"Заморожені російські активи в Європі потрібно віддати Україні" - міністр закордонних справ Естонії

Цього тижня з візитом до Вашингтона прибули міністри закордонних справ Литви, Латвії та Естонії. На зустрічах із американськими посадовцями дипломати Балтійських країн наголошували на важливості продовження підтримки України й тиску на Росію.

У середині січня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна побував у Києві, де запевнив керівництво України, що Естонія буде відстоювати надійні безпекові гарантії задля довгострокового миру в Україні. Також у Таллінні вважають, що членство України в Європейському союзі і НАТО є в інтересах країн Балтії і всієї Європи.

В інтервʼю Голосу Америки він поділився думками щодо того, як послабити позиції Кремля, та розповів, які ідеї доносив до американської влади.

Інтерв'ю відредаговане для ясності і плинності.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга (ліворуч) і міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна перед переговорами в Києві, Україна, у вівторок, 14 січня 2025 року. (Пресслужба МЗС України через AP)

Тетяна Ворожко, Голос Америки: Розкажіть, прошу, про ваші зустрічі у Вашингтоні.

Маргус Цахкна, міністр закордонних справ Естонії: У нас було багато зустрічей на Капітолійському пагорбі, щоб пояснити нашу позицію щодо співпраці зі США, а також переважно щодо України. Тому що це суттєве питання для України, але також і для нас як майбутньої архітектури європейської безпеки.

І головне послання полягає в тому, що нам потрібно підштовхнути Путіна до зміни мети. Його метою було не просто отримати якісь території в Україні. Мета була фактично знищити Україну, а також поставити під сумнів розширення НАТО щодо країн Балтії, Польщі, витіснити звідси інтереси США.

Тож ми можемо мати сильні позиції, рішучі кроки щодо енергетичних санкцій, щодо арешту російських активів, але також щодо гарантій безпеки. Тому ми маємо дуже чітку позицію, що найефективнішою довгостроковою гарантією безпеки є членство України в НАТО.

Тому нам потрібно спочатку не просто розпочати переговори, але й головним чином змінити мету Путіна та підсилити Україну.

Іспанія не досягла 2% витрат на оборону від ВВП у 2024 році, тоді як Трамп вимагає 5%.Відео

Т.В.: Чи не будуть переговори дещо передчасними? Путіна не поставили в таке становище, коли він просить про переговори.

М.Ц.: Справді, Путін не просить переговорів. І це дійсно очевидно, що він не хоче вести переговори зі слабкої позиції. Він все ще активний і не змінив цілі. Тож, що нам потрібно заштовхнути Путіна в кут усім разом - США, і Європа також повинна зробити більше.

Таким чином ми також запитуємо, що ми можемо зробити більше разом? Усі ці можливості є.

Т.В.: Ми чуємо про позиції тут, що Європа може подбати про себе сама, і потрібно зосередитися на Китаї. Багато аналітичних центрів, а тепер і дехто з адміністрації просувають цю думку. Яка ваша відповідь на це?

М.Ц: Коли ми бачимо російську агресію проти України, то це не тільки проблема України чи проблема Європи. Це вже світова проблема.

Ми також бачимо, що Росія була певною мірою підтримана Китаєм економічно. Ми бачимо, як північнокорейські війська воюють посеред Європи. Тож це пов’язано набагато більше.

Тут також потрібне лідерство США, але, звичайно, Європа може і повинна зробити більше, і ми також повинні обговорити, що може зробити Європа, аби інвестувати більше в оборону.

Естонія, Латвія, Литва, Польща збираються досягнути (витрат на оборону) 5% ВВП. Тож, наступна зустріч НАТО відбудеться в Гаазі, і ми сподіваємося, що зможемо досягнути згоди щодо того, щоб усі члени НАТО вкладали більше ніж 3%, 3,5%.

Тож є багато аспектів, але очевидно, що США також триматимуть лідерство у світовій безпеці в майбутньому.

Т.В.: Якщо США відмовляться від своєї підтримки, якщо розпочнуться переговори і США відмовляться від підтримки України, чи Європа все ще підтримуватиме Україну? І скільки вона могла б це робити?

М.Ц.: Думаю, що всі хочуть миру, а українці передусім. І ми маємо всі ці можливості цього року, щоб заштовхнути Путіна в кут. І справа не лише у військовій підтримці.

Естонія зобов’язалася на наступні чотири роки щодо рівня 3,35% ВВП, і ми це робимо. І багато інших європейських країн роблять те ж.

Але ми говоримо про те, як можна послабити позицію Путіна. І я думаю, що очевидно, що його економіка не в найкращому стані. У нього також закінчуються ресурси.

Але все одно він отримує прибуток від енергії. Тож ми можемо робити такі речі, не використовуючи гроші наших платників податків для підтримки України, а скорочуючи експорт енергоносіїв, скорочуючи доходи військової машини Путіна, але також у нас є заморожені російські активи в Європі на понад 300 мільярдів євро. Тож треба їх використати і віддати Україні. Це великі гроші. Тож ми маємо багато можливостей.

Т.В.: Але якщо США покинуть Україну, Європа не зможе заповнити прогалину?

М.Ц.: Ми можемо на певний час заповнити прогалину, але ненадовго, але питання не в тому, чи війна буде вічно. Нам потрібно закінчити її. І в нас є такі можливості.

Також президент Трамп дуже чітко сказав, що він хоче закінчити війну. Тепер питання полягає в тому, на яких умовах. А президент Трамп - це президент, який хоче мати сильну позицію.

Тому ми тут також для того, щоб говорити про те, що ми можемо зробити, щоб підштовхнути Путіна до слабкої позиції і поставити Україну в сильну позицію.

Т.В.: Якщо триватиме пауза з фінансуванням від USAID, і це була важлива частина фінансування України, особливо фермерів, щоб вони могли вирощувати свій урожай, продавати його та вкладати гроші в бюджет, як ви думаєте, чи можуть, можливо не Естонія, а інші європейські країни заповнити таку прогалину, щоб відіграти стабілізуючу роль для країни?

М.Т.: USAID є у процесі перегляду. Є багато проєктів, які Естонія фінансує разом зі США, зокрема і в Україні. І я сподіваюся, що цей перегляд покаже нам, що, можливо, є певні випадки, які, ймовірно, більше не корисні.

Це, звичайно, справа уряду США. Але є проєкти дуже корисні, а також які підтримують Україну.

Т.В.: Чимало людей тут кажуть, що якщо Росія захопить Україну, вона не піде далі. Не всі вірять, що Росія планує просуватися далі та у ймовірність застосування п’ятої статті статуту НАТО та участі в реальній війні. Що ви говорите і пояснюєте?

М.Ц.: Росія назавжди залишиться загрозою для Європи, для України. На дуже довгий час. Ми у НАТО прийшли до такого висновку, що Росія залишатиметься загрозою. Тому ми готуємося до цього.

Але також я думаю, що всі розуміють, що наша підтримка в Україні зараз тримає Росію подалі від Європи. Тому Україна бореться і за Європу. Звичайно, в першу чергу за себе, але в наших інтересах також підтримувати Україну.

У майбутньому як повноправний член НАТО, ми бачимо, що Україна є однією з найсильніших військових держав у Європі з усім досвідом і мільйонним військом, – це те, чого ми не маємо в Європі.

А також з усім цим потенціалом оборонної промисловості, який зараз значно зростає в Україні, тому Україна також запропонує багато можливостей для нашої безпеки в Європі. Отже, це все пов’язано.

Т.Ц.: Чи плануєте ви зустрітися з Марком Рубіо? Оскільки зараз він у Латинській Америці. Чи будете чекати, поки він повернеться?

М.Ц.: Ми планували зустрітися з Келлогом, щоб поговорити про Україну та ці плани. Так, у нас були дзвінки з Марком Рубіо, це спілкування працює між нами та адміністрацією США.

Т.В.: Чи згодні ви зі спецпредставником США з питань України та Росії Кітом Келлогом, який каже, що Україна має провести вибори?

М.Ц.: Я говорю про мир в Україні і вважаю, що нам потрібно робити все в правильному порядку, і перше – підштовхнути Путіна до слабкої позиції, а потім виграти війну.

Дивіться також:

Міністр закордонних справ Естонії озвучив свої ідеї, як можна послабити позиції Путіна. Відео