Країни Європейського Союзу, зокрема, балтійські та нордичні держави, ведуть непублічні переговори й готують правову базу щодо способів, як ефективніше протистояти російському “тіньовому флоту” у Балтійському морі, включно й шляхом захоплення суден.
Їхня мета - стримати експорт російської нафти в обхід західних санкцій та запобігти ймовірним диверсіям із пошкодженням критичної морської інфраструктури.
Про це у статті від 10 січня повідомило видання Politico в ексклюзивному матеріалі із посиланням на двох неназваних дипломатів та двох урядовців Європейського Союзу.
На додаток до нещодавньої пропозиції ЄС накласти санкції на додаткові 74 танкери російського “тіньового флоту”, країни блоку, що межують з Балтійським морем, розглядають ще три типи пропозицій, як законно вилучати пов’язані з Росією судна. В усіх випадках ініціатори наполягатимуть на координації з ЄС.
До першого типу відносять можливість захоплювати судна, які несуть ризик навколишньому середовищу країн, які омиває Балтійське море, зокрема через розлив нафти. Судна “тіньового флоту” здебільшого є застарілими й схильними до аварій такого типу. Як повідомляв раніше Голос Америки, відомо про щонайменше 2 російські танкери, які, ймовірно, зазнали аварії у Чорному морі, з відповідним розливом нафти.
До другого типу пропозицій відносять можливість використовувати закони про піратство для захоплення пов’язаних з Росією суден, що несуть загрозу підводній інфраструктурі, зокрема вони можуть пошкодити кабелі електропостачання та зв’язку.
До третього типу пропозицій, повідомляє Politico, належать плани спільного запровадження нових національних законів для боротьби з “тіньовим флотом” у разі, якщо застосування норм міжнародного права не принесе бажаних результатів.
Наприклад, пояснює видання, це може включати нові вимоги до суден в Балтійському морі користуватися послугами лише погоджених страхових компаній. Відтак судна, які користуватимуться послугами “менш довірених операторів”, постануть перед загрозою бути конфіскованими.
“Близько 50% підсанкційної торгівлі [російською нафтою у морі] проходить через Фінську затоку, — заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, слова якого наводить Politico. – Є екологічні загрози, є атаки, яких ми зазнали проти нашої підводної інфраструктури”.
“Тепер постає питання… що ми можемо зробити з цими кораблями? – додав Цахкна у розмові з виданням. – Ми не можемо заблокувати все море, але ми можемо контролювати більше… Є багато можливостей”.
За словами одного з урядовців ЄС, з яким спілкувалося видання Politico, зупинити всі судна “тіньового флоту” за допомогою таких заходів буде “неможливо”. Втім це може бути “не потрібно”.
“Навіть якщо ми зможемо просто сповільнити [судна], це зашкодить Росії”, – пояснив посадовець.
“Кожен день дорогий — якщо поєднати це зі станом російської економіки… все має значення”, - додав він.
Дивіться також: Країни Балтії від'єднались від енергосистеми Росії та БілорусіСкладнощі із планом захоплення суден
За словами експертів з міжнародного морського права, існує низка обмежень для реалізації плану захоплення російських нелегальних суден.
Насамперед вони пов’язані із необхідністю забезпечувати свободу судноплавства у міжнародних водах та вузьким спектром дій, до яких може вдатися країна за межами своїх територіальних вод.
Крім того, закони щодо піратства наразі стосуються нападів на інші судна, а не пошкодження критичної інфраструктури. На додаток, постають практичні питання щодо здійснення великої кількості перевірок і затримань, утримання екіпажів на затриманих суднах, ризику “ескалації” у відносинах з Росією тощо.
“Прибережні держави повинні дотримуватися принципу вільного судноплавства за міжнародний правом, — зазначив у спілкуванні з Politico високопоставлений співробітник латвійської розвідки. – Ми працюємо з партнерами, щоб знайти баланс між цією свободою та правом прибережних держав захищати свої підводні кабелі”.
Водночас Цахкна сигналізує про готовність вдатись до більш рішучих дій, попри складнощі.
“Використовувати вже наявні [міжнародні] конвенції... важко, — зазначив він. – У нас достатньо можливостей діяти більш рішуче... і ми збираємося це робити на рівні ЄС”.
Продажі “тіньового флоту” складать третину оборонного бюджету РФ
За словами Ісаака Леві з Центру досліджень енергетики та чистого повітря, російський “тіньовий флот” наразі транспортує понад 80% російської сирої нафти, й Балтійське море є ключовим шляхом для її доправлення з таких портів, як Усть-Луга біля Санкт-Петербурга, на світові ринки.
У 2024 році, 348 суден “тіньового флоту” вийшли з російських балтійських портів, зазначив Леві. Це становить 40% від загального обсягу продажу російської нафти, й складає третину річного оборонного бюджету РФ.
“Не атакуючи тіньового флоту, [західні союзники] уможливлюють основне джерело доходів Росії”, які вона використовує для фінансування “неймовірно високих та дедалі більших” витрат на війну проти України, цитує експерта Леві Politico.
На додаток, судна російського “тіньового флоту” можуть використовуватися для здійснення диверсій, зазначив Крістіан Бугер, професор морської безпеки Копенгагенського університету.
“Те, що зараз відбувається, це … ескалація, — наводить Politico слова Бугера. – Ми просто побачимо більше атак на критичну інфраструктуру як на морі, так і на суші”.
Як повідомляв нещодавно Голос Америки, судновласники зі США та Європи за останні кілька років заробили понад 6,3 мільярда доларів, продавши 230 застарілих нафтових танкерів, які приєдналися до “тіньового флоту” РФ з 600 суден.
Такі факти виявило міжнародне розслідування, очолюване голландським розслідувальним виданням Follow the Money (FTM) у співпраці з 13 організаціями та медіа з дев’яти країн та 40 журналістами з усього світу, включно з Україною.
“Німецькі, норвезькі, британські та перш за все грецькі компанії отримували прибуток від надзвичайно високих цін на старі, іржаві та небезпечні танкери. Зараз ці кораблі використовуються для транспортування російської нафти, обходу санкцій і фінансування війни Росії в Україні”, – йдеться у звіті за результатами розслідування, опублікованому 4 лютого на вебсайті FTM.
Згідно з розслідуванням, компанії з 21 країни серед 35 країн, які наклали санкції на торгівлю нафтою з Росією, продали нафтові танкери, які пізніше приєдналися до російського тіньового флоту. Грецькі компанії, зокрема, продали 127 суден.
Дивіться також: "Ви не повинні шкодити економіці ЄС" - Макрон відповів на намір Трампа накласти мита на імпорт з ЄС