Питання “Як зберегти солідарність та єдність у Європі” стало темою конференції 27 червня у Вашингтоні, США, проведеної з ініціативи Національного фонду демократії (NED) для презентації звіту про громадські настрої у Центральній та Східній Європі.
Зусилля пропаганди
Опитування громадської думки Globsec Trends засвідчило, що у Європі посилюються внутрішні суспільні розбіжності, що активно підживлюється зусиллями пропагандистської машини Кремля, яка працює на віддалення громадськості від трансатлантичних демократичних цінностей.
Дезінформація має сильний вплив на громадську думку в Словаччині, Болгарії, Румунії та частково Угорщині, стверджують у Globsec.
Опитування громадської думки було здійснено у 2023 році у восьми країнах: Болгарії, Чехії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі, Румунії та Словаччині. Опитано 8000 осіб. Респондентів запитували про війну в Україні, НАТО, ЄС, загрози, партнерство, лідерство, демократію, медіа та здоров’я.
Сигнали тривоги
Результати викликають певне занепокоєння та містять сигнали тривоги щодо популізму, прав людини, гібридної війни тощо, сказав Деймон Вілсон, президент Національного фонду підтримки демократії. Тому, за його словами, варто не тільки захищати свободу, але й переходити до наступу заради неї.
Вілсон нагадує, що йдеться як про збереження демократичних інститутів, цінностей і практик, так і про забезпечення єдності демократій на підтримку вільної України.
Щодо опитування, то 73% респондентів висловилися на підтримку українських біженців та вважають, що їхні країни повинні і надалі підтримувати тих, хто тікає від війни.
У Польщі, Литві, Латвії, Чехії більшість опитуваних покладає відповідальність за розв'язання війни на Росію.
Однак цей показник становить лише 65% у Румунії, 44% у Болгарії та 40% у Словаччині. В останній 34% вірять, що причиною війни став Захід, який “спровокував Росію”. 15-17% опитаних у Болгарії, Угорщині та Словаччині узагалі покладають відповідальність за війну на Україну.
Серед потенційних стратегічних партнерів для своїх країн опитані найчастіше називають Німеччину, США, Велику Британію та Францію. 12% бажають партнерства із Росією (у 2021 році цей показник був 24%) і 9% – з Китаєм (проти 12% у 2021-му).
Щодо партнерства із Росією, то у Словаччині, Болгарії, Угорщині його бажають 25-27% опитаних, у Литві, Румунії, Польщі – 2-3%.
Росію як основну загрозу безпеці розглядають 88% респондентів у Польщі, 75-84% у Латвії, Чехії та Литві, а також 34-64% у Болгарії, Угорщині, Словаччині та Румунії.
Питання оборони та безпеки - головні пріоритети
Домініка Гайду, директорка програми Democracy & Resilience Stream у Globsec зауважила: “Визнання першорядної ролі США як стратегічного партнера та гаранта безпеки в регіоні значно зросло з 2022 року, що свідчить про те, що питання оборони та безпеки повернули собі статус головних пріоритетів для суспільств”.
Підтримка членства в НАТО залишається беззаперечною в усьому регіоні. Це переконання також відображається у вираженій готовності громадськості виступити на захист своїх союзників по НАТО та сусідів у разі нападу, свідчить опитування.
Європейці більше схильні вірити фактам, пов’язаним із вторгненням Росії в Україну, ніж вигадкам і брехні. Переважна більшість підтримує Україну в її боротьбі за демократію, і більшість також готові простягнути руку допомоги біженцям, кажуть автори звіту.
Однак значна частина населення демонструє невпевненість і дихотомію, одночасно вірячи в правдиві та хибні наративи, підсумовують у Globsec.
Дивіться також: Українці в ЄС добре інтегруються, це може мати серйозні наслідки для України - експерти про політику ЄС щодо біженців