У Росії залишилася мізерна частка європейського газового ринку. А Україна повинна готуватися до зимових російських обстрілів – Харченко

З початку повномасштабного російського вторгнення до України Європейський Союз різко скоротив імпорт російського газу, але дані показують, що закупівлі блоком російського скрапленого природного газу (СПГ) різко зростають.

За пів року 2023 року країни ЄС імпортували 22 мільйони кубометрів російського скрапленого газу, що на 40% більше ніж за відповідний період 2021 року. Такі оцінки опублікувала неурядова міжнародна організація Global Whitness.

Попри збільшення закупівель саме зрідженого газу, загальна частка російського газу на європейському ринку мінімальна, переконує Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики. За його словами, ЄС рішуче йде до своєї мети: викинути російський газ з ринку.

Щодо України, то за його прогнозом, Росія цієї осені і зими може продовжити свою тактику, метою якої є «заморозити» українців, щоб вони втратили сили для опору. Тому аналітик у розмові з кореспонденткою Голосу Америки Оксаною Бедратенко прогнозує поновлення атак на українську критичну інфраструктуру.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Чи готова Європа виконати обіцянки про енергонезалежність від Росії? Розмова з експертом. Відео

Частка Росії на ринку газу в Європі впала у 10 разів – Харченко

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Міжнародна неурядова організація Global Witness поділилася своїми оцінками того, скільки Європа закуповує російського зрідженого газу: за останні 2 роки закупівля Європою російського зрідженого газу збільшилися на 40%. Наскільки це викликає занепокоєння?

Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики: Безумовно, це неприємно – сам по собі тренд збільшення закупок російського газу, зрідженого чи в будь-якому іншому вигляді.

З точки зору Росії, московського режиму, торгівля газом завжди була джерелом грошей для війни і немає значення, це зріджений газ чи газ, який постачається традиційними газогонами. Тренд є неприємним.

З іншого боку, багато експертів передбачали значно більшу інтенсифікацію Росією торгівлі зрідженим газом. Були навіть гіпотези, які звучали рік тому, про те, що вони просто значну частину свого природного газу почнуть постачати в зрідженому вигляді.

Цього, звісно, не сталося і навіть близько не сталося. Загальна частка Росії зараз на європейському ринку дуже і дуже мала. Якщо перед початком повномасштабного вторгнення, мова йшла про 40-42-44% європейського ринку, то зараз мова йде про 4,2-4,3% європейського ринку в цілому. Тому ситуація, безумовно, для московитів сильно змінилися в негативний бік.

О.Б.: Я розмовляла раніше з британським економістом Тімоті Ешем. Він вважає, що Росія, втративши європейський газовий ринок, втратить 50-60 мільярдів євро на рік. З вашої точки зору, якщо збільшується продаж російського зрідженого газу, скільки Росія може компенсувати цих втрат завдяки цій тенденції?

О.Х.: Коли йдеться про зріджений газ, то масштаб настільки різний, порівняно з поставками природного газу трубопроводами і газогонами традиційного типу до Європи, що на оцінку Тімоті Еша не вплине.

Тобто, Росія, як втрачала, так і втрачатиме суму, максимально наближену до 50 мільярдів доларів на рік, я абсолютно поділяю цей погляд.

Європа хотіла передусім позбутися газу, який Росія постачала газогонами, зокрема, через Україну

О.Б.: Наскільки серйозно, на вашу думку, Європа ставиться до своєї оголошеної мети взагалі позбутися від російського газу? Ми бачили, що канцлер Німеччини Олаф Шольц переможно проголосив, що Німеччина рекордними темпами будує термінали зрідженого газу. Вже два термінали зведено. Є заява єврокомісарки Кадрі Сімсон про те, що Євросоюзу якомога швидше треба від російського газу відмовитися. Наскільки, з вашої точки зору, намір Європи все-таки заблокувати газ з Росії є серйозним?

О.Х.: Мені здається, що це дуже серйозна і величезна робота, яка вже пророблена. Фактично Росія викинута з європейського ринку. Ті, я би вжив слово "залишки" від колишнього багатства, які залишилися, безумовно, абсолютно не співмірні з тим, що було до того, як Європа почала процес позбавлення російського газу його місця в Європі.

Інша справа, що хотілося б, безумовно, щоб процес був доведений до абсолютного результату. Щоб Європа, дійсно, повністю відмовились від використання російського газу.

Технічно, це, ми вже розуміємо, абсолютно можлива річ. Інша справа, що ми знаємо, що в Європі є певна кількість проросійських осередків і ми тут можемо казати перш за все про Угорщину та про певні балканські країни, які продовжують отримувати російський газ. І от з ними історія буде довга.

О.Б.: Ви кажете Угорщина і балканські країни. З іншого боку, в досліджені Global Witness вказано, що Іспанія та Бельгія, країни на узбережжі, збільшують поставки зрідженого газу. Чи є політичні проблеми в Іспанії та Бельгії?

О.Х.: Зазначу ще раз. Зараз зріджений газ з Росії на загальному тлі не є такою масштабною загрозою і його не розцінювали як масштабну загрозу. Якщо бути чесним, то знову ж таки Європа була сконцентрована саме на тому, щоб позбутися газу, який Росія постачала газогонами: через Україну, через "Північні Потоки", по газогону з Туреччини - і він продовжує там власне постачатися. Тому загрозу саме в зрідженому газі з Росії ніхто не бачив. Я не впевнений, що зараз серйозно сфокусуються саме на тому, щоб позбутися зрідженого газу.

А що стосується саме каналів, як він потрапляє в Європу, то багато країн мають термінали. Фактично, якщо замовник, наприклад, з Угорщини, чи з якоїсь балканської країни, то вони користуються терміналом в Греції, наприклад, чи терміналом в якійсь іншій країні, який буде в цей момент недозавантажений, і буде можливість швидко провести так звані своп операції, коли газ розвантажується в одну енергосистему, а фізичний обсяг отримується з іншої. Тому зріджений газ – це наступний крок. Зараз закінчується історія з газогонами. Зараз всі очікують, що станеться взагалі з транзитом через Україну і чи буде Європа далі закуповувати газ через цей маршрут.

Тому що Україна, зі свого боку, вже заявила, що перемовини з Газпромом неможливі щодо продовження транзиту. І якщо якісь європейські країни хочуть продовжувати отримувати газ через український маршрут, то необхідно про це вести вже перемовини з Україною і домовлятися про використання української газотранспортної системи в майбутньому, але таким чином, щоб нашими клієнтами були саме європейські компанії.

О.Б.: Чи ви очікуєте на санкції ЄС щодо зрідженого газу?

О.Х.: Ви знаєте, я не чую сьогодні дискусії з цього приводу. З одного боку, я розумію, що вона відсутня через абсолютно мізерні обсяги зрідженого газу, який постачається суднами, якщо порівнювати їх з традиційними каналами. Звісно, в Росії немає ні достатніх потужностей, ні можливостей використовувати судна.

Але, я думаю, що в певний момент буде наведено, що називається, різкість на це питання, і, за умови, що Росія продовжить вести війну проти України, думаю, і цей канал вивезення газу з Росії буде очікувати санкціонування, і, як наслідок, повне забуття. Тим більше, що це значно простіше зробити.

Перед зимою Україні потрібно якнайшвидше відновити енергогенерацію

О.Б.: Очевидно закуповуючи газ, Європа намагається заповнити свої газосховища і підготуватися до зими. Зараз ми бачимо достатньо високі рівні заповнення газосховищ в Європі. Що ви очікуєте цією зимою для Європи і для України? Наскільки зима буде важкою? Які основні виклики?

О.Х.: Давайте тут не змішувати Європу і Україну. Тому що в Європі все буде гарантовано добре. Газу достатньо, проблем з постачанням немає і всі пропагандистські трюки Росії, яка розповідала про Європу, що замерзає без російського газу, вони залишились в минулому. Це вже всі розуміють, для всіх це абсолютно прозора ситуація.

Але в Україні ситуація значно складніша. Але складна вона не тому, що в нас не буде газу. Складна вона тому, що ми очікуємо відновлення атак на нашу енергетичну інфраструктуру і, безумовно, це, на жаль, створить серйозні проблеми.

О.Б.: Навіть якісь позитивні цифри запасів газу, вугілля в Україні ще, можливо, не гарантують того, що зима буде гладкою. Яку допомогу Україна мусить отримати від міжнародних організацій? Яким чином найкраще підготуватися до цієї зими?

О.Х.: До цієї зими вже ніяк. Часу, який залишився до цієї зими, не дозволяє говорити про будь-які значні кроки. І якісь величезні покращення вже неможливо фізично зробити. А проблема полягає в тому, що вугілля і газу в нас вистачатиме. Питання полягає в тому, де ми його спалюватимемо.

Якщо відновляться атаки, а ми вже втратили половину вугільної генерації, яка була в Україні до початку цих атак на критичну енергетичну інфраструктуру, то нам просто не буде, де спалювати і газ, і вугілля. У нас просто не залишиться фізично генераційних потужностей.

Головним фокусом, на мою думку, зараз вже має бути те, як Україна збирається відбудовувати свою енергетичну генерацію, яким чином ми будемо відновлювати генеруючи потужності, в яку чергу що треба робити. І починати це треба насправді сьогодні.

Бо коли я сьогодні дивлюся на зведення Міністерства енергетики, я бачу, що той обсяг відновлених генераційних потужностей, що планується відновити до (опалювального) сезону, виглядає недостатнім для покриття споживання.

Коли вже зараз Україна практично щоденно протягом останніх тижнів бере аварійну допомогу з європейської енергосистеми, то, на жаль, це дзвіночки абсолютно критичної ситуації, на мій погляд.

І сьогодні потреба вже є в тому, щоб якомога швидше думати про шляхи відновлення генераційних потужностей, про встановлення нових альтернативних видів генераційних потужностей, про встановлення безпекової генерації в ключових містах України, яка живила би критичну інфраструктуру, в разі регіональних чи національних відключень чи аварійних ситуацій. І тут, на жаль, робота ще фактично не почалася.