Дипломатична суперечка США з Москвою. Кого підтримуватиме Європа? - редактор Kremlin Watch

Обмін дипломатичними санкціями Вашингтона і Москви не закінчений: США до 1 вересня, за словами держсекретаря Рекса Тіллерсона, можуть зробити крок у відповідь у зв'язку з вимогою Росії про радикальне скорочення персоналу дипломатичних представництв Сполучених Штатів в цій країні.

Згідно з різними публікаціями і витоками, може йтися про скорочення кількості російських консульств в США, а також про обмеження зон вільного переміщення російських дипломатів на американській території. Москва вже говорить, що будь-який з цих кроків не залишиться без відповіді. Таким чином, в двосторонніх відносинах дипломатичні санкції можуть наростати по траєкторії, яку дуже важко спрогнозувати.

Прихильники трансатлантичного співробітництва в Європі, втім, вважають, що цю траєкторію можна перервати, якщо Москва відчує, що зіткнулася з колективною відповіддю Заходу, який вирішив не залишати безкарними спроби російської влади і її ставлеників втручатися у виборчі кампанії демократичних країн. Ця колективна відповідь могла би формально бути пов'язана з побажанням, вираженим щодо США самої ж Росією - щоб чисельність дипмісій була рівною.

З цією ініціативою виступив Якуб Янда - головний редактор видання «Kremlin Watch», що випускається незалежним аналітичним центром «European Values» зі штаб-квартирою в Празі. В інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки» Якуб Янда докладно розповів про свою ідею.

Даніла Гальперович: Розкажіть, будь ласка, як, по-вашому, могли б в ситуацію дипломатичного розбрату США і Росії вступити європейці?

Якуб Янда: Існує проблема, з якою вже тривалий час зустрічаються європейські країни. Вона полягає в тому, що російські дипломатичні місії в цих країнах зазвичай удвічі перевищують за чисельністю місії цих країн в Росії. Таким чином, в дипломатичних відносинах немає рівності. Більшість з цих посольств служать прикриттям для різних розвідувальних «гнізд», там повно російських шпигунів. Проблема ускладнюється тим, що ці країни не можуть просто взяти і видворити всіх цих шпигунів, тому що Росія відповість на це скороченням дипперсоналу. Але зараз, я вважаю, виникла можливість це зробити на тлі суперечки між США і Росією, в ході якого Москва вимагає скорочення американського персоналу в Росії на кілька сотень людей. Зараз європейські країни могли б об'єднатися з США і сказати: «Якщо президент Путін вимагає паритету в дипломатичних відносинах, то ми вимагаємо того ж самого». Можливо, не всі країни Євросоюзу на це підуть - серед них є і налаштовані дуже дружньо до Росії, але в Центральній і Східній Європі багато столиць стурбовані цією проблемою. І ці п'ять-сім-десять країн могли б заявити, що стоять на боці США, їх союзника, і хотіли б почати розмову з російським МЗС про дипломатичний паритет. Наприклад, Росія має в своєму розпорядженні приблизно 140 дипломатів, техперсоналу і найманих працівників у Чеській Республіці, а персонал диппредставництва Чехії в Росії - це близько 65 осіб. Така ж диспропорція спостерігається і у багатьох інших європейських країн.

Д.Г .: Але Росія не висуває подібних вимог до європейських країн. Ви не боїтеся, що такий крок може покласти початок новому серйозного конфлікту між Москвою і Європою?

Я.Я .: Це безумовно може викликати напруженість, але в політиці ви завжди зважуєте варіанти дій, намагаючись зрозуміти, на який з них варто йти. Якщо метою є, по-перше, обмеження розвідувального персоналу в посольствах Росії в Європі і, по-друге, надання політичної підтримки Сполученим Штатам, демонстрація того, що ми на їхньому боці, то я думаю, такий крок буде коштувати того, щоб його зробити. Я б погодився з тим, що це зробить ситуацію більш проблемною. Але якщо ви подивитеся на нинішню ситуацію, на те, що Росія робить не тільки в Україні, Грузії чи Молдові, але і в європейських країнах, на ті підривні технології, які вона використовує, то серед експертів з безпеки є високий рівень загального розуміння того, що ми практично знаходимося в стані нової «холодної війни», з цілком ворожою поведінкою Росії в ній.

Д.Г .: Обговорюєте Ви цю ідею з кимось із Ваших європейських колег, і чи отримали Ви від них якийсь відгук на неї?

Я.Я .: Так, ми це обговорювали з деякими співробітниками експертних центрів в Європі, а також з тими, хто працює в органах влади і управління деяких європейських країн. Так, ми хотіли зрозуміти, чи є у них таке ж відчуття розвідувальної присутності в російських посольствах і явно непропорційного числа співробітників в російських посольствах в порівнянні з посольствами цих країн в Москві. І все це нам підтвердили. Наприклад, Фінляндія - 30 дипломатів в її посольстві в Росії, і приблизно вдвічі більше російських дипломатів у Фінляндії. Але я не знаю, чи буде ця ідея обговорюватися в політичних колах. Зараз літо, активність знижена, я ще не говорив з багатьма з європейських дипломатів на цю тему. Звичайно, політично ця ідея дуже чутлива, і я не знаю, чи матеріалізується вона. Але я дійсно вважаю, що це все мало б бути сказано вголос - це один з варіантів в політиці європейських країн, і я пояснюю, чому це було б розумно.

Д.Г .: Наскільки висока зараз, на Вашу думку, підтримка європейцями зовнішньополітичних позицій США з різних питань? Ми знаємо, що перед приходом Дональда Трампа в Білий дім і після його вступу на посаду європейці висловлювалися насторожено і іноді цілком негативно з приводу його ініціатив і кроків. Як йде справа зараз?

Я.Я: Я думаю, що підтримка політики США може бути надана в Європі насамперед тими країнами-членами НАТО, які на собі відчувають підривний вплив Росії на демократичні процедури в цих державах. Це може бути Польща та країни Балтії, це можуть бути і такі країни, як, наприклад, Данія, яку при погляді на карту Європи іноді не беруть до уваги, але у якої є тверда думка з приводу нинішньої російської активності. Невеликі країни, які не відчувають себе захищеними ні від підривної діяльності Росії, ні від можливості її прямого фізичного впливу, могли б послати сигнал Вашингтону - що вони вдячні США за військову і політичну підтримку, і що є сфера, в якій вони можуть стати пліч-о-пліч з союзником, хоча б навіть і символічно.

Дивіться також: Експерт про "Південмаш" та двигуни для ракет КНДР: Україна повинна ретельно та публічно розслідувати цю справу

Експерт про "Південмаш" та двигуни для ракет КНДР: Україна повинна ретельно та публічно розслідувати цю справу. Відео