Альянс між громадянським суспільством та МВФ допомагає у боротьбі з корупцією

Пропозиції громадських активістів з боротьби з корупцією містяться в Меморандумі між українським урядом та МВФ

У Вашингтоні почалися збори МВФ та Світового банку. На них з’їхалися фінансисти, урядовці та представники міжнародних організацій. Цього ж року приїхала і рекордна кількість представників недержавних організацій, у тому числі з України. Вони говорять, що їхня співпраця з МВФ та іншими міжнародними донорськими організаціями є одним з провідних інструментів у боротьбі з корупцією.

Одна з понад тисячі представників громадського сектору, яких цього року запросили на зустріч МВФ та Світового банку, - Анастасія Красносільська з Центру протидії корупції.

«На жаль, ми не дуже часто бачимо серед українських політиків справжню зацікавленість у розгортанні реформ в Україні. Відповідно те, що зараз ми маємо, - незалежне антикорупційне бюро, систему електронного декларування, агентство з повернення активів, - все це ми маємо завдяки тиску громадянського суспільства і завдяки важелям впливу умов надання міжнародної технічної допомоги», - говорить вона.

Меморандум між МВФ та українським урядом, підписаний у вересні і оприлюднений на початку жовтня, - тому приклад. Красносільська вказує на положення Меморандуму, які вони та інші громадські організації лобіювали.

«По-перше, Україна зобов’язується надати Національному антикорупційному бюро України достатньо прав і можливостей здійснювати незалежно свою розслідувальну діяльність. Наразі йдеться про деталь, яка може здаватися технічною, але яка зараз є принципово важливою, це – надання НАБУ права здійснювати прослуховування самостійно. Наразі антикорупційне бюро здійснює прослуховування через медіацію, через технічні спроможності Служби безпеки Україні, яка, на жаль, не завжди тримає конфедиційність цієї інформації. І тепер Міжнародний валютний фонд вимагає і Україна відповідно зобов’язується надати НАБУ право здійснювати прослуховування самостійно, що стане додатковим механізмом для ефективних розслідувань.

«Друге, що дуже важливо і про що ми дуже просили Міжнародний валютний фонд, це власне подання чиновниками своїх відкритих електронних декларацій до кінця жовтня, відповідно як і зобов’язувалася Україна перед тим, як отримати останній транш МВФ. Сподіваюся, до кінця жовтня ми таки побачимо 40 тисяч декларацій державних службовців у відкритому доступі і відповідному обсязі.

«І третя важлива офіційна вимога Міжнародного валютного фонду - це створити в Україні незалежний антикорупційний суд. Я би сказала, що це топ-пріоритет антикорупційної реформи, бо без незалежного суду для розгляду справ, поданих Національним антикорупційним бюро, ми не побачимо результатів антикорупційної реформи», - пояснила Анастасія Красносільська з Центру протидії корупції.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський – також у Вашингтоні. Каже, що мав можливість донести до представників МВФ пропозиції, які вважають корисними експерти центру.

«Той меморандум, той документ, який зараз оприлюднений, він не є таким стандартним, він не є чимось рядовим, він для самого Міжнародного валютного фонду є експериментальним підходом, де фонд починає власне пробувати залазити вглибину проблеми і лікувати саму хворобу. Співпраця МВФ з громадянським суспільством потрібна для того, щоб зробити власне цю боротьбу з корупцією максимально ефективною», - каже він.

Ще одна вимога, яка міститься в Меморандумі і яка має допомогти у боротьбі з корупцією, на думку економіста, - приватизація державних підприємств.

«Одна з реформ, щодо якої не було зроблено нічого, - це приватизація. В нас не було жодного випадку великої приватизації. На сьогоднішній день державні підприємства є основним джерелом політичної корупції в Україні. Основним джерелом збагачення тих, хто власне є на сьогоднішній день політичною елітою України. У нас багатопартійний консенсус є навколо цього. Партії ділять, хто в якому підприємстві заробляє на закупівлях, а хто заробляє на продажу готової продукції. Відповідно, серед умов Меморандуму є прискорення приватизації конкретних об’єктів, зокрема Одеського припортового заводу, портів, елеваторів, енергокомпаній», - говорить Вишлінський.

На його думку, Меморандум містить ще два дуже важливі положення, які буде змушений виконувати український уряд. Вони викликають несприйняття в суспільстві, каже він, але є необхідними.

«По-перше, це пенсійна реформа. Це підвищення пенсійного віку. На сьогоднішній день половина пенсій фінансується з бюджету, тобто фінансується податками, а не за рахунок пенсійних відрахувань. Пенсії є дуже малі і їх отримує надто багато людей у працездатному віці.

«Друга ще більш важлива і дуже несправедлива річ це заборона на продаж землі сільськогосподарського призначення, яка в нас продовжується щороку від 2001-го року. Це 15 років. Вже багато людей, які були власниками паїв, померли і так і не отримали кращого рівня життя, яке вони могли б отримати, якщо б продали чи здавали в оренду за набагато більші гроші свої земельні ділянки, забезпечили б собі набагато більш гідну старість», - зазначив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Один мільярд доларів траншу МВФ, який отримав український уряд, - серйозні гроші, які дадуть можливість забезпечити стабільність гривні, а також це є позитивним сигналом для інших інвесторів.

Анастасія Красносільська розповідає, що уряд України не дуже тішиться альянсом між громадянським суспільством та міжнародними донорами. Активісти Центру протидії корупції піддаються тиску та спробам дискредитації. Утім, говорить вона, це їх лише переконує, що вони - на правильному шляху, а їхні дії приносять результат.

Дивіться також: Наталія Микольська: "Фактор війни в Україні повинен бути акселератором реформ"

Наталія Микольська: "Фактор війни в Україні повинен бути акселератором реформ". Відео