Прем'єр-міністерка Естонії закликає закрити "сірі зони Європи"

Після 21-го місяця війни Росії в Україні прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас каже, що на кону для Західного світу стоїть набагато більше, ніж захоплення Росією території свого сусіда. Вона каже, що зловмисники у всьому світі спостерігають за тим, як закінчиться війна в Україні, і якщо вони побачать, що агресія зійде з рук, у світі збільшиться кількість конфліктів.

В інтерв’ю Ії Меурмішвілі з Грузинської служби Голосу Америки у вівторок під час візиту до Вашингтона Каллас говорила про те, чи є підтримка Заходу для України стійкою, про конфіскацію російських заморожених активів у Європі та її зусилля щодо ліквідації так званих «сірих зон» — території між Заходом і Росією, де зусилля Москви загрожують безпеці Європи.

Інтерв'ю скорочене та відредаговане для ясності плинності.

І.М.: Який, на вашу думку, стан війни в Україні?

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас: Це війна на виснаження. Це не безвихідь, але потрібно багато часу. У війні на виснаження є три основні елементи.

Це люди, ресурси та бойовий дух. Росія думає, що може протриматися довше, ніж Україна. Але я маю підстави вірити, що наша підтримка допоможе Україні протриматися довше, ніж Росія.

Щодо людей, то Європа навчає від 30 до 40 тисяч [українських] військових. Якщо стільки ж тренує Америка, то це 80 000 тренованих солдатів проти строковиків, які відправляються у бій з боку Росії. Отже, ми можемо бути більш витривалими, ніж Росія з точки зору людей.

Чого очікувати від зустрічі Байдена та Сі Цзіньпіна. Відео

Щодо ресурсів — сукупний ВВП Європи в сім разів більший, ніж у Росії. Також діють санкції, а це означає, що російський бюджет має проблеми. Вони втратили третину свого бюджету, і не можуть нічого отримати ззовні. У них проблеми.

А щодо військової допомоги — якщо згадати коаліцію Рамштайн, то оборонний бюджет коаліції Рамштайн у 13 разів більший, ніж у Росії. Отже, ми можемо триматись там. І третій елемент – моральний дух українців, які борються за свої домівки. Бойовий дух у них однозначно вищий, ніж у Росії. Нам також залишається вірити в перемогу України.

І.М.: Чи вважаєте ви цю підтримку довготривалою?

К.К.: США дуже підтримували Україну, і можна сказати, що Європа трохи відставала. Але Європа зараз прискорила темп, і якщо говорити про військову допомогу, надану зараз, плюс майбутні обіцянки, то в абсолютних цифрах вона більша, ніж у Сполучених Штатів.

Усі лідери в Європі висловили свою політичну волю щодо підтримки України, тому що для миру у світі важливо, щоб агресія не окупилася. Тому що всі агресори чи потенційні агресори у світі ретельно стежать. Якщо Росія завершить війну з більшою територією, ніж вона має, і ми скажемо, що добре, підведімо тут межу, тоді всі агресори та потенційні агресори бачать, що агресія окупається.

Отже, ми побачимо ще більше, і це буде дорожче, ніж підтримувати Україну, щоб Росія програла цю війну. Я цілком згодна з істориком Тімоті Снайдером, який сказав, що для того, щоб країна стала кращою, вона має програти свою останню колоніальну війну.

Якщо ви подумаєте про європейську історію, це справедливо для багатьох європейських країн. Росія ще не програла свою останню колоніальну війну.

І.М.: Чи бачите ви просування у питанні заморожених активів Росії в Європі та використання цих грошей для відновлення України?

К.К.: Так, Єврокомісія працює над європейським рішенням. В Естонії ми підготували закон, який стосується того самого питання.

По суті, це працює так, що в Гаазі, в Міжнародному кримінальному суді є реєстр, який реєструє всі збитки, яких Росія завдає Україні, а також їхню вартість. У нас є заморожені або підсанкційні активи і ми знаємо вартість цих активів. Росія має законні претензії до нас щодо цих активів. Україна має законні претензії до Росії.

Тому ми вирішуємо ці претензії, щоб ми могли використовувати ці активи на користь України. А після того, як закінчиться війна, і Росія виплатить всі репарації Україні і щось з цих коштів залишиться, тоді ми можемо це повернути.

Я вважаю, що це фундаментальне питання, тому що ніхто не хоче забирати гроші платників податків, але також важливо думати нестандартно про те, що насправді впливає на російську еліту чи наближене коло Кремля, щоб чинити тиск задля зупинення війни. Війна припиниться тоді, коли Росія зрозуміє, що не може перемогти, і що це була помилка.

І.М.: Чи прислуховуються ваші союзники до ваших закликів про закриття “сірих зон”?

К.К.: Думаю, всі зрозуміли, що “сірі зони” – джерела конфліктів і воєн. Щоб не було воєн, потрібно, щоб було чітко зрозуміло, де проходять кордони.

З самого початку було питання, чи зараз руйнується єдність? Це не так. Звичайно, ми всі демократи і в демократіях відбуваються дискусії, висловлюють різні думки. Але справа в тому, що ми приходимо до спільного рішення.

Оскільки Путін не вірить у багатосторонність [політики] – для нього було неприємним сюрпризом те, що ми змогли зберегти нашу єдність. Ми маємо продовжувати його неприємно дивувати.

І.М.: А тепер він намагається об’єднатись з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном.

К.К.: Саме так. Існують авторитарні режими, які борються проти демократій у світі. І питання в тому, хто може правити світом, чи то свобода та процвітання, чи то авторитарні режими, які мають інші цінності?

Дивіться також: Столтенберг: "Співпраця НАТО-ЄС важливіша, ніж будь-коли"