Сайти-двійники, що зникають. В Атлантичній раді вказують на нові методи російської кампанії з дезінформації

Росіяни створюють двійники новинних сайтів та пости із рекламою на Facebook, які імітують реальні компанії, після чого видаляють їх зазвичай протягом доби. Попри короткий час існування, таким чином авторам операції вдається ефективно поширювати антиукраїнські наративи. Понад 500 таких постів на фейсбук виявили дослідники Лабораторії цифрових криміналістичних досліджень Атлантичної ради.

Це є новою ітерацією операції "двійник". Її попередня версія була виявлена компанією Meta, якій належить Facebook, та EU DisinfoLab у вересні 2022 року. Пізніше французьке урядове агентство VIGINUM, яке займається боротьбою з дезінформацією, змогло довести її зв'язок із Росією.

“Через два роки після вторгнення Росії в Україну ця добре задокументована операція продовжує націлюватися на аудиторію в Європі. Хоча платформи підвищили свою стійкість до кампанії та її навіть пов’язали з російськими компаніями, операція залишається поширеною та масовою”, - йдеться у статті на основі дослідження.

З 568 таких постів у Facebook, виявлених дослідниками, 443 були написані французькою мовою, 75 – німецькою, 38 – українською, 12 – англійською. Дослідники простежили, що автори цієї операції створювали десятки сторінок з однаковими назвами, пов’язаними між собою, що давало змогу їх швидко прибирати та замінювати новими.

Один із двох авторів цього дослідження, Роман Осадчук, в інтерв’ю Голосу Америки припустив, що таким чином вони намагаються обійти блокування з боку Facebook - щойно соцмережа заблокувала один допис із підозрілим контентом і посиланням на фейковий сайт, з’являється новий.

Пости та фейкові сторінки, на які вони вели, містили сатиричні образи або меми, які висміювали Україну, Європейський Союз, Сполучені Штати та іноді Ізраїль. Наративи, які побачили дослідники, просували “безглуздість” протистояння України Росії, заявляли про нестабільність підтримки союзників, створення загального відчуття безвиході для українців та браку сенсу в підтримці України серед партнерів.

Крім цього аналітики виявили рекламну кампанію з використанням цього методу, спрямовану на європейську аудиторію, аби очорнити український контрнаступ. Також дослідники побачили активізацію цієї операції під час оголошення нових пакетів допомоги у Франції та Німеччині.

Крім постів, націлених на Україну, Лабораторія цифрових криміналістичних досліджень виявила 248 постів французькою мовою, у яких Україна виставлялася як загроза французьким фермерам.

“Уже в жовтні 2023 року з’явилося 25 постів із карикатурами та наративами, які звинувачували пільговий імпорт української курятини у скрутному економічному становищі європейських фермерів. За січень і лютий 2024 року, коли протести фермерів зростали в багатьох європейських країнах, ми спостерігали 106 оголошень у січні та 64 у лютому”, - йдеться у дослідженні.

В організації VoxCheck, яка не брала участь у дослідженні Атлантичної ради, Голосу Америки сказали, що вони також стикаються із подібними фейками, але переважно у формі дописів з антиукраїнськими наративами, які нібито посилаються на відомі ЗМІ, блогерів або знаменитостей.

“Найбільш поширений метод — не створення клонів вебсайтів, а створення фото чи відео з логотипом медіа або окремих осіб. Один з останніх прикладів — “репортаж” BBC про те, як Залужний відмовився від політичних амбіцій в обмін на $53 млн. При цьому у відео посилаються на розслідувачів Bellingcat. Всі кадри з відео взяті з відкритих джерел, цієї новини немає на сайті Bellingcat або BBC”, - написав у письмовій відповіді Кирило Перевощиков, головний редактор організації VoxCheck, фактчекінгового проєкту незалежної аналітичної платформи Vox Ukraine, яка з 2020 року є партнером Meta з протидії фейковим новинам на платформах фейсбук та інстаграм.

Перевощиков написав, що подібні фейки про Україну створювалися й раніше із символікою інших міжнародних ЗМІ, таких як Euronews, Politico, Reuters.

“Фейки про заяви знаменитостей виникають схожим чином: на основі реальних скриншотів акаунтів у соцмережах роблять фотоманіпуляції, ніби блогер розмістив у себе антиукраїнський напис або картинку. Так, минулого місяця поширювали фейк, що музикант Moby запропонував в інстаграмі "мобілізувати українців по всьому світу”, - написав він.

До цього часто додається висміювання українців та їхніх союзників.

“У хід йдуть меми, пародії, карикатури, вигадані новини, зокрема з використанням західних брендів. Майже щомісяця на російських каналах вигадують антиукраїнські обкладинки відомих журналів — Titanic, Charlie Hebdo, The Nation та інших”, - додає головний редактор VoxCheck.

За його словами, першоджерелом цих фейків часто є російські або проросійські телеграм-канали, платформи, популярної серед українців, звідки вони поширюються в інші соцмережі.

Зі свого боку Осадчук радить користувачам бути уважними й звертати увагу на сторінки, з яких вони бачать контент.

“Якщо назва сторінки виглядає дивно, була нещодавно створена, і запускає рекламу, а не потрапляє в стрічку як пост від друзів. Якщо бачите емоційний контент - не поширюйте, не реагуйте - зупиніться, подивіться розділ “Про сторінку””, - говорить він.

Якщо користувач через пост на Facebook зайшов на сайт, він радить подивіться на доменне розширення, тобто .com, .com.ua і т.і, - та звертати увагу на якість текстів. Фабрики фейків, як правило, не мають редакторського нагляду, як медійні організації і їхні тексти можуть містити численні помилки.

Також, сказав він, Meta збирає інформацію про проблемні пости та сайти, що дає компанії можливість аналізувати та розвивати кращі методи блокування у майбутньому.