За даними українського Міністерства культури, в Україні вже понад 550 пам'яток та об'єктів культурної спадщини зруйновано або пошкоджено російськими окупантами. Багато і українських, і міжнародних експертів називають культурним геноцидом те, що російські війська коять з культурними об’єктами. Один з останніх прикладів – підрив греблі Каховської ГЕС, в результаті чого були пошкоджені унікальні городища, які знаходилися на берегах Дніпра та Південного Бугу, а також практично знищений унікальний музей-будинок художниці наївного мистецтва Поліни Райко.
Віталій Титич з початком повномасштабного вторгнення вступив до лав територіальної оборони і тепер документує воєнні злочині, у тому числі і щодо об'єктів культурної цінності і спадщини
Віталій Титич – у мирному житті відомий та успішний адвокат, захисник родичів Небесної сотні. З початком повномасштабного вторгнення він вступив до лав територіальної оборони. Побачивши на власні очі, як росіяни нищать українську культурну спадщину, Титич запропонував командувачу Сил територіальної оборони Збройних сил України Ігорю Танцюрі створити спеціальний позаштатний підрозділ щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права. Танцюра прийняв відповідне рішення, і Титич з однодумцями почав роботу. Одне з ключових завдань підрозділу - це документування воєнних злочинів, у тому числі і щодо об'єктів культурної цінності і спадщини.
Титич з побратимами нещодавно повернувся з експедиції, мета якої документування наслідків підриву Каховської ГЕС для об'єктів культурної спадщини. «Сьогодні відпрацювали на узбережжі лиману. Це пам'ятки національного значення, дуже важливі городища. Це поселення стародавніх греків, греків Причорномор’я. Це поселення національного значення, які перебувають на обліку та контролі ЮНЕСКО. У тому числі бачили і фіксували наслідки як підтоплення, так і зокрема воєнних дій», - розповідає він. Титич каже, що зараз вони вносять інформацію про ці та інші пам'ятки у спеціальну базу. Він з колегами працює там, де не можуть працювати цивільні органи державної влади, відповідні слідчі або прокурори.
У травні росіяни двічі обстріляли багатопрофільну гімназія № 20 у Херсоні. Це перший середній навчальний заклад Херсона. Носить ім’я уродженця міста та вихованця гімназії, письменника Бориса Лавреньова та має статус пам’ятки історії
Після того, як порушення зафіксовані у системі, до них мають доступ правоохоронні органи та профільні міністерства, які співпрацюють з міжнародними інституціями для відновлення та подальшого збереження пам'яток.
Військові працюють разом з експертами - археологами, інженерами, музеологами з групи українського Блакитного щита. Блакитний Щит – це мережа організацій по усьому світу, які разом з ЮНЕСКО мають компетенцію діяти під час збройного конфлікту із захисту культурних цінностей.
Титич розповідає, що від початку війни ці експерти ініціювали створення штабу з порятунку спадщини, який зараз інституційно трансформується в українське відділення Блакитного щита.
Лора Балман, американська експерта щодо захисту культурної спадщини у часи війни. Вона – колишня співробітниця ЦРУ, працювала у зонах бойових дій, де фіксувався культурний геноцид. Також кілька років у ФБР займалася документуванням злочинів у сфері мистецтва.
Те, що зараз відбувається в Україні, вона чітко ідентифікує як культурний геноцид. Експертка пояснює, що Гаазька конвенція 1954 року забороняє нападати на культурні об’єкти, майно, картини, церкви тощо під час війни.
Ситуацію довкола знищення культурної спадщини Балман називає «частиною військового плану Москви». Бо це, за її словами, не випадкові влучання чи мародерство солдатів, які трапляються в кожному конфлікті. «Ми чули від керівника всесвітньо відомого Ермітажу, що ніхто не може зупинити наступ на Україну. Він чітко каже, що культура є частиною наступальної стратегії захоплення України. Глава російської розвідки також очолює Російське історичне товариство. Окрім того, супутникові знімки та свідчення очевидців показують, що були прицільні бомбардування. Крім того, є фотографії та звіти очевидців, що ГРУ, СВР і ФСБ перебували на сході, керуючи частиною мародерства», - каже експертка.
Балман розповідає, США дуже серйозно ставляться до збереження культурної спадщини під час війн. Таке ставлення стало наслідком мародерства всесвітньо відомого Національного музею Іраку у Багдаді у 2003-му. За її словами, американські військові були в Багдаді, охороняючи Міністерство нафти, яке знаходилося через дорогу від музею. «Їм було наказано залишатися на місці для охорони міністерства. Тим часом поруч відбувалося жахливе мародерство, в яке американці не втручалися. І деякі з найвідоміших старожитностей, які є важливими не лише для Іраку, а й для світової спадщини, були втрачені», - пояснює вона. І у відповідь Вашингтон мобілізував Державний департамент, ФБР, Міністерство оборони, Смітсонівський інститут та інші організації для спільної роботи, щоб подібне більше не повторилося. «І тому зараз є дуже організовані зусилля, коли, наприклад, Міністерство оборони навчає всі свої війська тому, як захищати культуру та спадщину під час війни», - додає вона.
Віталій Титич разом з колегами біля пошкодженої церкви XVII століття на Харківщині
Віталій Титич та його колеги співпрацюють із західними партнерами. Їх вже запросили до США пройти спеціальне навчання на базі американського досвіду захисту культурної спадщини. Подібні підрозділи є у країнах НАТО, а також у арміях багатьох розвинутих держав. Його підрозділ наповнює інформацією електронну карту і зараз вчить інших, як нею користуватися. «Зокрема, щодо можливості прийняття відповідних рішень при плануванні операції, враховуючи наявність об'єктів культурної спадщини та культурних цінностей», - пояснює він.
Гімназія №20 знаходиться в історичному центрі Херсона. Снаряди окупантів потрапили у навчальний заклад, який є найстарішим у місті. Після прильоту всередині будівлі розпочалася пожежа, гімназія майже знищена
Юрист додає, Командувач ТрО вже ініціював створення відповідного тепер уже штатного підрозділу в рамках всього ЗСУ. Це пілотний проект для всього ЗСУ на базі ТРО. Він матиме повноваження діяти в зоні операції усіх військ. «Ми говоримо про завдання захисту. Починаючи від евакуації до якихось фізичних заходів щодо збереження пам’ятки на місці. Але це все має бути проведено наказами, щоб такі операції були забезпечені силами та засобами, щоб їх можна було виконувати», - пояснює Титич.
Сучасні технології, за його словами, не лишають росіянами шансу не бути покараними за знищення української культурної спадщини. У спеціальній програмі, яка збирає усі дані, можна навіть провести слідчий експеримент. «Бо я бачу, де і звідки ця ракета була запущена. В програмі можна відслідкувати траєкторію польоту, і бачити вже силами розвідки результати цього прильоту на місці. І ці всі негативні для культурної спадщини наслідки документуються, і будуть представлено в суді. Це полегшить доведення. Зараз 21 століття, і у орків реально погані перспективи з прихованням доказів. У них нічого не вийде», - переконаний юрист.
Допомагають фіксувати культурний геноцид і свідчення українців. Для їхньої документації створена онлайн платформа «Свідок». Олена Кук, директорка з контенту і комунікації платформи «Свідок» розповідає, що на платформі є окрема класифікація щодо знищення пам'яток культури. Наприклад, у базі є свідчення зруйнованого в Харкові столітнього музею аптеки трав. «Це справді культурна пам'ятка. І Росія мусила це зруйнувати, чомусь ця аптека трав була для неї дуже загрозлива. І ми маємо багато таких свідчень. Це культурний геноцид України», - додає Кук.
Будинок пошкодженого російськими обстрілами Краєзнавчого музею у Херсоні
Культурний геноцид росіян це не лише знищенні об’єкти культури, а й крадіжка унікальних артефактів з українських музеїв, каже американська експертка Лора Балман. Протидіяти грабуванню з метою продажу на чорному ринку, можна фіксуючи інформацію про вкрадені цінності у відповідних міжнародних базах. За словами Лори ще один дієвий спосіб – санкції.
«Це робилося нечасто. Рада Безпеки ООН вводила санкції для протидії незаконній торгівлі старожитностями з Іраку та Сирії. Це фактично ускладнили імпорт культурних об’єктів. І я думаю, що було б цікаво і Сполученим Штатам подивитися, чи можна було б запровадити якісь санкції, щоб допомогти захистити українські об’єкти. Бо ринок США – найбільший у світі», - каже вона.
Титич сподівається, що повернути втрачені цінності та отримати компенсації за знищений культурний спадок допоможе Міжнародний кримінальний суд. Тому головне завдання - підготувати докази та змусити розслідувати ці провадження з правильною кваліфікацією. Каже, потрібно домагатися і сатисфакції. Це рішення суду, яке встановлює вину та причину. Саме вона допоможе чітко ідентифікувати для міжнародної спільноти те, що коїться в Україні.