http://www.youtube.com/embed/4VDR8-U85dQ
Яким буде Єгипет після відходу від влади Мубарака зараз важко передбачити. Але чимала частина протестуючих сподівається, що він перетвориться на сучасну, прогресивну націю, де поважають права людини, у тому числі права жінок. Одна з них – відома світська феміністка Наваль ель Саадаві.
З 25-го січня протестувальники вимагають відставки президента Мубарака на площі Мидан Тахрір, що означає Площа звільнення. Цей момент має особливе значення для руху за жіночі права. Більшість жінок тут на майдані кажуть, що до них ставляться як до рівних. Їх менше, ніж чоловіків, втім, як тільки у натовпі з’являється феміністка Наваль ель Саадаві – молоді чоловіки зустрічають її з обожненням. Наваль приходить на Мидан Тахрір кожного дня, а ввечері повертається до свого бідного району Шобри. Вона каже, що триваючі протести – здійснення мрії усього її життя і вона щаслива за зміни, які відбуваються.
Її боротьба проти жіночого обрізання та її непокірливі політичні погляди вже довгий час викликали незадоволення серед консервативних єгипетських урядовців. Їй було заборонено викладати, вона жила практично у вигнанні. Попри те, що Саадаві має диплом лікаря, а її роботи перекладені багатьма мовами, як і багато інших єгипетських жінок, вона ніколи не мала змоги реалізуватись.
«Я ніколи не могла втілити у життя свою мрію. У мене досі багато потенціалу. У мене ясний розум, здоровий організм, мені 80, втім я почуваюсь сильною. Я стільки б могла зробити для цієї країни» – каже Саададаві.
Втім, феміністка додає, що у неї не було такої змоги, оскільки єгипетські чоловіки юридично мають більше прав, ніж жінки:
«Сімейний кодекс в Єгипті – найгірший в усьому арабському світі. Полігамія. Чоловік має абсолютну владу над своїми домочадцями».
Втім, сама вона ніколи не склала зброю: «Мені довелось розлучитись з трьома чоловіками. Тільки, щоб мати змогу писати. Тому що жінка не може бути сильною – це не прийнятно. Мій чоловік хотів мати наді мною повну владу, вважав, що я не можу бути рівною з ним, не можу бути більш успішною, чи більш популярною».
Саадаві критикує ситуацію не тільки в Єгипті. Вона каже, що чоловіки усюди мають переваги. Її ж політичні погляди залишаються антизахідними та антикапіталістичними. Втім, додає Саадаві, чоловіки, що правлять Єгиптом, нагадують їй стародавніх фараонів, Госні Мубарак – один із них, і єгипетська феміністка сподівається, що він буде останнім.