Ціною у понад сорок мільйонів доларів за кожний, з’їзди перетворились на банальні гучні вечірки.
З’їзд політичної партії, на зразок свистка під час футбольного матчу, сигналізує - починається справжня гра. У кандидатів залишається лише десять тижнів до моменту визначення їх політичної долі на наступні чотири роки.
У минулому з’їзди політичних партій проходили в атмосфері інтриг та внутрішніх суперечок. Іноді навіть насильства. Так, з’їзд демократів у 1968 році запам’ятався антивоєнними протестами.
Сьогодні ж партії просто влаштовують такі собі грандіозні вечірки. Причина у тому, що, за результатами попередніх виборів, на момент проведення з’їзду вже відомо, хто з кандидатів представлятиме партію у день виборів. Цього року фіналістами перегонів стали діючий президент демократ Барак Обама та кандидат від республіканців Мітт Ромні. Ніяких, принаймні великих, сюрпризів під час з’їздів не очікують.
«Всі учасники з’їзду висловлюватимуть дуже схожі позиції щодо тих політичних питань, які відстоює їх партія», - каже аналітик Інституту Брукінґса Джон Гудак.
І така командна гра коштує чималі гроші. Кожна політична партія на проведення з’їзду отримує з бюджету вісімнадцять мільйонів доларів. Це – індивідуальні внески американців, кожний з яких на суму всього в три долари. Однак, проведення зібрань коштуватиме кожній партії сорок мільйонів. Дехто вважає, ці гроші можуть бути витрачені розумніше.
«Люди, які не визначились з партійної приналежністю, чи незалежні виборці, можуть сприйняти це як марнотратство. Разом з тим, ті, хто ходив від дверей до дверей, обдзвонював виборців, агітуючи за певного кандидата – для них запрошення на з’їзд – це як кульмінація, винагорода», - говорить політичний консультант Ричард Савадж.
Іноді з’їзд політичної партії стає трампліном у кар’єрі починаючого політика. Так, перший промінь уваги нації впав на Обаму саме під час його промови на з’їзді демократів у 2004 році.
Інший цікавий момент - висвітлення з’їздів телеканалами. Американські мережі детально висвітлюють та аналізують кожну хвилину зібрання та кожний рух кандидатів – і все це безкоштовно.
«Це безкоштовний ефірний час. Кандидати не повинні платити шалені гроші за ті месседжі, які вони намагаються донести до потенційних виборців», - зауважує експерт Американського Інституту Підприємництва Норман Орнстайн.
Попри те, що кандидати від партій вже відомі, формальна процедура проведення з’їздів таки зберігається. Зібрання триває чотири дні, протягом яких відбувається традиційні офіційна номінація кандидатів, оголошення результатів голосування делегатів та офіційне оголошення переможця – кандидата, який зібрав найбільшу кількість голосів. Кульмінація з’їзду – промова переможця.
«З глибокою вдячністю та покірністю, я приймаю цю номінацію на посаду кандидата у президенти Сполучених Штатів», - звернувся до присутніх на з’їзді Демократичної партії у 2008 тодішній висуванець Барак Обама.
Після чого над аудиторією вибухають святкові конфетті та оплески. А вже наступного ранку кандидати вступають в останні кілька тижнів запеклої боротьби за місце у Білому Домі.
У минулому з’їзди політичних партій проходили в атмосфері інтриг та внутрішніх суперечок. Іноді навіть насильства. Так, з’їзд демократів у 1968 році запам’ятався антивоєнними протестами.
Сьогодні ж партії просто влаштовують такі собі грандіозні вечірки. Причина у тому, що, за результатами попередніх виборів, на момент проведення з’їзду вже відомо, хто з кандидатів представлятиме партію у день виборів. Цього року фіналістами перегонів стали діючий президент демократ Барак Обама та кандидат від республіканців Мітт Ромні. Ніяких, принаймні великих, сюрпризів під час з’їздів не очікують.
«Всі учасники з’їзду висловлюватимуть дуже схожі позиції щодо тих політичних питань, які відстоює їх партія», - каже аналітик Інституту Брукінґса Джон Гудак.
І така командна гра коштує чималі гроші. Кожна політична партія на проведення з’їзду отримує з бюджету вісімнадцять мільйонів доларів. Це – індивідуальні внески американців, кожний з яких на суму всього в три долари. Однак, проведення зібрань коштуватиме кожній партії сорок мільйонів. Дехто вважає, ці гроші можуть бути витрачені розумніше.
«Люди, які не визначились з партійної приналежністю, чи незалежні виборці, можуть сприйняти це як марнотратство. Разом з тим, ті, хто ходив від дверей до дверей, обдзвонював виборців, агітуючи за певного кандидата – для них запрошення на з’їзд – це як кульмінація, винагорода», - говорить політичний консультант Ричард Савадж.
Іноді з’їзд політичної партії стає трампліном у кар’єрі починаючого політика. Так, перший промінь уваги нації впав на Обаму саме під час його промови на з’їзді демократів у 2004 році.
Якщо ви живете за кордоном та не слідкуєте за американською політикою, з’їзд дає вам можливість побачити всіх запасних гравців.аналітик Інституту Брукінґса Джон Гудак.
Інший цікавий момент - висвітлення з’їздів телеканалами. Американські мережі детально висвітлюють та аналізують кожну хвилину зібрання та кожний рух кандидатів – і все це безкоштовно.
«Це безкоштовний ефірний час. Кандидати не повинні платити шалені гроші за ті месседжі, які вони намагаються донести до потенційних виборців», - зауважує експерт Американського Інституту Підприємництва Норман Орнстайн.
Попри те, що кандидати від партій вже відомі, формальна процедура проведення з’їздів таки зберігається. Зібрання триває чотири дні, протягом яких відбувається традиційні офіційна номінація кандидатів, оголошення результатів голосування делегатів та офіційне оголошення переможця – кандидата, який зібрав найбільшу кількість голосів. Кульмінація з’їзду – промова переможця.
«З глибокою вдячністю та покірністю, я приймаю цю номінацію на посаду кандидата у президенти Сполучених Штатів», - звернувся до присутніх на з’їзді Демократичної партії у 2008 тодішній висуванець Барак Обама.
Після чого над аудиторією вибухають святкові конфетті та оплески. А вже наступного ранку кандидати вступають в останні кілька тижнів запеклої боротьби за місце у Білому Домі.