"Не все так погано". Експерти міркують, чи готова Україна до опалювального сезону

Цей опалювальний сезон - найскладніший для України за час війни. Найбільші ризики існують саме для великих міст, які залежать від ТЕС та ТЕЦ, адже Росія зруйнувала чи пошкодила майже 90% теплової генерації України, каже прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Безпрецедентна підтримка союзників та ефективна робота енергетиків дають надію на подолання викликів цього опалювального сезону, хоча ситуація залишається надзвичайно складною.

Просто зараз, радять аналітики на Заході, варто сконцентруватись на збільшенні невеликої генерації, що працює на газі, а для забезпечення стабільності системи - час перейти від постачань допомоги від донорів до розбудови енергетики. Щоб приватні інвестори вкладали кошти в енергетику, уряд має зрозуміти, що "стандарти корпоративного управління - це не розкіш, а необхідність", кажуть аналітики.

Додаткові ППО можуть означати кращий захист енергооб'єктів

В цей опалювальний сезон Україна входить із більшим захистом ніж рік тому, однак ризики залишаються величезними, каже Аура Сабадус експертка Британської Незалежної служби дослідження сировинних ринків (ICIS).

"Бачимо, що надходить більше протиповітряної оборони, Румунія поставила протиповітряний щит - систему Patriot, надходять винищувачі F-16. Цей аспект трохи краще, ніж рік тому. Але загалом ситуація дуже складна" - каже Сабадус Голосу Америки.

Починаючи з саміту НАТО в липні союзники активізували зусилля із постачання Україні систем ППО, включаючи устаткування для п'яти додаткових систем ППО, а США змінили пріоритетність експортних поставок, щоб надавати протиповітряні системи насамперед Україні.

Допомога триватиме, переконують союзники. Відвідуючи Берлін минулого тижня президент США Джо Байден сказав, що "на Україну чекає важка зима" і закликав союзників "зберегти нашу рішучість, наші зусилля та нашу підтримку", зокрема використати заморожені на Заході російські активи для військової підтримки України та зміцнення енергетичної інфраструктури.

Те, що зараз енергооб'єкти є більш захищеними, припускає і військовий аналітик, генерал Австралії у відставці Мік Раян. Він все ж зауважує, що багато шкоди вже було завдано і що це є частиною російської доктрини економічного терору.

"Атаки росіян на енергомережу - це економічний терор і, на жаль, вони досягли цього року в цьому достатнього успіху. Українська генерація значно менша цього року, ніж у два попередні. Багато робиться, щоб це подолати, але цього року на українців, на жаль, очікує, похмура зима", - каже Раян в коментарі Голосу Америки.

Чи достатньо допомоги союзників

ЄС та США збільшили допомогу із відновлення та ремонту енергосистем і децентралізації енергогенерації. На ремонт і модернізацію енергетичного сектору союзники акумулювали 700 млн євро в Фонді підтримки енергетики України, яким керує Єврокомісія, каже Шмигаль.

Запаси для ремонту наразі втричі перевищують потребу, зазначає експертка вашингтонського аналітичного центру "Атлантична рада" Ольга Хакова у виступі в Гельсінській комісії США. Ще один аспект допомоги - очікуване збільшення імпорту з ЄС з 1,7 до 2,2 млн гігаватів.

"Не все так погано. Завдяки швидкій та щедрій відповіді союзників України і хоробрості українських енергетиків та українського керівництва, країна нарешті отримує тимчасове полегшення від відключень струму", - відзначає Хакова.

Попри всі ці зусилля, ситуація залишається нестабільною.

Найбільшою небезпекою цієї зими є відновлення після руйнівних російських атак. Крім російських обстрілів основні виклики включають загрозу надзвичайного похолодання, збої в роботі системи через відкладений ремонт, а також кібернапади, кількість яких зросла втричі з часу початку повномасштабного вторгнення, каже Хакова.

Експертка вважає: Росія планує нові напади, які загрожують створити не лише гуманітарну катастрофу для України.

"Ситуація надзвичайно нестійка, - каже експертка у виступі на засіданні Гельсінської комісії. - Попередні атаки на українську енергетику переконливо свідчать, що Росія накопичує сили для нової масованої атаки, щоб занурити Україну в темряву у зимові холоди".

"Якщо це Росії вдасться, то такий сценарій буде не лише гуманітарною катастрофою для України, але і проблемою енергобезпеки для Європи", - каже аналітикиня.

На думку Хакової, Росія намагатиметься відрізати три атомні електростанції, які ще працюють в Україні, від енергомережі і збільшити атаки на теплові системи.

Атомна енергетика - основа генерації на зиму

В України працюють всі 9 енергоблоків АЕС, що підконтрольні Україні, повідомляє Шмигаль. "Саме вони забезпечують основний обсяг генерації електроенергії в опалювальний сезон", - додає посадовець.

Є і масштабні проєкти з розбудови атомної енергетики, але зараз це, скоріше, фантазії, каже Сабадус.

"Україна має певну атомну генерацію, і за своєю природою вона менш вразлива для атак, ніж інші енергостанції. Однак, скажемо прямо: щоб побудувати ядерний об’єкт, потрібно багато грошей і часу, - каже Сабадус Голосу Америки. - За пару тижнів реактор не збудуєш. Навіть маленький. А Україні потрібна генерація вже зараз, і це можна зробити через збільшення невеликої генерації на газу, можливо, деякі відновлювані джерела. Вітається будь-яка генерація, яку можна швидко і дешево розмістити. Атомні електростанції – наразі фантазія".

Час розвивати внутрішню генерацію

Допомога донорів - тимчасове рішення, кажуть аналітики. Щоб забезпечити стійкість енергосистеми, потрібно розвивати внутрішнє виробництво та залучати приватні кошти до енергетики.

Західні донори провели важливу роботу, каже Сабадус, але "тепер варто перейти до нової стадії, коли західні партнери можуть працювати з Україною, щоб дати можливість українським інвесторам почати будувати, бо допомога - тимчасова, а Україні потрібна стійка система".

Хакова закликає західних партнерів надати зокрема можливості страхувати ризики війни для інвестицій в українські газосховища, які є найбільшими в Європі.

Сабадус же вказує: для того, щоб здобути довіру інвесторів, уряди мають серйозно ставитись до корпоративного управління.

"На жаль у Східній Європі ідею високих стандартів корпоративного управління та міцних інституцій не сприймають серйозно. На жаль, ми бачили це в "Укренерго" з відставкою керівника, Кудрицького, і відходом двох членів правління. Це принесло значну невизначеність. Компанія залишилась без керівництва у, можливо, найбільш нестабільні часи".

Дослідниця застерігає, що це може негативно вплинути на безпеку постачань до України.

"Урядовці та ті, хто приймають рішення, мають розуміти, що стандарти корпоративного управління – це не розкіш, яку пропонують "розпещені" люди із Заходу. Це одна з найважливіших речей, для побудови стабільності та добробуту в Україні. Це треба сприймати серйозно, бо це один із наріжних каменів для залучення інвестицій, коштів та зацікавленості в економіці".

До роботи над статтею долучився Олексій Коваленко.