«ЄС має бути за столом дискусій про європейську систему безпеки», кажуть з Брюсселя

Жозеп Борель, верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань безпеки, на саміті ЄС у Брюсселі 16 грудня 2021 р.

Верховний представник Європейського Союзу у закордонних справах і з питань безпеки Жозеп Борель висловив упевненість, що США чітко бачать наміри Москви і не потуратимуть домаганням Росії, яка створила кризу у Європі і прагне змінити безпекову ситуацію на континенті.

Жозеп Борель пише, аналізуючи становище на сході континенту, що зараз точно не відомо, що Росія збирається робити з військами стягненими до України, але за його словами зрозуміло, що Москва «намагається погрожувати Україні і послаблювати її».

...Ми знаємо, що наші американські союзники не піймаються в цю пастку.

«Ми не можемо виключити, що Росія бажає використати цю кризу як важіль у своїх проголошених намаганнях змінити систему безпеки у Європі, а також виключити європейців з цих дискусій. Але ми знаємо, що наші американські союзники не піймаються в цю пастку», - наголошує європейський представник.

Борель згадує нещодавно оприлюднені Москвою вимоги щодо гарантій безпеки між Росією та США, які стосуються також європейських членів НАТО.

«ЄС повинен бути за столом будь-яких дискусій про європейську систему безпеки», - підкреслено в дописі.

Верховний представник вважає, що зустрічі керівників країн ЄС минулого тижня і зокрема переговори з українським президентом у Брюсселі підтвердили одностайність європейців.

«Щодо України всі погоджуються, що зараз потрібно бути твердими і об'єднаними, аби стримати подальші російські дії», - наголошує Борель, називаючи підтвердженням рішучості європейців той факт, що чинні санкції ЄС щодо Росії були продовжені разом з оголошеними застереженнями на адресу Москви про «тяжкі наслідки» у разі «будь-якого руху Росії проти України».

Борель вказує, що багато європейських лідерів говорять про важливість координації дій зі США та іншими країнами - однодумцями.

Енергетичний вимір

Жозеп Борель звертає увагу, що зростання напруженості між Росією і Заходом для Європи має окремий «енергетичний вимір» і нагадує, що європейські ціни на газ лише в грудні зросли на приблизно 40%, а загалом від літа - на приблизно 300%.

Борель пише, що усі «дискусії щодо Росії, України, Білорусі включають енергетичний вимір, оскільки 40% імпортованого до ЄС газу надходить з Росії трьома головними транзитними маршрутами: українським, білоруським і через Балтійське море».

Посадовець нагадує, що Москва не раз використовувала газ для політичного впливу, називаючи останнім прикладом Молдову.

Він повідомляє, що «багато-хто вважає теперішню відмову (Росії) збільшити обсяги експорту до Європи, або заповнити газосховища, якими володіє Газпром, способом тиску на ЄС, зокрема для того, щоб отримати ліцензію для Північного потоку-2».

Борель підкреслює, що «Європейська комісія (виконавчий орган ЄС) не вважає проект (Північний потік-2) пріоритетним» і, не називаючи конкретної країни чи сторони, застерігає, що «ніхто не може підвищити собі безпеку, не беручи до уваги безпеку цілого Союзу, що має бути засадничим принципом для зміцнення ЄС і протидії спробам нас розділити».

Білорусь

Жозеп Борель вважає, що зараз минула найгостріша частина кризи з Білоруссю, коли йдеться про мігрантів на кордонах ЄС, бо потік зменшився, хоч на білоруській території ще залишаються тисячі мігрантів переважно з країн Близького Сходу.

Він наголошує, що у протистоянні з білоруським режимом йдеться не лише про маніпулювання мігрантами.

«В основі лежить жорстока репресивність і законність режиму Лукашенка, який тримає у в’язницях понад 900 політичних в'язнів», - пише Борель, нагадуючи, що Євросоюз запровадив вже 5-те коло санкцій проти Мінська.

На думку Бореля події на сході Європи «демонструють нагальну потребу для ЄС посилити здатність діяти у сфері безпеки».

«Наші країни повинні мати потужніші оборонні можливості здатні взаємодіяти. Це також буде внеском у намагання НАТО захистити наші кордони у східній Європі», - пише посадовець, закликаючи європейців до «чіткого бачення, твердості у відповідях і забезпечення себе засобами до дій».

Дивіться також: Як українці залишали Батьківщину наприкінці Другої світової війни: історія однієї родини. Відео

Your browser doesn’t support HTML5

Як українці залишали Батьківщину наприкінці Другої світової війни: історія однієї родини. Відео