Пентагон у новій доповіді попереджає, що Китай має понад 400 ядерних боєголовок, і майже подвоїв свій ядерний арсенал лише за два роки, а китайські військові посилили «небезпечну» та «непрофесійну» військову поведінку щодо Сполучених Штатів та союзників у регіоні, особливо щодо Тайваню.
Згідно з оприлюдненим у вівторок щорічним звітом Пентагону «Військова потужність Китаю», прискорення ядерної експансії Китаю може призвести до того, що Пекін матиме близько 1500 боєголовок до 2035 року.
Ядерний арсенал Сполучених Штатів із приблизно 3800 боєголовками в активному стані все ще значно перевищить китайський.
Ракетні сили Народно-визвольної армії (PLARF) запустили приблизно 135 балістичних ракет для випробувань і тренувань у 2021 році, «більше, ніж решта світу разом, за винятком використання балістичних ракет у зонах конфлікту», йдеться у звіті. Він також продовжив будівництво трьох сховищ для міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), які міститимуть щонайменше 300 нових шахт для МБР.
Звіт Пентагону базувався на інформації про військовий потенціал Китаю, зібраній до грудня 2021 року, але також враховував деякі важливі події 2022 року, зокрема війну Росії в Україні та візит спікера Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань у серпні, за словами високопоставленого чиновника оборони.
Бредлі Боумен, ветеран і старший директор Центру військової та політичної влади Фонду захисту демократій, сказав, що «кількість і якість» китайських ракет «викликають особливе занепокоєння».
«Якщо поглянути на спроможність і потужність ракетного арсеналу Китаю, від цього перехоплює дух», — сказав Боумен, додавши, що військова модернізація Китаю «методично й навмисно зосереджувалась на розробках для перемоги над Сполученими Штатами».
Південнокитайське море
Китай також збільшив кількість «небезпечних і непрофесійних» зіткнень з військом США та союзників а також партнерів в регіоні, включаючи Австралію.
"Ми бачили більше агресивних дій в Індо-Тихоокеанському регіоні, в ключаючи ті, які ми оцінюємо як небезпечні", - сказав високопоставлений чиновник оборони і навів приклади вищого пілотажу літаків, скидання об'єктів.
У вівторок Китай заявив, що «відстежив і витіснив» військовий корабель США з вод поблизу островів Спратлі в Південнокитайському морі. Пекін вважає більшу частину багатого ресурсами моря своєю територією — незважаючи на територіальні претензії інших країн — і створив сотні гектарів штучних островів, щоб підтвердити свої претензії.
Військово-морські сили США підтвердили Голосу Америки, що ракетний крейсер USS Chancellorsville у вівторок провів операцію «Свобода судноплавства» (FONOP) поблизу островів Спратлі, але назвали заяву Китаю про цю місію «неправдивою».
"USS Chancellorsville (CG 62) провів цей FONOP відповідно до міжнародного права, а потім продовжив виконувати звичайні операції у водах, де діє свобода відкритого моря", - йдеться в заяві ВМС.
"Сполучені Штати захищають право кожної країни літати, плавати та діяти там, де це дозволено міжнародним правом, як це зробив тут USS Chancellorsville. Жодні твердження КНР не стримають нас", - додали у ВМС, описуючи претензії Китаю на острови Спратлі як «надмірні» та «нелегітимні».
США часто проводять ці операції в Південнокитайському морі, щоб кинути виклик територіальним претензіям Китаю та інших країн і сприяти вільному проходу через міжнародні води, які перевозять половину світового торговельного флоту вартістю трильйони доларів щороку.
Міжнародний суд у Гаазі постановив, що Китай не має історичного права власності на Південнокитайське море, але Пекін проігнорував це рішення.
"Нова звична ситуація" щодо Тайваню
Китай заявив, що хоче мати можливість контролювати Тайвань, за потреби силою, до 2027 року, і офіційні особи помітили «підвищений рівень нової, залякуючої та примусової діяльності» навколо острова. Китай вважає Тайвань своєю провінцією.
«Я не вважаю вторгнення неминучим. Я думаю, що ми бачимо, що КНР (Китайська Народна Республіка) встановлює щось на кшталт нової норми з точки зору рівня військової активності навколо Тайваню після візиту спікера", - сказав високопоставлений чиновник оборони журналістам у Пентагоні.
Китай здійснив велику кількість ракетних запусків і демонстрацій сили навколо Тайванської протоки під час і відразу після поїздки Пелосі, яка, за словами спікера, була зроблена для того, щоб «підтримати» демократичний острів і виконувати зобов’язання США перед Тайванем взяті за законом 1979 року.
Відтоді Китай зменшив кількість агресивних дій навколо Тайваню, але не знизив агресивну поведінку до рівня, який був до її візиту.
«Ви знаєте, переходи через центральну лінію протоки дедалі більше стають звичними. Навпаки, раніше КНР залишала це для відносно рідкісних випадків, коли вони хотіли надіслати потужний політичний сигнал», — сказав високопосадовець оборони США.
Минулого тижня в Камбоджі міністр оборони Китаю Вей Фенге сказав міністру оборони США Ллойду Остіну, що Пекін вважає Тайвань «червоною лінією».
"Тайвань належить Китаю. Тайвань і вирішення тайванського питання є справою Китаю, у яку жодна зовнішня сила не має права втручатися", - сказав Вей, згідно із заявою.
Росія та Китай
Китай продовжує військову співпрацю з Росією. У 2021 році на китайській території вперше провели масштабні спільні навчання з російською армією під назвою «Захід/Взаємодія».
Після вторгнення Росії в Україну в лютом, каже високопосадовець Пентагону, Пекін не надав Москві прямої військової допомоги, але підтримував Росію, посилюючи російську дезінформацію та пропаганду.
"Цінність Росії як партнера для КНР залишається високою", - сказав чиновник.
Китай має найбільший у світі військово-морський флот за кількістю кораблів із бойовою силою - близько 340 кораблів і підводних човнів. Згідно зі звітом, армія Китаю налічує 975 000 військовослужбовців, а авіація Пекіна є найбільшою в регіоні та третьою за величиною у світі, налічуючи понад 2800 літаків.
У звіті додається, що окрім китайської бази в маленькій африканській державі Джибуті, Пекін розглядає кілька інших країн для майбутніх китайських військових об’єктів, починаючи від Камбоджі до Таджикистану та Кенії.
Згідно зі звітом, кібершпигунство з боку Китаю також залишається «складною, постійною загрозою». Пентагон звинувачує військових Китаю в спробі заволодіти радіаційно захищеними інтегральними схемами, гіроскопами, комерційною таємницею синтаксичної піни, обладнанням для глушіння військового зв’язку, авіаційними технологіями, засобами боротьби з підводними човнами та іншими технологіями.
У відповідь на запит Голосу Америки в листопаді, генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, сказав: «Китай — єдина країна, яка геополітично має потужний потенціал, щоб стати серйозним викликом для Сполучених Штатів».
Він додав, що Китай хоче мати найкращу армію у світі до 2049 року та домігся успіхів у кіберпросторі, космосі, на суходолі, морі та в повітрі, але підкреслив, що армія Сполучених Штатів не дозволить китайській армії перевершити її.
“І поки ми залишаємося №1, ми будемо стримувати війну, яка хвилює людей, війну великих держав між Китаєм і Сполученими Штатами”, - сказав Міллі.