Доля «Приватбанку», дострокові вибори, перші кроки Зеленського – коментують західні експерти

• За часів президента Порошенка було досягнуто значних успіхів у боротьбі з корупцією, але судова реформа провалена;
• Повернення «Приватбанку» минулим власникам стане катастрофою для української економіки;
• Новому президентові варто запропонувати якомога більше законодавчих ініціатив вже у перші 100 днів після інавгурації.

Такі думки пролунали під час телевізійної дискусії «Загрози та виклики президенту Зеленському», яку організувала Українська служба «Голосу Америки». У ній взяли участь: економіст, старший науковий співробітник Атлантичної ради Андерс Аслунд, голова юридичного комітету Американсько-Української ділової ради та керуючий партнер Української юридичної групи Ірина Паліашвілі та партнер, керівник вашингтонського представництва юридичної компанії Asters USA, Ендрю Мак.

За роки президентства Петра Порошенка вдалося досягти значних успіхів у боротьбі з корупцією, але судова реформа провалена

«З економічної сторони було багато досягнуто. Ситуацію з бюджетом впорядковано, - сказав економіст Андерс Аслунд. - Банківську систему очищено. Монетарна політика буле дуже жорсткою, що знизило інфляцію. Ми бачимо, що в цілому макроекономічна ситуація зараз стабільна. Що стосується корупції, то найголовнішим було скасувати великі енергетичні субсидії, по суті, небагатьом олігархам, які вигравали на різниці в ціні на газ. Була запроваджена система електронних закупівель PROZORRO, яка є важливим антикорупційним заходом».

За словами Ірини Паліашвілі, яка очолює юридичній комітет Американсько-Української ділової ради, організації, що представляє інтереси американських компаній, які працюють в Україні, зміни для них були помітними.

«Ми жартували, що навіть якби 5% цих реформ відбулися під час попередніх адміністрацій і попередніх урядів, ми були б неймовірно щасливими. Але ви знаєте, завжди хочеться більше».

У тої же час, судова реформа, погоджуються учасники дискусії, була провалена.

«З усіма досягненнями і дуже важливими реформами, ми все ще перебуваємо в пострадянській, постколоніальній системі особливих інтересів. Корупцію не можна усунути, усунувши наслідки, треба усунути джерело», - вважає Паліашвілі.

Юрист Ендрю Мак серед пропозицій із покращення судової системи вказує на досвід США, де 99% кандидатур судів, які призначаються на посади у федеральних судах, мають бути схвалені Американською асоціацією адвокатів (American Bar Association). В Україні ж, говорить він, «чимало суддів, що потрапили до судів, не тільки не отримали схвалення громадянського суспільства, а й були піддані так званій люстрації».

Навіть якщо частка таких суддів може бути невисокою, вона все одно робить усю судову владу корумпованою, говорить він.

У якості прикладу неуспішності судової реформи Паліашвілі наводить неявку 34 судів Київського окружного адміністративного суду для складання кваліфікаційних іспитів.

Аслунд вказує на те, що в Україні залишається незахищеною право власності, що є ключовою проблемою.

«Тому найбільша іноземна інвестиція не перевищує 200 мільйонів доларів. Люди не готові вкладати більші гроші в Україну, бо гроші не перебувають в безпеці. Українці, які мають гроші, виводять їх за кордон. І це близько 4-5 млрд доларів або 4% ВВП щорічно. Справжні українські банки – за кордоном. Якщо ви тримаєте гроші в Україні, то завжди є небезпека, що корумпований суддя, або хтось інший вкраде їх у вас».

Розкритикував Аслунд і призначення суддів Верховного суду в останні тижні президентської каденції Петра Порошенка:

«Один з них працював з ним у «Рошен». Інший - з Ківаловим в Одесі. Ще інші були залучені до судових справ Майдану. Цим людям має бути заборонено працювати на будь-якій суддівській посаді».

Тестом для президента Зеленського експерти назвали його відносини з Коломойським та подальшу долю «Приватбанку».

18-го квітня, Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до Нацбанку й Кабміну щодо націоналізації «Приватбанку».

Мак вказує на те, що це сталося між першим та другим турами, коли перемога Зеленського була практичного доконаним фактом. «Судді, які приймали рішення в цих справах, у кращому випадку - політично заангажовані, в найгіршому - діяли непрозоро», - говорить він.

За його словами, ставки для «Приватбанку» сьогодні є надзвичайно високими: «У 2016 році там була дірка у 5,5 мільярдів доларів. Тепер, наприкінці 2018 року, прибуток – 400 мільйонів доларів». І це, говорить він, є однією з небагатьох історій успіху України за останні роки та спільним досягненням українського уряду, МВФ та Заходу в цілому.

«Отже, це - перший тест для нового президента. Чи захистить він у цьому випадку державні інтереси? Очевидно, не таємниця, що новий президент мав відносини з колишнім власником «Приватбанку». Чи буде новий президент лідером іншого типу? Якщо знову будуть інсайдерські угоди і не буде відмежування, я думаю, не матиме значення, які закони прийматимуть. Їх все одно не виконуватимуть», - заявляє Мак.

Відповідаючи на питання щодо пропозицій колишнього власника Ігоря Коломойського стосовно перегляду націоналізації банку, Аслунд відповів, що цього робити не можна в жодному разі.

«Про що тут говорити? Він взяв з банку 5,5 мільярда доларів. Найкращим способом пограбувати банк є володіти банком. Коломойського і Геннадія Боголюбова звинувачують у тому, що вони самі собі видали 97% кредитів. Ці кредити були переведені у принаймні 50 офшорних компаній на Кіпрі, а потім і далі. Важливо, щоб ці гроші повернулися в «Приватбанк», тому що «Приватбанк» належить українській державі. Після того, як Коломойський вкрав гроші, він тепер ще раз хоче їх вкрасти в українського народу».

Паліашвілі вказала на наслідки для української економіки у разі задоволення судами вимог колишніх власників:

«Це створить ефект доміно для всієї української економіки. Це стане кінцем української економіки, оскільки МВФ відкличе свою підтримку. Це буде величезним ударом по верховенству права. З країни вийдуть навіть ті інвестори, що є. Це буде справжньою катастрофою. Ми не можемо цього недооцінювати», - наполягає вона.

За словами обох юристів-учасників дискусії, президент має достатньо важелів, аби впливати на ситуацію без тиску на суди.

«Перш за все, президент повинен призначити суддів. По-друге, президент отримав 73% голосів у другому турі. Це нечувано в Україні або будь-де на Заході. Отже, з такою легітимністю, якщо президент вийде і зробить чітку заяву, це матимемо величезний ефект», - заявив Мак.

«Говорячи не лише про Приват, а в цілому, Україна є президентсько- парламентською республікою. У президента багато інструментів, доступних йому за законом, щоб впливати на економіку, впливати на судову систему. Я не приймаю виправдання, які ми чуємо від деяких людей його команди, що, мовляв, у нас немає безпосереднього впливу на це чи те», - погодилася Паліашвілі.

Мак також нагадав, що рішення щодо націоналізації «Приватбанку» в 2016-му році приймала Рада національної безпеки, яку призначає та контролює президент. Оскільки наслідки для економіки України, у разі скасування націоналізації та можливого відкликання, у результаті, підтримки МВФ, можуть бути катастрофічними, це стає питанням національної безпеки, каже він.

Економіст Андерс Аслунд погодився, що рішення у справі «Приватбанку» може стати на заваді співпраці з МВФ, як і питання скасування Конституційним судом 27-го лютого статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення. У тої же час, підкреслив він, макроекономічна ситуація – в порядку. Усі показники – монетарна політика, обмінний курс, бюджетний контроль, тощо – в нормі.

Аслунд підкреслив, що співпраця із МВФ є основою економічної стабільності в Україні, оскільки країна має хоча не дуже високий борг, але за короткотерміновими позичками, а гроші МВФ є дешевими - 3-3,5% на рік. Для порівняння - дохідність українських єврооблігацій становить близько 9%.

«Без грошей МВФ перед Україною постає реальний ризик дефолту, а дефолт приведе до масштабної девальвації гривні», - заявив він.

Юристку Паліашвілі також обурили слова Ігоря Коломойського в інтерв’ю Bihus.Info про те, що вони готові, у разі потреби, привести з Лондона в Київ екс-голову НБУ Валерію Гонтареву «приватним порядком».

«Це шокуюча заява, тому що, ми говоримо про верховенство права, про усунення вибіркового правосуддя, про усунення приватних мотивів у державній політиці, а тут ви чітко бачите вибіркове правосуддя. Ви бачите насправді погрози колишньому державному посадовцю. І це злочин за українським Кримінальним кодексом. Викрадення - це злочин. Я думаю, що він опосередковано дискредитує Зеленського. І я знаю, що в команді Зеленського багато юристів нового покоління, і, я думаю, від них очікують, що вони будуть дистанціюватися від такого роду заяв і зміцнять верховенство права. У справі із Гонтаревою є правові методи. А не викрадати».

Чи варто проводити дочасні вибори Верховної Ради? Думки експертів розділилися.

Андерс Аслунд наголосив на доцільності проведення дочасних виборів. «Україні необхідні дострокові парламентські вибори якомога раніше. Наприклад, так відбувається у Франції, коли обирається новий президент, він має право оновити парламент і через два місяці відбуваються парламентські вибори», - сказав він.

Ендрю Мак погодився, що ці вибори можуть бути доцільними з політичної точки зору, але із юридичної - викликають чимало запитань.

«В Конституції є досить суворі правила щодо того, коли мають відбутися вибори. І прискорення їх проведення на один місяць або шість тижнів зробить ситуацію неконституційною. Ми бачили це вже в 2010 році, коли Янукович переміг і вирішив по-своєму інтерпретувати Конституцію і ми всі знаємо, чим це закінчилося, правильно? Майданом».

Також він вказує на те, що президент має потужний рупор у вигляді 73% підтримки, що надає йому додаткові можливості ініціювати та досягати зміни і без дострокових виборів.

На думку Паліашвілі, щоб зробити як у Франції, де парламент змінюється незабаром після президентських виборів, потрібно внести відповідні зміни в Конституцію. До того ж, переконана вона, президент може ефективно скористатися тими шістьма місяцями, які лишилися до виборів у жовтні.

«Я думаю, що новообраному президентові і його команді потрібні ці півроку. Вони повинні показати українській громадськості, виборцям, підприємствам, інвесторам, МВФ, а також нашим міжнародним союзникам, на що вони здатні. І ми хочемо побачити ці сигнали до голосування на парламентських виборах. Це ж всього 6 місяців. Це не те, що він мусить мати цей склад Ради до кінця свого терміну», - говорить вона.

Перші кроки президента Зеленського

На думку Аслунда, провідними мають стати судова реформа, реформа судового переслідування, завершення створення антикорупційних органів, а також - зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Останнє, говорить він, підштовхне розвиток українського сільського господарства та банківської системи.

«Якщо б я була президентом, я б дуже активно використовувала право законодавчої ініціативи. Я б переробила нашу правову систему, модернізувала її, взяла б найкраще законодавство з Естонії, наприклад, яке відповідає ЄС і може бути оцифровано. Тому що те, що ми маємо сьогодні, це пострадянський безлад, змішаний зі спеціальними інтересами. Ви не можете це оцифрувати», - запропонувала Паліашвілі.

Мак в якості прикладу навів американську систему, в якій значна увага зосереджена на перших 100 днях президентського терміну.

«Кожна нова адміністрація має 100 днів, щоб показати на що вона здатна, запропонувати нове законодавство, підписати нові укази. І, як правило, рейтинги підтримки для більшості нових адміністрацій у ці 100 днів залишаються дуже високими. І якщо дії протягом 100 днів не вважатимуться ефективними і успішними, ми традиційно бачимо зниження рейтингу. Цей президент піднявся на великій хвилі. Але хвилі спадають. Отже, я думаю, він повинен зосередитися на перших ста днях. І не витрачати їх, намагаючись розпустити парламент, провести нові вибори. Натомість він повинен продовжувати відкрито говорити з українським народом, що він робив дуже ефективно під час кампанії, бути чесним і відкритим і запропонувати якомога більше нових змін і змусити цю Раду проголосувати за багато з них», - сказав Мак.

Учасники дискусії також звернули увагу на те, як мало відомо про програму та наміри Зеленського.

«Коли ми говоримо про ініціативи нового президента, дуже важко зрозуміти, що йде від нього безпосередньо, а що – від його команди і хто є його командою. Сьогодні це по-суті відкритий мікрофон. Кожен, хто пов'язаний з ним, перебуває в його команді, чи десь поблизу його команди, озвучує свої надії та очікування. По-друге, хто буде його командою в реалізації цих ідей?»

Україна має продовжувати відокремлювати свою економіку від російської.

«Чим менше залежність від Росії, тим менше корупції. У 91-му році Україна імпортувала 98 мільярдів кубометрів газу з інших регіонів Радянського Союзу. Минулого року – 12 мільярдів і нуль - з Росії. Саме так ви можете стати незалежними від корупції в Росії. Торгівля з Росією, на жаль, означає корупцію як засіб гібридної війни», - переконаний Аслунд.

Мак вказав на можливість збільшувати співпрацю зі США.

«Андрій Коболєв сказав у Вашингтоні, що вони сподіваються купити американський зріджений газ. Україна має найбільші газосховища у Східній Європі. Я думаю, перш ніж брати участь у будь-яких переговорах з Росією, треба переконатися, що у вас достатньо газу, щоб пережити зиму. Якщо ви йдете і обговорюєте з Росією, не маючи резервів, це не закінчиться добре», - попередив він.

«В емансипації української економіки від російської, треба йти якомога далі. Як це зробили Балтійські країни, і НАК «Нафтогаз» під керівництвом Коболєва продемонстрував, що це можливо. Просто візьміть цей приклад, відійдіть, знайдіть інші джерела, яких достатньо. Сполучені Штати із задоволенням продають свою продукцію в Україну, і ви знаєте, що це одне з ключових питань для президента Трампа. Отже, продовжуйте».

Дивіться також: Президент Трамп пропонує скасувати візову лотерею "зелена карта"

Президент Трамп пропонує скасувати візову лотерею "зелена карта". Відео