У музеї штату Вірджинія цими днями проходить велика виставка творінь всесвітньо відомого ювеліра Карла Фаберже. Найбільша колекція за кордонами Росії була зібрана і збережена у Сполучених Штатах.
Роботами майстрів Карла Фаберже захоплюються не лише тому, що вони рідкісної краси і виготовлені з дорогоцінних металів і каміння. Привабливим є й те, що творіння великого ювеліра невід’ємно пов’язані з родиною останнього російського царя Миколи Другого.
«Одна з причин чому люди купляли і купують роботи Фаберже, це пов’язаність з царською родиною. Ювелір був дуже близьким до родини і вони замовляли у нього речі для особистого користування», – каже Геф фон Габсбург – куратор виставки творів Фаберже.
Експозиція проходить у художньому музеї у місті Річмонд, штат Вірджинія. На експозиції представлено понад 500 шедеврів майстра, серед яких 7 славетних великодніх яєчок, зроблених на царське замовлення.
«Всього було створено 50 яєчок. З них 40-42 збереглися до нашого часу. У нас їх зібрано всього лиш 7», – каже директор вірджинського музею образотворчого мистецтва Алекс Нарджес.
За словами директора, 5 зі 7 великодніх творінь знаходяться у постійній колекції музею:
«Ці яєчка просто чудо, чудо деталізації. Вони не просто витвір мистецтва в розумінні краси, але й механічної точності».
Кожне яйце має рухомі частинки і сюрприз всередині. Деякі коштують понад 20 мільйонів доларів. Дарувати ювелірні яєчка на Великдень у царській родині почав Олександр Третій у 1885-му році. Його син Микола Другий продовжив цю традицію. Одне із яєць колекції виготовлене з ляпіс-лазурі та золота. Всередині – портрет сина царя, намальований на слоновій кістці і обрамлений платиною та діамантами.
Інше золоте яйце, відоме як «Пелікан» – символ благодійності вдови імператриці Марії Федорівни. У ньому 8 пластин-мініатюр із закладами, які вона заснувала.
Царська колекція великодніх яєчок лише невеличка частка виробів ювелірної фірми Фаберже, де працювало 500 майстрів, які загалом виготовили понад півтори тисячі прикрас. Очевидно, не всі були призначені для царської сім’ї.
Фаберже також багато працював зі сріблом, створив навіть російську корону. Однак Геза фон Габсбург каже, що багато срібних виробів не збереглося:
«95% ювелірних виробів більшовики знищили. 95% речей зі срібла – переплавили. Їм вкрай були необхідні гроші після революції».
Алекс Нарджес каже, що ту невелику частину, яку не знищили, продали колекціонерам:
«Роботи Фаберже стали з’являтися на міжнародному ринку у 20-30-их роках минулого століття. Згодом стало модно колекціонувати його витвори у цій країні. Тут було кілька серйозних колекціонерів».
Одна з них Ліліян Прат. Перед своєю смертю вона заповіла понад 150 робіт Фаберже Вірджинському художньому музею. Сьогодні це найбільша колекція його творів поза Російською Федерацією. Щодо самого великого майстра, то він утік з Росії негайно після революції. Поселився у Швейцарії, де помер через два роки, у 1920-му році.
