Які очікування від візиту держсекретаря США в Україну?

Державний секретар США Гілларі Клінтон готується до турне країнами Східної Європи та кавказького регіону, де вона відвідає Азербайджан, Вірменію та Грузію. Першою зупинкою Клінтон у цьому турне буде Україна, куди вона прибуває вже сьогодні.

В Києві Гілларі Клінтон зустрінеться з президентом Віктором Януковичем та іншими офіційними особами. Вона також проведе зустріч з екс-прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, представниками ЗМІ та громадських організацій. Гілларі Клінтон також візьме участь у роботі Американсько-Української комісії зі стратегічного партнерства та виступить у "Київському політехнічному інституті".

У середу помічник державного секретаря США Філіп Ґордон ще раз наголосив, що політика США щодо покращення взаємин з Росією є корисною для всього регіону, оскільки країни-сусіди Росії не повинні вибирати між дружбою з США і дружбою з Росією. Вони можуть зберігати добрі взаємини з обома державами. За словами Ґордона США підтримують покращення українсько-російських взаємин і сподіваються на збалансовану зовнішню політику Києва.

Напередодні візиту, офіційний Київ призначив нового посла України у Сполучених Штатах - Олександра Моцика. У вівторок він вручив вірчі грамоти президенту Бараку Обамі.

В інтерв’ю Голосу Америки посол Моцик підкреслив важливість візиту держсекретаря Клінтон до Києва:

«Я абсолютно переконаний, що він надасть нового імпульсу розвитку українсько-американських відносин. Програма візиту власно включає всі питання двосторонніх відносин: це і питання політичного характеру, економічного, в сфері енергетики, в сфері культури – практично весь спектр».

Олександр Моцик каже, що українська влада є готовою і до складних запитань щодо утисків свободи ЗМІ та свободи зібрань, які можуть виникнути під час візиту:

«Якщо на порядок денний будуть винесені ці питання, вони також будуть розглядатися. Україна – країна молода, держава молода. Нам тільки в наступному році буде 20 років. І весь цей час ми працювали над тим, щоб утверджувати демократію, права людини, громадянське суспільство. І ця робота продовжується сьогодні і я переконаний, що ми продовжуватиме йти по цьому шляху».

Посол України в США погодився, що потенціал двосторонніх відносин між двома країнами є набагато більшим, ніж він сьогодні використовується. Він висловив сподівання щодо збільшення співпраці, зокрема, в економічній сфері.

Під час поїздки Східною Європою Гілларі Клінтон також відвідає Краків, де візьме участь у відзначенні 10-ї річниці Співтовариства демократій, організації заснування якої у 2000 році ініціювала колишній державний секретар США Мадлен Олбрайт та її польський колега Броніслав Ґеремек.

Мадлен Олбрайт має власну думку щодо того, яку тактику повинні обрати США у відносинах з Україною:

«Перше, що я хочу сказати, я не говорю від імені нинішньої адміністрації. Але те, частиною американської зовнішньої політики сьогодні – є робота за двома напрямками. З одного боку адміністрація взаємодіє і сприяє у урядам країн, з іншого – чітко говорить, де вона бачить конкретні проблеми. Така тактика застосовується до більшості країн, і вона підійде і для України», зазначила Мадлен Олбрайт.

Про Україну у Вашингтоні говорив і президент Європарламенту Єжи Бузек. За його словами, ЄС намагається встановити якомога тісніші взаємини з Україною. Серед іншого, він зазначив, що за кілька місяців організація готується прийняти українських урядовців у Брюсселі:

«У вересні виповнюється 200 днів президентства Януковича і я запросив українських урядовців на конференцію. Це буде своєрідне відзначення двохсот днів в Європейському парламенті. Що це означає? Це означає, що ми повинні тримати якомога тісніші взаємини з Україною незалежно від того, хто при владі. Ми кажемо, що вибори були чесними. Цього достатньо для нас. Вибори були чесними, українці зробили свій вибір, вони вибрали Януковича. Ми мусимо тісно співпрацювати з Україною і ми це робимо», сказав Єжи Бузек.

Європейський Союз у середу погодився надати Україні кредит у півмільярда євро на подолання наслідків економічної кризи. Допомога розрахована на підтримку адміністративних та економічних реформ, розвитку вільної торгівлі з ЄС та на підтримку соціальної сфери. Єврокомісія планує регулярно перевіряти хід проведення реформ та виконання умов надання допомоги.