Процедура президентських виборів в Сполучених Штатах складна і її до кінця не розуміють навіть чимало американців. Метою цього матеріалу є пояснити роль, яку відіграють в цьому процесі виборчі делегати.
Якщо президент від будь-якої партії не переобирається на другий термін – як у випадку з демократом Бараком Обамою цього року – кандидат, що буде представляти (Республіканську) партію на президентських виборах у листопаді обирається під час попередніх виборів, які проходять у кожному штаті.
Коли виборці голосують за того чи іншого претендента на право представляти партію на президентських виборах під час кокусів чи праймеріз – двох форм попередніх виборів - вони насправді голосують за делегатів, які будуть, відтак, обирати кандидата під час партійного з`їзду.
Цього року обирають кандидата лише республіканці. Їхній з`їзд відкривається в Тампі, Флорида, 27-го серпня. У ньому братимуть участь 2,286 делегатів. Аби отримати номінацію, необхідно набрати 1,144 голосів делегатів.
Демократи проведуть свій з`їзд з 3 по 6 вересня в місті Шарлотт, Північна Кароліна. Але на ньому буде схвалена кандидатура Барака Обами на безальтернативній основі.
Обидві партії мають різні правила нарахування делегатів. Прес-секретар Національного комітету Демократичної партії Мелані Руселл пояснює, що в її партії делегати нараховуються пропорційно в усіх штатах. Наприклад, якщо хтось набрав 35% голосів виборців штату, він отримує 35% делегатів від цього штату. Але не всі 5,554 делегати, що беруть участь в з`їзді, зобов`язані представляти того чи іншого кандидата, згідно з голосами виборців. Існують так звані «супер-делегати» - 727 осіб, які цей вибір роблять самостійно. Це – партійна верхівка: губернатори, сенатори та конгресмени-демократи.
Під час попередніх виборів серед республіканців, в одних штатах делегати нараховуються пропорційно, а в інших - переможець забирає голоси усіх делегатів штату. Пояснює Шон Спайсер, представник Національного комітету Республіканської партії:
«Якщо попередні вибори в штаті відбуваються до 1 квітня, то це – пропорційний штат. Таким чином кандидат не зможе швиденько набрати купу делегатів та здобути номінацію».
На з`їздах спочатку відбувається перекличка, під час якої підраховується кількість голосів, які претенденти набрали під час попередніх виборів. Якщо таким чином хтось із них не здобуде беззаперечну більшість, у справу вступають «супер-делегати», які домовляються між собою щодо єдиного кандидата. Такий з’їзд називається «брокерським» і цього не траплялося жодного разу з 1952-го року.
