Греція відступила на крок далі від дефолту після того, як німецькі законодавці у четвер погодились збільшити резервний фонд допомоги країнам Єврозони. Так вважають американські інвестори, які сподіваються, що, узгодивши зусилля, Європі вдасться уникнути чергової кризи. Разом з тим, оприлюднені в четвер дані уряду США демонструють, що американська економіка у другому кварталі цього року показала кращі результати, ніж прогнозували експерти.
З квітня по червень американська економіка зросла на 1,3%. Це більше, ніж 1%, який прогнозували експерти. Останні дані з безробіття, отримані за минулий тиждень, також демонструють позитивну тенденцію. Стан американської економіки вселяє в інвесторів оптимізм. Втім занепокоєння все ще велике через ситуацію в Європі.
Попри успішне голосування в німецькому бундестазі стосовно збільшення фонду фінансової стабільності Єврозони, експерти та інвестори чекають від європейських лідерів кращої координації дій та більш рішучих кроків.
«Це чіткий сигнал до вирішення теперішньої боргової кризи у Європі. Однак це мабуть не останній необхідний крок у цьому напрямку. Ринку потрібні додаткові стимули, аби заспокоїтись та зняти напруження», – каже банкір Стефан Бельм’єр.
Деякі експерти вважають, що фонд порятунку Єврозони, розміром у 593 мільярди доларів, навряд чи зможе повністю покрити боргові проблеми Греції, Ірландії та Португалії. І тим паче його буде недостатньо, щоб врятувати Італію та Іспанію, якщо криза там вийде з-під контролю. Економісти вважають, що фонд, мабуть, доведеться знову збільшувати.
«Протягом останніх днів ми чули багато розмов з приводу можливого збільшення фонду порятунку Єврозони – аж до двох трильйонів євро. Але чи так станеться багато в чому залежить від думки німецьких законодавців», – зазначає представник національного банку Австралії Нік Персонс.
В інтерв’ю Українській службі Голосу Америки віце-президент Європейського банку реконструкції та розвитку Варел Фріман також висловив думку, що фонд порятунку Єврозони потрібно збільшити:
«Звичайно фонд замалий. Його треба збільшувати чи то за рахунок збільшення пожертв з боку успішніших країн ЄС, чи то за рахунок запозичень».
При цьому Фріман вважає, що найбільше ускладнює ситуацію навіть не розмір фонду, а недостатня швидкість реакції лідерів Євросоюзу на економічні зміни, що переживає Європа:
«Проблема полягає у тому, що рішення приймаються в політичному часі, який рухається дуже повільно, а ринки рухаються у комерційному часі, який є дуже швидким. Зараз політики мусять проявити рішучість та зробити одразу кілька відчутних кроків, аби обігнати ринки».
Фріман погоджується з тими експертами, які вважають, що Греції в жодному разі не можна дозволити збанкрутувати чи виключити з Єврозони:
«Наслідки цього сценарію будуть надзвичайно негативними. Не думаю, що ми можемо навіть думати про вихід Греції з Єврозони через дефолт. Ризики для Європи та всього світу будуть величезними. Євро залишається дуже ефективним механізмом, через який країни можуть мати тісніші комерційні зв’язки. Євро абсолютно необхідно рятувати».
Попри громадські протести, які не стихають у Греції, у четвер інспектори Єросоюзу та Міжнародного валютного фонду прибули в Афіни, аби обговорити з місцевою владою наступні кроки, які Греція повинна зробити, щоб отримати від Європи чергову допомогу розміром в 11 мільярдів доларів.
