тижня правозахисна організація «Матері Тяньаньмень» надіслала листа президенту Китаю Сі Цзіньпіну з вимогою розпочати відкритий діалог про події того дня, оприлюднити імена всіх загиблих та виплатити компенсації їх родинам. У зверненні стверджується, що китайське суспільство глибоко розчароване владою, яка так і не запровадила обіцяних реформ.
Коли студенти вийшли на площу Тяньаньмень в 1989 році, чимало китайців вірило, що реформи вже не за горами. Тепер, більше ніж 20 років по тому, навіть слово «реформи» набрало негативного забарвлення. За словами китайського історика Чжана Ліфаня, в сьогоднішньому Китаї цим словом позначають привід, під яким влада забирає землю в селян під забудову:
«У 80-х роках усі підтримували та раділи реформам. Поняття «реформаторське мислення» чи «рух до реформ» були позитивними. Тепер реформи - це лише підстава для грабіжництва з боку влади».
Однією з причин протестів на площі Тяньаньмень був високий рівень корупції в країні. Ця проблема не зникла, що визнає навіть Комуністична партія Китаю, каже Дейвид Келлі з Інституту китайської політики:
«Корупція сьогодні стала іншою. Вона увійшли в кров і плоть організації. Вона тепер у стилі мафії, так званої сім`ї. Раніше в 80-х хабарництво приносило якусь користь. Ви порушували правила, щоб заробити трохи грошей, давали для цього хабар, але в той же час ви сприяли реформам, бо, наприклад, вирішували проблему постачання».
Офіційна позиція Комуністичної партії Китаю щодо протестів 1989-го року не змінилася – це було контрреволюційне повстання. Остаточні цифри загиблих не відомі і досі. Оцінки різняться від кількох сотень до кількох тисяч.
Втім, оглядачі визнають певні позитивні зрушення в Китаї як в плані економічних, так і особистих свобод.
«У 80-х роках контроль над тим, що люди думають, над потоком інформації був набагато жорсткішим. Особисті свободи в країні зростають, але політичної свободи не має. Репресії тих, хто висловлює інші політичні ідеї, погляди все ще досить сильні», - зазначив історик Чжоу Доу.
У Китаї все так же працюють трудові табори, де перебуває велика кількість політичних в’язнів.
Згадуватимуть про річницю повстання на площі Тяньаньмень будуть не лише в Китаї. Члени Палати представників США проведуть обговорення тих подій та закликатимуть притягнути до відповідальності усіх представників влади в Китаї, причетних до розстрілу студентів та введення в країні надзвичайного стану.
У 80-х роках усі підтримували та раділи реформам. Поняття «реформаторське мислення» чи «рух до реформ» були позитивними. Тепер реформи - це лише підстава для грабіжництва з боку влади.Чжан Ліфань, історик
Ймовірно, про події тих часів та порушення прав людини в Китаї згадає і президент США Барак Обама під час переговорів з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, які проходитимуть у п’ятницю і суботу (7-8 червня) в Каліфорнії. Це буде їх перша зустріч з того часу, як Обама був переобраний на другий термін, а Сі Цзіньпін посів найвищу посаду в Китаї.
Переговори між двома лідерами торкнуться широкого кола питань, сказав прес-секретар Білого дому Джей Карні:
«Звичайно, однією з тем розмови стане Північна Корея, стабільність в Азії, посилення наших двосторонніх військових зв’язків, зміна клімату та кіберзлочинність».
Останнім часом тема Китаю в офіційних колах та в ЗМІ в США лунала переважно у зв’язку з кіберзлочинністю.
Заступниця міністра внутрішньої безпеки США Джейн Лют зазначила, що питання атак, які походять з Китаю, піднімалося під час розмов з китайською владою. Американська сторона закликала Пекін визнати ці атаки, зрозуміти їх, розслідувати та зупинити, а також - працювати зі США, аби створити широкі норми відповідальної поведінки в кіберпросторі.