Волонтери міста Джерсі сіті вже не перший місяць допомагають українцям, які втекли та продовжують втікати від війни до Сполучених штатів. Вони налагодили цілу систему, яка дозволяє закрити першочергові потреби біженців.
Під опікою небайдужих активістів наразі перебуває 64 родини, які осіли у Нью-Йорку та Джерсі сіті. Координує роботу з біженцями Тамара Сибі. Вона – американка українського походження. На початку року разом з однодумцями з громадської організації Українці Джерсі сіті, вона вирішила знайомити американців з українською культурою. Проте, 24 лютого змусило волонтерів швидко адаптуватися до них викликів, і Тамара очолила напрямок допомоги біженцям.
Каже, вона - четверте покоління українських іммігрантів. Каже: багато років тому її прадядько допомагав людям, які приїжджали до США. «Я подумала, що це треба продовжувати, і допомогти людям з України. Тому що у них тут немає нікого», - пояснює Сибі.
Тамара Сибі (на фото праворуч) координує допомогу біженцям від громадської організації "Українці Джерсі Сіті"
Від початку повномасштабної російської агресії Тамара з командою волонтерів допомогла 64 родинам, які приїхали до Нью-Йорка та Джерсі Сіті. Підтримують харчами, житлом, вирішенням медичних та міграційних потреб, а також оформленням дітей до школи та дозволу на роботу.
Каже, аби все систематизувати, волонтери зробили спеціальну гугл-форму, яку новоприбулі біженці мають заповнити.
«Вони один одному передають інформацію про цю форму та заповнюють її. Пишуть ім’я, звідки вони, як приїхали, до кого, чим їм допомогти. Я особисто до кожного з них дзвоню і розпитую потім деталі. І вже після цього ми організовуємо те, що потрібно», - розповідає Сибі.
Людмила Головко одна з тих, хто отримав допомогу. Людмила - зі Львова, на початку вторгнення Росії приїхала до США із 4-річною донечкою, до родичів. Каже, уся її родина залишилася в Україні.
«Діти наші - в безпеці, не чують сирен, діти не спускаються в підвали. На чужині важко без чоловіка, без рідних тобі людей. І напевне, тримають діти… Я впевнена, що кожен чоловік жінки, яка тут з дітьми, як і мій чоловік, каже: «Будь тут, не їдь, не вертайся, дитина має рости, бачити сонце і не чути сирен», - емоційно ділиться своїми роздумами Людмила.
Біженка Людмила Головко зі своєю донькою та чоловіком
Головко розповідає, що приїхала з однією валізою, сподіваючись, що війна швидко закінчиться. Тому була потреба в одягу, іграшках для дитини та іншій підтримці. Відчувши на собі, наскільки важлива ця перша допомога, з часом сама пішла у волонтери. Каже, що хоче, аби війна скорше закінчилася, і таким чином робить свій внесок, допомагаючи, таким, як вона.
«Тому дуже добре допомогти, згуртуватися і підтримувати один одного, щоб було розуміння, що ти - не один», - додає вона.
Переважна більшість родин, якими опікується Тамара та її команда – це жінки з дітьми. За словами волонтерів, один з важливих етапів адаптації для маленьких українців – це повернення до навчання. Допомагає їм у цьому Наталія Іоффе, членкиня Ради освіти Джерсі сіті. Каже, що сама приїхала до США підлітком, тому знає, як це непросто.
Згадує, що для неї, української дитини з Києва, потрапити у величезну американську школу з улюбленої школи на Подолі було величезним стресом. «Я тоді відчувала сильну ностальгію за рідною школою», - згадує жінка.
Наталія Іоффе - членкиня Ради освіти Джерсі сіті, допомагає родинам біженців з України влаштувати дітей до американських шкіл
Пам’ятаючи свій досвід, Наталія намагається працювати з дітьми, щоб полегшити їм адаптацію на новому місті. Адже в американських школах будь-яку дитину, незалежно від того, чи є у неї документи, завжди приймуть у державну школу та будуть піклуватися про неї.
«Нагодують, дадуть усе необхідне, щоб вона могла продовжувати навчання, забезпечать відчуття нормальності, що наразі найбільше потрібно дитині. Також у більшості шкіл є терапевти та медсестри. Тобто це якась мінімальна медична опіка, яка для дітей мігрантів, які не мають інших ресурсів, необхідна», - додає вона.
Медична допомога у США коштує недешево. Наталія каже, що кілька місцевих лікарів вже звернулися до волонтерів та зголосилися обслуговувати певну кількість українців безкоштовно.
«Один з наших благодійників - американський лікар індійського походження. Він просто перейнявся цим усім. Каже, що цілий день дивиться новини, і більше не може бути бездіяльним, повинен, щось зробити», - розповідає Іоффе.
Також волонтери працюють із благодійниками, які готові безкоштовно надати біженцям з України житло, адже не усі мають кошти на це. Допомагають у пошуках роботи і загалом адаптуватися на новому місці.
Незважаючи на те, скільки триватиме війна, Тамара Сибі та її однодумці обіцяють не зупинятися та допомагати біженцям стільки, скільки буде потрібно.
Дивіться також: Парад у Нью-Йорку присвячений культурній різноманітності міста
Your browser doesn’t support HTML5
Українці пройшли у параді, присвяченому іммігрантам і культурній різноманітності Нью-Йорка. Відео