Китай не шкодує, що гроші витрачені на Олімпіаду не повернулися. Інвестиції у національну гордість перебувають поза правилами ринкової економіки - вважають у Пекіні.
Загальний бюджет Олімпійських ігор у Лондоні оцінюється у майже 15 мільярдів доларів. За офіційними даними, це найдорожчі Ігри в історії.
Водночас, експерти припускають, що найдорожчими, насправді, були Ігри в Пекіні, проте китайська влада не розголошує дані про свої витати. Натомість китайці акцентують увагу на відчутті національної гордості, яке їм подарували олімпійські змагання.
Завдяки Олімпіаді 2008-го року Китай зміг показати себе цілому світу. За 4 роки після ігор, китайці ходять до олімпійського парку в Пекіні, як до музею. Кажуть – тут відчувають гордість.
Втім і у Китаї думки щодо Олімпіади не одностайні. Витрачено мільярди, а побудовані споруди ніким не використовуються – кажуть критики. Центральні будівлі пекінських Ігор, стадіон «Пташине Гніздо» та національний центр водних видів спорту «Водний куб» - стоять порожні.
«Водний куб» більш-менш успішно перекваліфікувався у центр розваг, а от у «Пташине гніздо» - вже практично музей. Тут рідко щось відбувається. Втім, китайці так пишаються Олімпіадою, що спортивні саме споруди Ігор, а не легендарне Заборонене місто китайських імператорів вважаються головними туристичними принадами Пекіна.
Після Олімпіади лишився і інший спадок. Китайці стали більше цікавитись олімпійськими видами спорту.
Раніше найбільше витрачались організатори Олімпіад у Барселоні-1992 року та Монреалі-76. Ці змагання коштували 11 та 6 мільярдів доларів відповідно.
Водночас, експерти припускають, що найдорожчими, насправді, були Ігри в Пекіні, проте китайська влада не розголошує дані про свої витати. Натомість китайці акцентують увагу на відчутті національної гордості, яке їм подарували олімпійські змагання.
Завдяки Олімпіаді 2008-го року Китай зміг показати себе цілому світу. За 4 роки після ігор, китайці ходять до олімпійського парку в Пекіні, як до музею. Кажуть – тут відчувають гордість.
Втім і у Китаї думки щодо Олімпіади не одностайні. Витрачено мільярди, а побудовані споруди ніким не використовуються – кажуть критики. Центральні будівлі пекінських Ігор, стадіон «Пташине Гніздо» та національний центр водних видів спорту «Водний куб» - стоять порожні.
«Водний куб» більш-менш успішно перекваліфікувався у центр розваг, а от у «Пташине гніздо» - вже практично музей. Тут рідко щось відбувається. Втім, китайці так пишаються Олімпіадою, що спортивні саме споруди Ігор, а не легендарне Заборонене місто китайських імператорів вважаються головними туристичними принадами Пекіна.
Після Олімпіади лишився і інший спадок. Китайці стали більше цікавитись олімпійськими видами спорту.